04 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/27891/23
Провадження № 11-кп/4820/241/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду судове провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Ярмолинці Хмельницької області, проживаючої у АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, раніше судимої вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2020 року за ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ст. ст. 69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненої умовно-достроково ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 року, невідбутий строк 10 місяців 14 днів,
яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, в силу ст. ст. 71, 72 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2020 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, -
Обвинуваченою ОСОБА_7 скоєно кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за наступних обставин.
11.10.2023, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на польовій дорозі, яка розташована біля кінного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , на земельній ділянці помітила згорток обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, у середині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору, яка у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,7541 г, та достовірно знаючи, що виявлена нею речовина є психотропною, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підняла та помістила до передньої зовнішньої кишені наплічної сумки, таким чином умисно незаконно придбала та умисно зберігала при собі з метою власного вживання, без мети збуту до 18 год. 12 хв. 11.10.2023.
В подальшому, 11.10.2023, в період часу з 18 год. 12 хв. по 18 год. 17 хв., в ході огляду місця події, на польовій дорозі біля кінного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 із передньої зовнішньої кишені наплічної сумки, добровільно видала працівникам поліції, згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, у середині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору, яка у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,7541 г, яку остання умисно, незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця 1 Список № 2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, незаконно, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_7 умисно, незаконно придбала та зберігала при собі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою - 0,7541 г, без мети збуту.
В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, обвинувачена ОСОБА_7 прохала вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року в частині призначення покарання змінити, призначити більш м'яке покарання, застосувати ст.69 КК України.
Апелянт посилалася на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через надмірну суворість. Зазначила, що судом першої інстанції не взяті до уваги обставини справи, та всі пом'якшуючі обставини, що на думку апелянта, дають змогу значно пом'якшити покарання та застосувати більш м'яке альтернативне покарання не пов'язане з реальною ізоляцією.
Заслухавши доповідача, обвинувачену та захисника, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.
Обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікація діяння апелянтом не оскаржується.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність вироку в частині призначеного покарання, то вони не ґрунтуються як на матеріалах кримінального провадження, так і на вимогах закону.
Відповідно до положень ст. 65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Цих вимог закону при призначенні ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Так, при вирішенні питання про покарання обвинуваченій суд першої інстанції врахував визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше судима, характеризується негативно, заміжня, офіційно не працевлаштована, проходила лікування у КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» з діагнозом «Органічний розлад особистості внаслідок епілепсії», згідно висновку судово-психіатричного експерта № 691 від 19.10.2023 року, ОСОБА_7 на період інкримінованого їй кримінального проступку виявляла органічний розлад особистості внаслідок епілепсії з легкими змінами, судомними нападами; в анамнезі епізодичне вживання психоактивних речовин, виявляє такий і на теперішній час; на період інкримінованого їй кримінального проступку могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, усвідомлює свої дії та може керувати ними і на теперішній час; Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Суд першої інстанції також врахував те, що обвинувачена активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю визнала свою вину у скоєному, має незадовільний стан здоров'я, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 .
Сукупність наведених, з врахуванням суспільної небезпеки вчиненого діяння, а також того, що ОСОБА_7 , раніше судима, не відбувши повністю попереднє покарання у виді позбавлення волі, вчинила нове кримінальне правопорушенняобставин, привели суд першої інстанції до обґрунтованого переконання про необхідність призначення обвинуваченій покарання, з урахуванням кримінального процесуального закону, у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
Із указаними висновками колегія суддів погоджується повною мірою.
Апеляційна скарга обвинуваченої не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом вироку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які послалася обвинувачена у апеляційній скарзі судом першої інстанції при вирішенні питання про покарання були враховані із належною повнотою, що дало суду першої інстанції обґрунтовані підстави призначити обвинуваченій покарання, відповідно до найменш суворої межі санкції ч.1 ст. 309 КК України.
На думку колегії суддів, вид та розмір призначеного покарання відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і особі обвинуваченого. Призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення цього покарання, колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 про необхідність врахування, що судом першої інстанції не враховані та не досліджені всі обставини, як значно знижують покарання, то ці доводи враховуються колегією суддів при оцінці призначеного їй покарання. Між тим, вказані обставини не дають підстав для висновку про можливість призначення їй більш м'якого покарання. Колегія суддів звертає увагу на те, що обвинуваченій ОСОБА_7 суд призначив покарання відповідно ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2020 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, у виді одного року позбавлення волі.
Колегія суддів не знаходить підстав для призначення покарання із застосуванням інституту призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті за якою притягується до відповідальності відповідно до частини 1 ст. 69 КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, з-поміж іншого нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті.
У постанові від 03 лютого 2021 року (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
Верховний Суд роз'яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України, та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Колегія суддів у контексті оцінки аргументів апеляційної скарги щодо можливості призначення обвинуваченій більш м'якого покарання враховує те, що обвинувачена, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, вчинила аналогічне кримінальне правопорушення. Наведене, на переконання колегії суддів свідчить про небажання обвинуваченої ОСОБА_7 стати на шлях виправлення та вести законослухняний спосіб життя, що виключає можливість призначення їй більш м'якого покарання.
Належних доводів для пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання шляхом призначення покарання відповідно до мінімальної межі санкції ч.1 ст.309 КК України обвинуваченою у апеляційній скарзі не наведено і підстав для цього у ході апеляційного розгляду не вбачається. Це указує на необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Підстав для пом'якшення обвинуваченій як виду, так і розміру призначеного покарання колегією суддів не встановлено, як і не встановлено підстав для застосування до обвинуваченої положень ст. 69 КК України.
На переконання колегії суддів, призначене обвинуваченій покарання не свідчить про його несправедливість та є необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, на переконання колегії суддів, розмір призначеного обвинуваченій покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даним про її особу, а також відповідає критерію справедливого покарання, вимогам ст. 65 КК України та меті покарання.
З урахуванням обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в частині призначеного обвинуваченій покарання, а тому апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволеню не підлягає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, колегія суддів не вбачає.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 - відмовити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України - залишити без змін.
Наухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали.
Судді