Справа № 761/9588/24
Провадження № 1-кс/761/6648/2024
14 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гумрі Республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, який здобув середню освіту, не працює, одружений, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000161 від 05.04.2022,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000161 від 05.04.2022 року.
Дане клопотання обгрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000161 від 05.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
Так, досудовим розслудванням встановлено, що ОСОБА_8 у складі організованої групи, утвореної ОСОБА_9 , діяв як виконавець під час вчинення злочинів, згідно відведеної йому функції, підшуковував на вулиці осіб, які раніше проводили своє дозвілля в розважальних закладах, приміщеннях барів, нічних клубів та ресторанів, у яких були грошові кошти, ювелірні вироби та інші матеріальні цінності, якими можна заволодіти, та доповідав про них організатору групи, вів спостереження за діями потерпілих, інших осіб, які перебували на місці вчинення кримінального правопорушення, відволікав їхню увагу та разом з іншими учасниками організованої групи, із застосуванням фізичного насильства, заволодівав майном потерпілих, збував викрадене майно.
11.10.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та 21.12.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
18.10.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.12.2021 року.
08.12.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 строком до 11.01.2022 року.
28.02.2022 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва змінено ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 11.04.2022 включно.
У подальшому з метою явки 25, 26, 27, 28 березня 2022 року підозрюваного ОСОБА_12 до слідчого для проведення необхідних процесуальних дій за його участю, вживалися всі визначені КПК України дії спрямовані на встановлення фактичного місцезнаходження останнього, однак позитивного результату не досягнуто.
За вказаною ОСОБА_12 адресою та контактними даними встановити зв'язок з ним не вбачається можливим, оскільки вказаний ним номер телефону не працює, а за місцем мешкання останній відсутній.
Враховуючи, що в рамках даного кримінального провадження слідчим виконано всі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи, а підозрюваний переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження на даний час не відоме, у зв'язку із чим 28.03.2022, у порядку ст. 281 КПК України, оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_12
29.03.2022 управлінням міграційної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві заведено ОРС «Розшук» № 22-05/22 відносно розшуку ОСОБА_7 .
Крім того, згідно інформації автоматизованого банку даних «АРКАН» відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства встановлено, що 04.03.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав з України через ПП « Краківець » до Республіки Польща та станом на теперішній час не повернувся.
Разом з цим управлінням міграційної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в рамках ОРС «Розшук» № 22-05/22 від 29.03.2023 проводяться оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 , які на даний час позитивних результатів не надали.
Так, 06.02.2024 слідчим прийнято постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_10 у міжнародний розшук у зв'язку з отриманням інформації про можливе переховування від органів досудового розслідування за межами України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_8 , на думку органу досудового розслідування, переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до змісту клопотання у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучено до матеріалів даного клопотання.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_10 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочини.
Наявність зазначених ризиків слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, вказуючи на те, що ризики, на які посилається слідчий та про які зазначив у своєму виступі прокурор, не доведені.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до такого висновку.
У ході судового розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000161 від 05.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
11.10.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та 21.12.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_14 до слідчого управління ГУ НП в м. Києві відповідно до вручених йому повісток не з'явився та про причини неявки не повідомив.
06.02.2024 слідчим прийнято постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_10 у міжнародний розшук у зв'язку з отриманням інформації про можливе переховування від органів досудового розслідування за межами України.
Так, з інформації автоматизованого банку даних «АРКАН» відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства встановлено, що 04.03.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав з України через ПП «Краківець» до Республіки Польща та станом на теперішній час не повернувся.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_12 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_12 , який підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років та з конфіскацією майна, а також характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_12 , крім того, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів ОСОБА_12 не з'являється на виклики слідчого та суду, будучи обізнаним про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибув, оголошений у міждержавний розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_12 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000161 від 05.04.2022 року.
При цьому слідчий суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1