Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/166/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Іващенко В. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
02.04.2024 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянув в режимі відео конференції у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнено судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15 лютого 2024 року о 14:30 год. по вулиці Михайла Грушевського в місті Світловодськ Кіровоградської області керував автомобілем AUDI 100, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в установленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції від 27.02.2024, а провадження у справі стосовно нього закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при притягненні до адміністративної відповідальності йому, як особі не маючої юридичної освіти, не було роз'яснено право на отримання правничої допомоги, судом не було роз'яснено, що за ст.130 КУпАП передбачене покарання саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ознайомившись з текстом оскаржуваної постанови ним було виявлено, що встановлені судом обставини не відповідають дійсності, так як він 15.02.2024 саме о 14.30 год. не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 посилаючись на обставини зазначені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.
Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП передбачена відповідальність і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав повністю та пояснив, що він дійсно напередодні ввечері вживав алкогольні напої. Просив не позбавляти його прав керування транспортними засобами, оскільки це є його основним заробітком.
Відповідно матеріалів справ вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№539246 від 15.02.2024 про обставини вчинення адміністративного правопорушення;- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого 15.02.2024 року КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради відповідно якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; - відеозаписом події на якому видно, як працівниками поліції був виявлений транспортний засіб AUDI 100, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В ході розмови, працівникам поліції було встановлено, що водій автомобіля має ознаки алкогольного сп'яніння. На вимогу працівника поліції на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Alkotest-6820» ОСОБА_1 відмовився. Після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі. За результатами висновку, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; - довідкою ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Наведена сукупність доказів на переконання суду є достатньою для з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі, а також повністю спростовують доводи ОСОБА_1 про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Із вище наведених та досліджених судом доказів вбачається, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, що також узгоджується і з вимогами ст. 266 КУпАП.
Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об'єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В свою чергу переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом та відеозаписом події докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не було наведено.
Посилання правопорушника на те, що встановлені судом обставини не відповідають дійсності, так як він 15.02.2024 саме о 14.30 год. він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не можуть бути враховані як законні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі, так як відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №539246 від 15.02.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом 15.02.2024 о 13.08 год, а протокол складено о 14.30 год.
Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП.
Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_1 про скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, а тому в їх задоволення слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2024 року стосовно нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Гончар