Іменем України
07 березня 2024 року м. Кропивницький
справа № 404/8762/23
провадження № 22-ц/4809/288/24
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Головань А.М., Дуковського О.Л.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГОЛДЕН КОІН» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2023 року (суддя Варакіна Н.Б.) у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
встановив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 до пред'явлення позову звернувся в суду із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які акредитовані вчиняти (здійснювати, проводити) реєстраційні дії (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям) вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), у тому числі дії, спрямовані на зміну власника, або дії, які можуть призвести до зміни власника, щодо об'єктів нерухомого майна, які належать йому на праві приватної власності (РНОКШ1 1514200775), а саме:
комплексу, загальною площею (кв.м): 3026.1, опис: всього за літ."АА1А2"-335,9-кв.м.; всього за літ."ББГ'- 1932,5-кв.м.; всього за літ."В"- 450,2-кв.м.; всього за літ. "Е"- 307,5-кв.м. (РНОНМ 1776385935101), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки, кадастровий номер: 3510100000:22:173:0001, площа (га): 1.5388, дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.07.2011 (РНОНМ 1797474335101), орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держкомзему у м. Кіровограді, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 1776385935101, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтував тим, що він має намір звернутися до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ТОВ «ФК «Голден Коін» про заборону вчинення ТОВ «ФК «Голден Коін» дій, які можуть порушити його право власності на предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2, та заборону ТОВ «ФК «Голден Коін» звертати стягнення на предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2, у зв'язку з тим, що кредит, який було надано банком ОСОБА_2 є споживчим, а відповідно до п. 5-2 глави 4-1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Підставою для подання заяви про забезпечення позову стало те, що 11.09.2023 він отримав від ТОВ «ФК «Голден Коін» повідомлення про звернення стягнення № 509/23-2, в якому було зазначено, що ОСОБА_2 впродовж 30-ти денного строку з дня отримання повідомлення, достроково повинна погасити заборгованість у розмірі 6 364 474,39 грн. У разі непогашення вказаної заборгованості у встановлений строк, то товариство, застосовуючи ст. 38 Закону України «Про іпотеку» буде продавати третім особам предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які акредитовані вчиняти (здійснювати, проводити) реєстраційні дії (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям) вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), у тому числі дії, спрямовані на зміну власника, або дії, які можуть призвести до зміни власника, щодо об'єктів нерухомого майна, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКШ1 НОМЕР_1 ), а саме:
комплексу, загальною площею (кв.м): 3026.1, опис: всього за літ. "АА1А2"-335,9-кв.м.; всього за літ."ББГ'- 1932,5-кв.м.; всього за літ."В"- 450,2-кв.м.; всього за літ. "Е"- 307,5-кв.м. (РНОНМ 1776385935101), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки, кадастровий номер: 3510100000:22:173:0001, площа (га): 1.5388, дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.07.2011 (РНОНМ 1797474335101), орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держкомзему у м. Кіровограді, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 1776385935101, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Голден Коін» посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду фактично позбавляє ТОВ «ФК «Голден Коін» як іпотекодержателя предметів, що передані ОСОБА_3 в іпотеку на підставі Договору іпотеки, реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки існування такого заходу забезпечення позову фактично позбавляє товариство права на звернення до суду за захистом належний йому в якості іпотекодержателя прав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд вважав, що заявлений вид заходу забезпечення позову шляхом заборони всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які акредитовані вчиняти (здійснювати, проводити) реєстраційні дії (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям) спрямовані на зміну власника, або дії, які можуть призвести до зміни власника, щодо об'єктів нерухомого майна, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 є доцільним, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «ФК «Голден Коін» про заборону вчинення ТОВ «ФК «Голден Коін» дій, які можуть порушити право власності ОСОБА_3 на предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2, та заборону ТОВ «ФК «Голден Коін» звертати стягнення на предмет іпотеки 1, предмет іпотеки 2.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 просив суд заборонити всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», які акредитовані вчиняти (здійснювати, проводити) реєстраційні дії (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям) вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження), у тому числі дії, спрямовані на зміну власника, або дії, які можуть призвести до зміни власника, щодо об'єктів нерухомого майна, які належать йому на праві приватної власності.
Беручи до уваги позовні вимоги колегія суддів зауважує, що суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог. З огляду на це, вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник буде мати наслідки, співмірні з вирішенням спору по суті, оскільки предмет позовних вимог співпадає з видом забезпечення позову.
Згідно інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 350127215 та № 350128414 від 12.10.2023 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 3510100000:22:173:0001, площа (га): 1.5388, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та комплексу, загальною площею (кв.м): 3026.1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 на праві власності - перебувають в іпотеці у ТОВ «ФК «Голден Коін».
Тому накладенням судом першої інстанції заборони на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного нерухомого майна порушуються права іпотекодержателя ТОВ «ФК «Голден Коін».
У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 522/3901/16-ц зроблено висновок про те, що ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов'язків іпотекодержателя.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, вимоги закону, не надав належної оцінки доказам у справі та прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГОЛДЕН КОІН» задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03.04.2024.
Судді:
О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський