Справа № 140/2059/22 Головуючий у 1 інстанції: Василюк А. В.
Провадження № 22-ц/802/302/24 Доповідач: Данилюк В. А.
28 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Черняк О. В.,
з участю:
державного виконавця Непомнящих О. В.,
боржника ОСОБА_1 ,
представника боржника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2024 року,
28 грудня 2023 року державний виконавець Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №70828671 по примусовому виконанню виконавчого листа №140/2059/22 від 27.12.2022 про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт по АДРЕСА_1 та привести будівлю з земельною ділянкою до попереднього стану.
21.02.2023 під час перевірки державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником в добровільному порядку не виконано, про що складено відповідний акт та винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. В подальшому, при повторному виїзді за адресою: АДРЕСА_1 державним виконавцем встановлено, що самочинно збудований об'єкт не знесено, будівля з земельною ділянкою до попереднього стану не приведена, про що складено відповідний акт від 19.04.2023 та винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3400 грн.
20 квітня 2023 року на адресу ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського ВП ГУНП у Волинській області надіслано лист про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до актів державного виконавця від 17.10.2023 та 21.12.2023 при виїзді за місцем знаходження самочинно збудованого об'єкта встановлено, що даний об'єкт не знесений, будівля з земельною ділянкою до попереднього стану не приведена.
Зазначає, що з метою повного, своєчасного виконання рішення суду державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, зокрема скеровано запити до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ДП «Український державний центр радіочастот», Володимирського ВП ГУНП у Волинській області, Західного міжрегіонального управління з питань праці, УПСЗН, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Вказує, що згідно отриманих відповідей встановлено, що за боржником ОСОБА_1 зареєстроване рухоме та нерухоме майно.
Державним виконавцем 20.07.2023, 21.08.2023, 21.12.2023 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак він на виклики не з'являвся, про причини неявки виконавця не повідомив.
Зазначає, що за запит виконавця Державна прикордонна служба України 25.12.2023 надала інформацію про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України. Оскільки рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, просить обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Волинського окружного адміністративного суду №140/2059/22 від 27 грудня 2022 року.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2024 року у задоволенні подання державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Володимирський відділ ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала є незаконною через порушення норм процесуального та матеріального права. Покликається на те, що з часу відкриття виконавчого провадження боржник не вжив ніяких заходів щодо виконання рішення суду, а відчуження об'єкта за адресою АДРЕСА_1 спрямоване на ухилення від виконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Просить ухвалу скасувати, подання задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В судовому засіданні державний виконавець ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, боржник ОСОБА_1 та представник боржника ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Від стягувача Виконавчого комітету Нововолинської міської ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі, апеляційну скаргу підтримують.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати.
Як убачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №70828671 по примусовому виконанню виконавчого листа №140/2059/22 від 27.12.2022 про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт по АДРЕСА_1 та привести будівлю з земельною ділянкою до попереднього стану (а.с.7-8).
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем 24.01.2023 на підставі заяви стягувача (а.с.9).
Відповідно до актів державного виконавця від 21.02.2023, 19.04.2023, 17.10.2023, 21.12.2023 при виїзді за місцем знаходження самочинно збудованого об'єкта встановлено, що даний об'єкт не знесений, будівля з земельною ділянкою до попереднього стану не приведена (а.с.11,12,13,14).
Державним виконавцем 20.07.2023, 21.08.2023, 21.12.2023 на адресу ОСОБА_1 надсилались виклики щодо явки для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду (а.с.15,17).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Судом встановлено, що відносно боржника ОСОБА_1 діють невиконані зобов'язання щодо знесення за власний рахунок самочинно збудованого об'єкта та приведення будівлі з земельною ділянкою до попереднього стану.
Із змісту вимог ст.441 ЦК України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в'їзду в Україну громадян України», вбачається, що право боржника на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв'язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов'язків по виконанню рішення суду.
У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст.441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суд,у в матеріалах справи та доданих до подання матеріалах не встановлено.
Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи.
Так, з матеріалів справи встановлено, що на неодноразові виклики державного виконавця щодо невиконання рішення суду боржник ОСОБА_1 не реагував, При цьому боржник покликається на те, що будь - яких викликів він не отримував. Разом з тим, копії викликів містяться в матеріалах справи і з них убачається, що такі виклики направлялися на адресу боржника, яку він сам зазначає яку його постійне місце проживання.
Достеменно знаючи про існування зобов'язань щодо виконання рішення суду, боржник не цікавився станом виконавчого провадження, був неодноразово оштрафований за невиконання рішення суду. При цьому під час існування невиконаних зобов'язань відчужив об'єкт своїй дружині та не заперечував щодо укладення нового договору оренди спірного приміщення.
Покликання на постанову про закриття кримінального провадження про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину є некоректним, враховуючи, що відсутність злочинних дій не виключає наявність дій, які свідчать про небажання виконувати рішення суду. Крім того, після закриття кримінального провадження, 04 січня 2024 року ОСОБА_1 відчужив приміщення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він є водієм благодійного фонду «Фонд розвитку громади» і перетинає кордон виключно з метою доставки гуманітарних вантажів, а тимчасове обмеження у справі виїзду на межі України ніяким чином не забезпечить виконання рішення суду, а лише унеможливить доставки ним гуманітарних вантажів, не є підставою для звільнення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що боржник ОСОБА_1 , знаючи про наявність відкритого виконавчого провадження №70828671, не вчинив дій, спрямованих на виконання свого зобов'язання, колегія суддів вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України.
На вищевказане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що дії боржника не свідчать про ухилення останнього від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань.
Таким чином, ухвала підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення подання державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України,суд
Апеляційну скаргу Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2024 року в даній справі скасувати.
Подання державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 03 квітня 2024 року.
Головуючий
Судді :