Справа № 352/2420/18
Провадження № 33/4808/436/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.
Суддя-доповідач Повзло
04 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження,
Постановою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Захисник Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, яка сформована в системі «Електронний суд» 18 березня 2024 року та зареєстрована канцелярії Івано-Франківського апеляційного суду 03 квітня 2024 року Вх№3407/24Вх.
Клопотання обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні дані про вручення оскаржуваної копії постанови ОСОБА_1 , він являється солдатом Державної прикордонної служби України, служить в НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні ДПС України, про розгляді справи в суді першої інстанції (в строк, що припадає на строк на апеляційне оскарження постанови суду), був направлений в зону проведення антитерористичної операції та у зв?язку із участю в бойових діях під час АТО та військового вторгнення РФ на територію України ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2018 року Тисменицьким районним судом винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення, з судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні та свою вину визнав.
Останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Тисменицького районного суду від 18 грудня 2018 року було 28 грудня 2018 року.
Разом з тим, апелянт у заявленому клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови суду зазначив причини, з яких ОСОБА_1 не міг вчасно подати апеляційну скаргу - перебування на військовій службі та копію судового рішення не отримав.
Перевіряючи вищевказані доводи, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Зокрема, зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 на даний час знаходиться на військовій службі і не мав можливість своєчасно отримати копію постанови суду.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично погодився з судовим рішенням, оскільки згідно даних АСДС КП «Д-3» постанова у справі щодо ОСОБА_1 виконана шляхом добровільної сплати останнім штрафу у повному обсязі та судового збору.
Вважаю, що вказана сукупність даних беззаперечно свідчить про те, що особа була обізнана про судове рішення, його зміст, погодилась з його результатом та не приймала будь-яких заходів щодо оскарження судового рішення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Крім того, апелянтом не додано будь-яких доказів щодо неможливості оскаржити судове рішення протягом 10 днів з дня ухвалення судового рішення.
При цьому, враховую, що з часу ухвалення рішення минуло більше 5 років, судове рішення виконано добровільно, матеріали вказаного провадження знищені, тому вважаю, що відсутні поважні причини для поновлення строку на оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження враховуючи тривалість часу, який пройшов з дня постановлення судом рішення, яке на даний час набуло законної сили, враховуючи причини, якими обґрунтовується поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд вважає, що відсутні поважні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити захиснику Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні у поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути адвокату - Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло