Справа № 761/11376/24
Провадження № 1-кс/761/7791/2024
28 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 010 68 від 18.10.2023, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Хабаровська Російської Федерації, громадянка України, українка, з вищою освітою, начальник відділу Державної судової адміністрації України, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 02.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 111 КК України, скоєного за нижченаведених обставин.
Відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії російської федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIIІ, збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) проти України розпочалася 20.02.2014, коли були зафіксовані перші випадки порушення збройними силами російської федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням РФ порядку перетину державного кордону України у районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму.
РФ 20.02.2014 із використанням збройних сил розпочала воєнну інтервенцію на суверенну територію України - АР Крим із застосуванням зброї та інших підпорядкованих підрозділів збройних сил.
Відповідно до змісту підозри під час зазначених подій ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, з власної ініціативи вирішила надати допомогу у проведенні підривної діяльності РФ проти України.
Приблизно у кінці лютого - березня 2014 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_6 , яка перебувала на території м. Севастополь АР Крим, виник злочинний умисел на вчинення дій, спрямованих на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, державній безпеці України з метою надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, приблизно у березні 2014 року помічник судді Господарського суду м. Севастополя ОСОБА_6 свідомо та умисно підготувала та подала документи для отримання статусу громадянки РФ, та відтоді остання на анексованій частині України - АР Крим документована паспортом громадянина РФ серії НОМЕР_1 , виданого останній 01.04.2014.
Далі, реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, ОСОБА_6 , не пізніше 25.11.2014 зайняла посаду помічника судді ОСОБА_8 у незаконно створеному «Хозяйственном суде г. Севастополя» за адресою - АДРЕСА_3 , та, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту окупації РФ території АР Крим та м. Севастополя, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти у проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим та м. Севастополі системи органів державної влади РФ, у тому числі судової, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові, на порушення вимог Конституції України, у період з 25.11.2014 по 29.05.2015, діючи в інтересах РФ, використовуючи теоретичні знання і практичні навички, отримані в Україні, здійснювала забезпечування виконання суддею незаконно створеного «Хозяйственного суда г. Севастополя» (з 26.12.2014 «Арбитражного суда г. Севастополя») ОСОБА_8 відповідних повноважень та сприяла здійсненню правосуддя, чим забезпечила посилення тимчасової окупації півострова Крим та функціонування незаконно створеної судової системи країни-агресора.
Внаслідок умисних та свідомих дій ОСОБА_6 , на виконання покладених на неї обов'язків Інструкцією по діловодству в «Арбітражних судах РФ», як помічника судді незаконно-створеного судового органу - «Хозяйственного суда г. Севастополя», надала допомогу РФ у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, державній безпеці України шляхом сприянню правосуддю та забезпечення повноважень судді.
Крім того, ОСОБА_6 , не пізніше 02.10.2014, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підготувала та подала до Вищої кваліфікаційної колегії суддів РФ особисту заяву про участь у конкурсі з відбору суддів до незаконно створеного судового органу - «Хозяйственного суда г. Севастополя», чим підтвердила особисту добровільну згоду сприяти виконанню функцій представника судової влади держави, яка окупувала АР Крим.
За результатами проведеного конкурсного відбору на посаду судді у незаконні створені судові органи ОСОБА_6 не пройшла.
Також приблизно у березні-квітні 2015 року ОСОБА_6 , перебуваючи на Федеральній державній цивільній службі РФ, тобто на посаді помічника судді у незаконно-створеному судовому органі - «Арбитражному суді г. Севастополя», на підставі Наказу Арбітражного суду м. Севастополя від 03.04.2015 № 21 «Про проведення кваліфікаційного екзамену Федеральних державних цивільних службовців» пройшла кваліфікаційний іспит з метою отримання першого класного чину по посаді за заміщенням державної цивільної служби Федеральним державним цивільним службовцям «Арбитражного суда г. Севастополя».
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2024 до підозрюваної ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.04.2024.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 25.03.2024 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 02.05.2024.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
З огляду на неможливість завершення розслідування у межах строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, з метою проведення та закінчення слідчих та процесуальних дій, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваної під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрювана та захисники заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на відсутності обґрунтованої підозри та наведених стороною обвинувачення ризиків. Вважали, що з урахуванням стану здоров'я ОСОБА_6 та наявності у неї на утриманні батьків похилого віку, належну процесуальну поведінку останньої може забезпечити інший запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, підозрювана зазначила, що вона у 2015 році разом з батьками виїхала на підконтрольну Україні територію. Будучи нетривалий час помічником судді «Хозяйственного суда г. Севастополя» дій на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України не вчиняла. Налаштована у законному порядку довести свою невинуватість щодо інкримінованої їй державній зраді.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2024 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнані можливість переховування останньої від органів досудового розслідування та суду та ймовірність незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання існування зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваної під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останньої, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_6 не має тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним.
У той же час, слідчий суддя з огляду на матеріали клопотання та доводи прокурора не вважає доведеним ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та інших учасників кримінального провадження, з огляду на сплив тривалого часу після вчинення інкримінованого злочину та відсутність даних про вчинення останньою таких дій до дня її затримання.
Однією з обставин, з наявністю якої закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у кримінальному провадженні необхідно провести низку процесуальних дій, зокрема, отримати висновки призначених експертиз, допитати свідків, оголосити стороні захисту про закінчення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування та скласти обвинувальний акт.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Беручи до уваги, що постановою першого заступника Генерального прокурора від 25.03.2024 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 02.05.2024, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваної під вартою.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111 КК України.
З огляду на те, що вказана норма надає відповідних дискреційних повноважень слідчому судді, враховуючи наявність у ОСОБА_6 постійного місця мешкання у місті Києві, батьків похилого віку на утриманні, позитивну характеристику з місця роботи та проживання, а також, що з дня вчинення підозрюваною інкримінованого злочину минуло понад дев'ять років, що певним чином мінімізує ризик її непроцесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваній розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою по 02 травня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в АДРЕСА_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разів внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
У разі внесення застави, встановити строк дії покладених судом обов'язків у межах строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1