Справа №754/5916/19 Головуючий в суді І інстанції Зотько Т.А.
Провадження № 22-з/824/620/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
28 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму заборгованості щодо дострокового повернення суми кредиту за кредитним договором №50010329 від 27.08.2013 у розмірі 376 610,61 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо дострокового повернення суми кредиту у розмірі 33 121,00 грн., несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) у розмірі 133 913,87 грн., 3% річних за несплачені чергові платежі у розмірі 12 055,05 грн., прострочена заборгованість по додатковому кредиту у розмірі 96 397,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 781,47 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Мотивувальну частину рішення щодо пропуску строку позовної давності змінено, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.
В подальшому, до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 18 500 грн.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву частково та ухвалити по справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, з огляду на таке.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев'ята статті 139 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом на її розгляд час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: копію ордеру серія ВО №1064454 від 19.11.2023; копію договору від 24.05.2021 про надання професійної правової допомоги, згідно якого винагорода за представництво адвоката в суді апеляційної інстанції становить 18 500 грн; копію додаткової угоди №1 від 31.02.2022 щодо продовження дії договору від 24.05.2021 про надання професійної правової допомоги до 24 травня 2026 року; акт виконаних робіт №33-1-1 від 15.11.2023, з якого вбачається, що за послуги із супроводження даної справи в Київському апеляційному суді, розмір наданої адвокатом допомоги становить 9 250 грн; акт виконаних робіт №33-1-2 від 15.03.2024, з якого вбачається, що вартість наданих адвокатом послуг становить 9 250 грн; копії платіжних інструкцій від 18.03.2024 та від 15.11.2023 про сплату на рахунок АО «Есквайрс» за договором про надання професійної правової допомоги на загальну суму 18 500 грн.
Таким чином, враховуючи, що за наслідками апеляційного розгляду у даній справі суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції було змінено лише в його мотивувальній частині в частині мотивів щодо пропуску строку позовної давності, а також беручи до уваги визначені законом принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 9 250 грн., а в іншій частині заяви - відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - адвоката Ізвєкова Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 250 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: