Справа № 761/10481/24
Провадження № 1-кс/761/7215/2024
22 березня 2024 року , слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001150 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
20.03.2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001150 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме тимчасово вилучене майно, вилучене в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: годинник марки TAG Heuer, модель Aquaracer, поміщено до спеціального пакету №ICR0128721, грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 50 гривень у кількості 2 купюри, поміщено до спеціального пакету №ICR0128722.
Так, своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001150 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.03.2024 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні готелю «Хаят», а саме роздягальні спортивного клубу, за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав з особистого шкафчика гостя ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 2000 гривень та годинник марки «TAG» вартістю 34 924 гривні, в умовах дії воєнного стану.
17.03.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
17.03.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено вищевказане майно.
18.03.2024 року слідчим було винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно з метою його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
Прокурор, слідчий та власник майна у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду не прибули. Між тим, слідчий Шевченківського УП ГУНП у м.Києві направив до Шевченківського районного суду м.Києва заяву у якій просив клопотання задовольнити та проводити судове засідання без участі представників органу досудового розслідування. Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе проводити судове засідання без участі вказаних осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001150 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
17.03.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
17.03.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено вищевказане майно.
18.03.2024 року слідчим було винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Диспозицією п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження доказів, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення проведення експертиз у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора, та накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення огляду місця події, а саме: годинник марки TAG Heuer, модель Aquaracer, поміщено до спеціального пакету №ICR0128721, грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 50 гривень у кількості 2 купюри, поміщено до спеціального пакету №ICR0128722.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001150 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:годинник марки TAG Heuer, модель Aquaracer, поміщено до спеціального пакету №ICR0128721, грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 8 купюр, грошові кошти номіналом 50 гривень у кількості 2 купюри, поміщено до спеціального пакету №ICR0128722.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_6