Справа № 165/4226/23 Провадження №33/802/229/24 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
03 квітня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Назарук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Назарук Юлії Володимирівни на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2023 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 536 грн. 80 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07 листопада 2023 року о 22:36 год. на вул.Іваничівське шосе в м.Нововолинську Волинської області, керував автомобілем марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Назарук Ю.В. подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою та незаконною. Зазначає про те, що доказами, які містяться в матеріалах справи не доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони є недостатніми, і при цьому їх не можна вважати допустимими виходячи із норм законодавства та практики ЄСПП.
Окрім того, апелянт у поданій скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. Як на підставу поважності пропуску такого строку захисник посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та у час розгляду справи перебував безпосередньо у зоні бойових дій. Жодних повідомлень чи повісток про необхідність явки до суду ОСОБА_1 не отримував. В матеріалах справи наявна лише інформація про направлення смс-повідомлення, яке ОСОБА_1 не надходило, так як він перебував у зоні бойових дій, де фактично зв'язку немає.
Посилаючись на вищенаведене, захисник просить скасувати оскаржувану постанову судді щодо ОСОБА_1 та направити матеріали справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з метою дотримання процесуальних норм та принципу змагальності сторін.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду не з'явився, хоча обізнаний про апеляційний розгляд справи щодо нього. При цьому, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. А тому, апеляційний суд з урахуванням положень ст.268 КУпАП, вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності цієї особи.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Назарук Ю.В., яка апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній, а також не заперечила щодо розгляду справи у відсутності її довірителя, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Апеляційний суд вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити строк апеляційного оскарження судового рішення, оскільки він фактично пропущений з поважних на те причин.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі апелянт вказує, що доказами, які містяться в матеріалах справи не доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з посиланням на те, що вони є недостатніми, і при цьому їх не можна вважати допустимими.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №003128 від 07.11.2023, за змістом якого ОСОБА_1 07 листопада 2023 року о 22:36 год. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав і отримав його копію. При цьому, у графі пояснення зазначив, що: «Гнав машину на СТО»;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6810» від 07.11.2023, та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій проходив огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння і за його результатом, - перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,52 % алкоголю).. Ці роздруківка та акт підписані ОСОБА_1 . Окрім того, в акті зазначено, що він з результатом згідний;
- рапортом працівника поліції ОСОБА_2 від 07.11.2023 в якому окрім іншого, викладені обставини ті ж, що й в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться відеозаписами з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано що працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 як водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим він добровільно без будь-якого примусу погодився на проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу. Результат такого огляду був позитивний - 1,52 проміле алкоголю. З таким результатом ОСОБА_1 був згідний. У зв'язку з цим, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який він підписав та отримав його копію. Зафіксованим є факт ознайомлення ОСОБА_1 з його правами і обов'язками, передбаченими законодавством. Такий відеозапис на думку суду є цілком належним і допустимим доказом, яким підтверджено події, які фактично викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, доводи апелянта про те, що докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є цілком безпідставними, оскільки ними його вина повністю доводиться. При цьому, вони є належними і допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення та перевірені у порядку ст.294 КУпАП, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Назарук Юлії Володимирівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Назарук Юлії Володимирівни залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк