печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57141/23-к
пр. 1-кс-9081/24
13 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника особи, що звернулась зі скаргою, - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 20.01.2021 про закриття кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 20.01.2021 про закриття кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020.
Обґрунтовуючи позицію, зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, є незаконною, прийнята з порушенням матеріальних і процесуальних норм. Вказав, що слідчим не здійснено комплекс необхідних слідчих та процесуальних дій з метою встановлення всіх фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, не надано оцінки показанням потерпілої ОСОБА_4 , не розглянуто належним чином подані нею клопотання. Вважав, що органом досудового розслідування не спростовано факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а зміст оскаржуваної постанови зводиться лише до того, що слідством не доведено, хто саме заподіяв такі ушкодження потерпілій. Зауважив, що оскаржувану постанову отримано 08.12.2023, тому строк на оскарження постанови дотримано.
На підставі вищевикладеного скаржник стверджував, що зазначені слідчим обставини для закриття кримінального провадження свідчать про їх невідповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим просив: оскаржувану постанову скасувати; визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги та поновити його.
Особа, що звернулась зі скаргою в інтересах ОСОБА_4 , - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав скаргу з викладених в ній мотивів, просив скасувати оскаржувану постанову.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлене в спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. В свою чергу, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 62020100000001181, постанова про закриття якого оскаржується.
Особа, в інтересах якої подана скарга, ОСОБА_4 , подала на електронну адресу суду клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції, однак з технічних причин не змогла взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Її представник, адвокат ОСОБА_3 повідомив, що розгляд скарги можливо провести без участі ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, визнано можливим розглянути скаргу у відсутність слідчого, яким винесено оскаржену постанову, та особи, в інтересах якої подано скаргу, за участю її повноваженого представника та на підставі наявних матеріалів.
Вислухавши особу, яка звернулась зі скаргою, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України.
Постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 20.01.2021 вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного слідчого управління Національної поліції України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, порушення строків звернення зі скаргою слідчим суддею не встановлено, у зв'язку з чим у слідчого судді відсутні підстави вирішувати питання про поновлення процесуального строку.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, на власний розсуд визначає об'єм слідчих та процесуальних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості до ЄРДР №62020100000001181 внесені на підставі заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення /том. 1 а. м. 1-2/.
Згідно відомостей, які містяться у заяві-клопотанні ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення та про забезпечення безпеки особи, що бере участь у кримінальному провадженні від 28.05.2020, під час проведення слідчих дій працівниками ГСУ НП України та ДСР НП України в межах кримінального провадження № 12012000010000072 від 22.11.2012, останні поводили себе зухвало, застосовували фізичне і психологічне насильство у вигляді побоїв щодо учасників слідчої дії, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження, а її автомобіль марки «Lexus LS 460», документи, що містять адвокатську таємницю, телефони, ювелірні прикраси, а також майно адвоката ОСОБА_6 , - було викрадено. Вважала, що в таких діях працівників правоохоронних органів наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 161, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 397 КК України /том. 1 а. м. 3-7/.
Окрім того, у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 27.05.2020 ОСОБА_4 зазначила, серед іншого, що нею, як адвокатом, надається правова допомога ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в тому числі, з 22 по 24 травня 2020 року при проведенні слідчих (розшукових) дій працівниками ГСУ та ДСР НП України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12012000010000072 від 22.11.2012. ОСОБА_4 вказала у заяві, що вночі з 23 на 24 травня 2020 року, при оголошенні зауважень щодо недотримання порядку, визначеного чинним КПК України, при проведенні слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_10 , перебуваючи при виконанні службових обов'язків, здійснив дії, направлені на втручання в її адвокатську діяльність та заподіяв їй, як адвокату у зв'язку із здійсненням такої діяльності, пов'язаної з наданням правової допомоги своїм клієнтам, тілесних ушкоджень, що підтверджується медичною довідкою № 158 від 24.05.2020. Іншими працівниками поліції були здійснені дії на примусову, проти її волі, протиправну конфіскацію її майна - автомобіля марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який при переміщенні був умисно пошкоджений /том. 1 а. м. 25-27/.
Як вбачається зі змісту матеріалів досудового розслідування, до ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2020 у справі № 757/38402/20-к, якою зобов'язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м.Києві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомлення) адвоката ОСОБА_6 від 21 серпня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника /том. 2 а. м. 20/. З оскаржуваної постанови вбачається, що відомості до ЄРДР внесено 14.12.2020 за № 62020100000002560 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 у справі № 761/28285/20 зобов'язано уповноваженого слідчого (уповноважену особу) Державного бюро розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені у заяві (повідомленні) адвоката ОСОБА_6 , яка була отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань, через поштове відправлення, 25 серпня 2020 року /том. 2 а. м. 25-27/. Відомості до ЄРДР внесено 01.12.2020 за № 62020100000002450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, кримінальні провадження № 62020100000002450 та № 62020100000002560 об'єднані під № 62020100000002450, а в подальшому, 19.01.2021, кримінальні провадження № 62020100000002450 та №62020100000001181 об'єднані в одне кримінальне провадження під № 62020100000001181.
Відповідно до заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 21.08.2020, ОСОБА_6 вказував на порушення норм КПК України в ході проведеного 22.05.2020-23.05.2020 обшуку в підземному паркінгу ЖК «Даймонд Хілл»; зазначив, що, зокрема, до нього, адвоката ОСОБА_6 , та адвоката ОСОБА_4 , підходили співробітники ДСР та ГСУ НП, які не представлялися, розбили їх телефони та завдали чисельних тілесних ушкоджень, здійснювали зйомку на свої приватні телефони. Вказав, що адвокату ОСОБА_4 під час вилучення її автомобіля марки «Lexus LS 460», д. н. з. НОМЕР_1 , працівниками поліції була нанесена велика кількість тілесних ушкоджень, що супроводжувалися нестерпними болями, вони хапали її та його, адвоката ОСОБА_6 , за одяг, шарпали, силою відтісняли з місця події, зірвали з вуха ОСОБА_4 одну сережку з діамантом. В подальшому в адвоката ОСОБА_4 діагностовано, зокрема, ЗЧМТ, струс головного мозку, гематоми, тощо, а в нього - синці та інші тілесні ушкодження, які в них обох кваліфіковані як «легкі тілесні ушкодження» /том. 2 а. м. 30-36/.
Як зазначалось, наслідками проведення досудового розслідування кримінальне провадження №62020100000001181 закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного слідчого управління Національної поліції України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України /том. 2 а. м. 41-61/.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчими органу досудового розслідування було виконано ряд слідчих та процесуальних дій, що, серед іншого, підтверджується:
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 11.06.2020, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 від 14.07.2020, ОСОБА_6 від 10.07.2020, ОСОБА_10 від 20.07.2020, ОСОБА_12 від 11.09.2020, ОСОБА_13 від 28.09.2020, ОСОБА_14 від 28.09.2020, ОСОБА_15 від 17.09.2020, ОСОБА_16 від 11.09.2020, ОСОБА_17 від 24.09.2020, ОСОБА_18 від 09.10.2020, ОСОБА_19 від 09.10.2020, ОСОБА_20 від 13.10.2020 /том. 1 а. м. 10-13, 58-64, 69-72, 141-183, 187-196, 203-215/;
-винесеною постановою від 15.06.2020, на підставі якої проведено судово-медичну експертизу за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001181, відповідно до висновку якої у потерпілої ОСОБА_4 встановлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень /том. 1 а. м. 34-37/;
-скерованими запитами до Печерського УП ГУНП у м. Києві з метою отримання копій деяких матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000493 та № 12012000010000072; до ЖК «Diamond Hill» з метою отримання відео з камер спостережень за 22.05.2020 та 23.05.2020, які розташовані на території паркінгу ЖК «Diamond Hill» /том. 1 а. м. 216-219, 221-226/.
Водночас, перевіряючи надані матеріали на предмет відповідності рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя відзначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів, свідчить про те, що дії або бездіяльність, які оцінюються, не є злочином.
Кримінальна відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 398 КК України, настає за умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.
Кримінальна відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 365 КК України, настає за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Так, довідкою № 158 підтверджується, що 24.05.2020 о 02 год. 35 хв. ОСОБА_4 оглянута на дому, при медичному огляді лікарем зафіксовано: АТ 160/100 мм.рт.ст. ЧСС 94/хв., блювота, гематома, набряк з пошкодженням шкірних покровів з порушенням цілісності, кровотеча правої скроневої ділянки та потиличної ділянки голови, синці …; діагностовано: ЗЧМТ, струс головного мозку (23.05.2020 - 24.05.2020), гематома, пошкодження цілісності шкірних покровів, кровотеча правої скроневої та потиличної ділянки волосистої частини голови, пошкодження шкіри, гематома в ділянці лівого ліктьового суглобу, три гематоми в ділянці правого передпліччя, численні гематоми, забій правого ліктьового, правого кульшового суглобів, правої сідниці, фаланги великого пальця лівої кисті, гіпертонічну хворобу ІІ ст., неускладнений гіперкриз; рекомендовано звернутися до судово-медичної експертизи /том. 1 а. м. 38/. Відповідно до висновку експерта № 042-1006-2020 від 20.10.2020, наданого на виконання постанови слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 15.06.2020, виявлені у потерпілої ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження /том. 1 а. м. 34-37/.
Згідно медичної довідки від 24.05.2020, ОСОБА_6 24.05.2020 о 04 год. 10 хв. оглянутий на дому, при медичному огляду зафіксовано: АТ 140/90 мм.рт.ст. ЧСС 84 хв., нудоту, гематому та набряк з пошкодженням шкірних покривів обличчя, пошкодження шкіри, гематоми в ділянці лівого ліктьового суглобу, правого ліктьового, симптоматична артеріальна гіпертензія, неускладнений гіперкриз; діагностовано: ЗЧМТ, струс головного мозку (24.05.2020), гематому, пошкодження цілісності шкірних покровів обличчя, пошкодження шкіри, гематоми в ділянці лівого ліктьового суглобу, правого ліктьового, симптоматична артеріальна гіпертензія, неускладнений гіперкриз /том. 1 а. м. 134/. Відповідно до висновку експертного дослідження № 043-43402020 від 26.05.2020, при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_6 виявлені ушкодження, кожне з яких за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження /том. 1 а. м. 132-133/.
Як зазначалось вище, орган досудового розслідування під час розслідування об'єднаного кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, здійснив низку слідчих та процесуальних дій, обсяг яких вважав достатнім для доходження до мотивованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Поряд з тим, в матеріалах кримінального провадження наявні доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. 40 КПК України) від 11.06.2020, доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 07.09.2020 та 28.09.2020, повторне доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 03.08.2020 /том. 1 а. м. 51-55, 135-136, 138-139, 198-200/.
Здійснивши порівняння проведених слідчих та процесуальних дій органом досудового розслідування зі змістом зазначених вище доручень, слідчий суддя робить висновок, що орган досудового розслідування не виконав у повному обсязі такі доручення, що призвело до нездійснення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Так, органом досудового розслідування, зокрема, не витребувано довідку Ф1, копію посадової інструкції, послужний список, характеристику за місцем роботи та витяг з наказу про призначення на посаду на всіх працівників правоохоронного органу, які були присутні під час обшуку від 23.05.2020 (п. 6 доручення від 11.06.2020), не здійснено додаткового допиту потерпілої ОСОБА_4 та не витребувано в неї фото, відеозапис подій, які мали місце 23.05.2020, не з'ясовано в неї, хто був свідком нанесення їй тілесних ушкоджень, не допитано інших адвокатів, які були на місці події 23.05.2020 з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , не проведено впізнання по фотознімках з ОСОБА_4 (п. 2-4 доручення від 07.09.2020 та п. 2-4, 7 доручення від 03.08.2020); не проведено впізнання по фотознімках з ОСОБА_6 (п. 8 доручення від 03.08.2020);
Обґрунтовуючи винесену постанову, слідчий посилався, серед іншого, на показання працівників правоохоронних органів ( ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ), понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , потерпілої ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 .
Поряд з тим, показання ОСОБА_6 не були проаналізовані слідчим при надходженні до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, про його допит лише формально згадано на 4 (четвертому) аркуші оскаржуваної постанови, доводам ОСОБА_6 оцінка взагалі не надавалась /том. 2 а. м. 44/.
Слідчий в оскаржуваній постанові зазначає про завдання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, посилається на відповідну медичну документацію, проте після аналізу свідчень вказаних вище осіб (працівників правоохоронних органів, ОСОБА_4 та понятих) не зробив висновок, з якого можна було б встановити мотиви, з яких виходив слідчий при фактичній констатації відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями працівників правоохоронних органів та наслідками, які виразились у завданні легких тілесних ушкоджень адвокатам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає необґрунтованими висновки в даному аспекті, що викладені в оскаржуваній постанові.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Слідчий зазначив, що слідчими діями не встановлено наявність в діях службових осіб Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного слідчого управління Національної поліції України обов'язкового елемента суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, а саме прямого (непрямого) умислу на вчинення кримінального правопорушення. Схожий висновок зроблено в резолютивній частині постанови.
Результати проведеного в означеному кримінальному провадженні досудового розслідування можуть свідчити про ймовірну відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, в діях окремих працівників правоохоронних органів, проте, слідчим не зазначено, в діях яких саме працівників правоохоронних органів він за наслідком проведених слідчих дій не вбачає ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, що позбавляє слідчого суддю можливості оцінити обґрунтованість доводів слідчого в цій частині. Слідчий суддя зауважує, що в заяві від 27.05.2020, яка наявна в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_4 вказувала, в тому числі, на конкретну особу ( ОСОБА_10 ), як на особу, яка, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, здійснила дії, направлені на втручання в її адвокатську діяльність, та заподіяла їй, як адвокату у зв'язку із здійсненням такої діяльності, пов'язаної з наданням правової допомоги своїм клієнтам, легких тілесних ушкоджень.
Поряд з тим, викладений у заяві зміст залишився поза увагою слідчого.
Окрім того, як зазначено на аркушах 1-2 оскаржуваної постанови та наведено вище, кримінальні провадження № 62020100000002450 та № 62020100000002560 об'єднані під № 62020100000002450, а в подальшому, 19.01.2021, кримінальні провадження № 62020100000002450 та 62020100000001181 об'єднані в одне кримінальне провадження під № 62020100000001181. Відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_4 (ч. 2 ст. 398 КК України) та ухвал слідчих суддів за заявами ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 365 КК України).
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 62020100000001181 вбачається, що досудове розслідування в межах означеного кримінального провадження проводилась за фактами можливого вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 398, ч. 2 ст. 365 КК України /том. 2 а. м. 62-63/.
Однак, в матеріалах кримінального провадження № 62020100000001181 відсутні матеріали, які б підтверджували здійснення слідчих та/або процесуальних дій, спрямованих на встановлення/спростування факту вчинення відповідними службовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
В оскаржуваній постанові слідчий не аналізує доводи ОСОБА_6 щодо фактів можливих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України, не встановлює відсутність в діях конкретних осіб ознак складу зазначеного кримінального правопорушення.
Тобто, слідчий при винесенні постанови дійшов до висновку про відсутність в діях працівників правоохоронних органів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, однак не зробив висновок щодо наявність чи відсутність в діях таких осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та закрив кримінальне провадження.
Де-факто, доводи ОСОБА_6 не були перевірені органом досудового розслідування, а питання, винесені заявником в цьому аспекті, - залишились без відповідей.
З урахуванням викладеного, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, не можна вважати проведеним повно, оскаржувана постанова є формальною, а висновок про відсутність в діях службових осіб Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та Головного слідчого управління Національної поліції України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, не мотивований належним чином, також слідчим не зроблено висновок про наявність/відсутність в діях відповідних службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку з чим скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слідчого від 20.01.2021 про закриття кримінального провадження слід скасувати.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складів кримінальних правопорушень, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявників, з урахуванням всіх обставин та порушених заявниками питань у заявах про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 20.01.2021 про закриття кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, - задовольнити.
Постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 20.01.2021 про закриття кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження № 62020100000001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2020, направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, для продовження здійснення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1