Справа № 755/7636/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1027/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
26 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Стеценка Максима Владленовича, подану в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк», на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, постановлену у складі судді Савлук Т.В., у справі № 755/7636/15-ц за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк»,-
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 755/7636/15-ц, виданий 14 вересня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 16 січня 2015 року по справі №1952/14, про стягнення з ньогона користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року в сумі 928 452,60 грн. та 8 021,65 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, обґрунтовуючи подану заяву відсутністю у нього заборгованості за вказаним договором кредиту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 755/7636/15-ц, виданий 14 вересня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року у сумі 928 452,60 грн. та 8 021,65 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду адвокат Стеценко М.В., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вводить суд в оману, надаючи як доказ відсутності у нього заборгованості повідомлення № 08.506-298/86-370 від 28 грудня 2016 року, підписане начальником Одеського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, яке має ознаки підробки. Зазначає, що заборгованість за договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року на сьогоднішній день не погашена. ОСОБА_1 не надано жодних відомостей та доказів виконання своїх зобов'язань, що ставить під сумнів достовірність даних, вказаних у повідомленні. Також зазначає, що в порушення норм процесуального права суд не розглянув заяву нового власника реалізованого на електронних торгах нерухомого майна про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та не надав оцінки тому, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, подана ОСОБА_1 без додержання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України, у зв'язку чим провадження по справі підлягало закриттю.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року вимоги заяви ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 16 січня 2015 року по справі №1952/14, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року в сумі 928 452,60 грн. та 8 021,65 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, задоволено та видано виконавчий лист № 755/7636/15-ц (т.1, а.с. 31-32).
На виконання вказаної ухвали суду Дніпровським районним судом м. Києва 14 вересня 2015 року було видано виконавчий лист № 755/7636/15-ц, про що свідчить відмітка у довідковому листі до справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року задоволено вимоги заяви ПАТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило найменування на АТ «Сенс Банк», про заміну сторони виконавчого провадження та замінено сторону стягувача АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 755/7636/15-ц (т.1, а.с. 76-79).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року задоволено вимоги заяви ПАТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило найменування на АТ «Сенс Банк», та поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 755/7636/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 14 вересня 2015 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (т.1, а.с. 54-56)
03 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 755/7636/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 14 вересня 2015, таким, що не підлягає виконанню, в зв'язку з проведенням повного розрахунку ОСОБА_1 за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року, укладеним з ПАТ «Укрсоцбанк», що свідчить про відсутність обов'язку у боржника, як зобов'язальної сторони по кредитному договору.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Відтак, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.
Відповідно до положень ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Звертаючись до суду з заявою провизнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилався на те, що заборгованість за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року у нього відсутня.
На підтвердження викладених в заяві обставин ОСОБА_1 надав суду довідку від 28 грудня 2016 року №08.506-298/86-370, підписану начальником Одеського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, видану на ім'я ОСОБА_1 про те, що по даному клієнту в ПАТ «Укрсоцбанк» за Договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року, сума договору 42 000,00 доларів США, % ставка 12.25, заборгованість відсутня (т.1, а.с. 130 зворот).
Разом з тим, ОСОБА_1 не було надано суду беззаперечних доказів виконання ним зобов'язання за договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року та сплати заборгованості у повному обсязі.
Сама по собі довідка від 28 грудня 2016 року №08.506-298/86-370, підписана начальником Одеського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 за договором кредиту №2006/13-2.06/1062 від 25 грудня 2006 року, не є належним та допустимим доказом виконання останнім зобов'язання, проведеним належним чином.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін №1 до договору кредиту №2006/13-2.06/1062, за умова якого сторони змінили валюту кредиту з доларів США в гривню та встановили новий термін кредитування строком до 20 квітня 2021 року.
Того ж дня між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін №2 до договору кредиту №2006/13-2.06/1062, за умова якого сторони погодили, що розмір заборгованості за кредитом становить 1 238 535,96 грн.
Згідно додатку №1 до договору про внесення змін №2 до договору кредиту №2006/13-2.06/1062, сторонами погоджено графік погашення кредиту в період з травня 2016 року по квітень 2021 року.
При цьому, доказів того, що ОСОБА_1 було здійснено погашення заборгованості на умовах, визначених вищевказаним договором, зокрема квитанцій про внесення платежів за умовами укладеного договору, суду надано не було.
Відтак, враховуючи заперечення стягувача АТ «Сенс Банк» щодо погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, надана боржником копія довідки від 28 грудня 2016 року вих.№08.506-298/86-370 не є належним та допустимим доказом припинення зобов'язання ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» в зв'язку з його виконанням.
АТ «Сенс Банк» заперечувало факт погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, ставлячи під сумнів надану ним довідку.
Враховуючи, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів виконання ним зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що зобов'язання ОСОБА_1 виконано належним чином та в повному обсязі.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа № 755/7636/15-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 14 вересня 2015 року, таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, апеляційна скарга адвоката Стеценка М.В., подана в інтересах АТ «Сенс Банк», підлягає задоволенню частково, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Стеценка Максима Владленовича, подану в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк», задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді