Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11152/23 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
03 квітня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 січня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 31.10.2023 о 01 год. 47 хв. в м.Житомирі, вул.Київське шосе, 42 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, державний номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, згідно ст.266 КУпАП, шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці, згідно ПДР України. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, зазначені у оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності та не підтверджені доказами. Наявні у матеріалах справи відеозаписи не містять фіксації руху автомобіля, його автомобіль був припаркований на обочині. Також у нього були відсутні будь-які ознаки сп'яніння, а тому ініційована та спровокована працівниками поліції процедура огляду на стан сп'яніння являється безпідставною та незаконною. З відеозапису вбачається, що мова в нього чітка і зрозуміла, а такі ознаки, як тремтіння пальців рук та поведінка, яка не відповідає обстановці, взагалі відсутні. Вказав, що працівниками поліції неодноразово було проігноровано його згоду пройти огляд на стан сп'яніння, а також не роз'яснено наслідки відмови від проходження такого. Вважає дії поліцейських неправомірними, такими, що були спрямовані на схиляння його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та введення в оману щодо наслідків такої відмови з метою провокації до вчинення ним адміністративного правопорушення. Однак, суд першої інстанції вищевказаним діям поліцейських оцінку не надав. Також вказав на допущення працівниками поліції ряду інших порушень при здійснені процедури огляду на стан сп'яніння та складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Лалаян В.М. до суду апеляційної інстанції не з'явились. Про причини неявки не повідомили, тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №607222 від 31.10.2023 вбачається, що 31.10.2023 о 01 год. 47 хв. в м.Житомирі, вул.Київське шосе, 42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, державний номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, згідно ст.266 КУпАП, шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці, згідно ПДР України.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1); направленні на огляд водія транспортного засобу на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМСЦ» ЖОР від 31.10.2023 (а.с.3); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАТ №8047735 від 31.10.2023 (а.с.2); рапорті сержанта поліції поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП Є.Зайця від 31.10.2023 (а.с.4); відеозаписах з автомобільного відеореєстратора та боді-камер поліцейських (а.с.5).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно керував транспортним засобом, зупинка якого відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням останнім комендантської години, про що його було повідомлено працівниками поліції. Водію також було доведено, за якими ознаками виникла підозра про його знаходження в стані наркотичного сп'яніння і ці ознаки йому озвучені та зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. На неодноразові пропозиції уповноваженої особи пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 спочатку погодився, а в подальшому беззаперечно відмовився. Водію було роз'яснено його права та обов'язки, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Після оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, про що зазначено в протоколі.
Під час апеляційного розгляду справи доводами апеляційної скарги не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який відповідає вимогам ст.251 КУпАП.
Слід також зазначити, що змістом пункту 2 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, зазначених у п.п.3, 4 Розділу І Інструкції.
Посилання на неправомірні дії працівників поліції (введення в оману, провокація) при проведенні огляду на стан сп'яніння та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення судом не приймаються, як не підтверджені належними і допустимим доказами.
Працівниками поліції під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не допущено порушень, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався.
Доводи апеляційної скарги щодо різниці у часі, який вказаний у протоколі та на відеозаписі, не спростовують наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який ним підписаний та не містить будь-яких заперечень, що спростовує посилання захисника щодо сумнівів у безумовній відмові водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245,251,252,278,280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 січня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич