печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11309/24-ц
пр. № 2-о-215/24
04 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвиновій І. В.,
при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
11 березня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 13 березня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Заявник просив суд встановити факт смерті ОСОБА_1 - його діда, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селі Гранітне Волноваського району Донецької області. Заява мотивована тим, що реєстрацію даних фактів відповідно до законодавства України неможливо провести за місцем смерті, оскільки на території Донецької області державні органи влади України тимчасово не здійснюють свою діяльність.
Ухвалою судді від 15 березня 2024 року у справі відкрито провадження.
Заявник у судове засідання не з'явився, будучи повідомленими про час, дату і місце судового розгляду належним чином, 03 квітня 2024 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання з процесуальних питань не надходили до суду.
Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд встановив наступні обставини і прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, померла особа - ОСОБА_1 був батьком батька заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Гранітнинською сільською радою Тельманівського району Донецької області, 20 травня 1970 року за актовим записом № 44 від 24 квітня 1970 року /а. с. 14/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 - заявник, котрий є онуком ОСОБА_1 - батька свого батька, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданим 14 травня 2003 року Гранітненською сільською радою Тельманівського району Донецької області, за актовим записом 5 /а. с. 6/.
ОСОБА_1 , як вбачається з копії медичного свідоцтва про причину смерті № 140 від 05 листопада 2023 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від ракової інтоксикації, злоякісного новоутворення передміхурової залози, злоякісного новоутворення печінки /а. с. 15/.
Так званим «відділом реєстрації актів цивільного стану тельманівського районного управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки» видано свідоцтво про смерть ОСОБА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гранітне Тельманівського району, і складено актовий запис № 381 /а. с. 24/.
Згідно з пунктом 8 частини першої ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до частини другої ст. 317 ЦПК України у редакції Закону № 2345-IX від 01 липня 2022 року, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в 22 грудня 2022 року № 309 було визначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
У відповідності до зазначеного Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Волноваська міська територіальна громада, Волноваської району Донецької області, до якої належить с. Гранітне, у якому було видано медичне свідоцтво про смерть, визнано тимчасово окупованою територією України із 10 березня 2022 року.
Згідно з положеннями частини другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (частина друга вказаної статті), будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (частина третя вказаної статті).
У відповідності до частини першої ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правові режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародні договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, будучи померлим у селі Гранітне Донецької області, державна реєстрація смерті діда заявника - ОСОБА_1 (1941 року народження) - не була проведена у відповідності до законодавства України. На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки заявником для підтвердження факту смерті подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
У зв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку. У цьому випадку такими документами є надані заявником свідоцтва про смерть і довідки про смерть.
Оскільки реєстрація смерті громадянина України ОСОБА_1 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, то суд вбачає наявність законних підстав встановити факт смерті у судовому порядку.
За приписами частини другої статті 317 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно з частиною четвертої ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Гранітне Тельманівського району Сталінської (Донецької) області), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гранітне Донецької області, від ракової інтоксикації, злоякісного новоутворення передміхурової залози, злоякісного новоутворення печінки.
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Повний текст судового рішення складено 04 квітня 2024 року
Суддя І. В. Литвинова