04.04.2024 Справа № 756/12834/20
Унікальний № 756/12834/20
Провадження № 1-кп/756/394/24
04 квітня 2024 року м.Київ
Оболонський районним суд м. Києва у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретарі: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каджаран Республіки Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
12.09.2020 приблизно о 00 год. 10 хв., ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, пл. Тульська, неподалік станції метро «Почайна» КП «Київський метрополітен», де у нього виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_4 , який переріс у штовханину без нанесення тілесних ушкоджень. У ході вказаного конфлікту, у ОСОБА_6 виник умисел на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 . Так, реалізуючи свій умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, 12.09.2020 приблизно о 00 год. 15 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Тульська, неподалік станції метро «Почайна» КП «Київський метрополітен», з метою відкритого викрадення чужого майна, наблизився спереду до потерпілого ОСОБА_4 , своїми руками схопив сумку чорного кольору, у якій знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi 4X», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 вартістю 3040 гривень, посвідчення УБД серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 , посвідчення працівника міліції серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , гаманець чорного кольору з грошовими коштами у сумі 2000 гривень, наручний годинник жовтого кольору з написом «Від Київського міського голови», банківські та дисконтні картки, дві зв'язки ключів, яка знаходилася на шиї потерпілого ОСОБА_4 , та зірвав із шиї останнього вказану сумку чорного кольору з майном. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 пішов до свого автомобіля марки «Opel» модель «Omega», д.н.з. НОМЕР_5 , та попрямував з викраденим майном до газової заправки «УкрАвтоГаз» по вул. Вербова, що у м. Києві, де викинув посвідчення УБД серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 , посвідчення працівника міліції серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 , дві зв'язки ключів та три дисконтні картки.
Після того, ОСОБА_6 попрямував на вказаному автомобілі на АЗС «Кло» за адресою: АДРЕСА_3 , де був зупинений працівниками поліції з викраденим майном.
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 5040 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
Між потерпілим та обвинуваченим в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України, щодо узгодженого покарання в виді громадських робіт строком на 120 годин, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбаченихст.476 КПК України та щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо затвердження даної угоди, посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_6 був засуджений 25.05.2021 виром Дніпровського районного суду м.Києва.
Потерпілий в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.
ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, в повному обсязі, погодився на застосування до нього узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення і що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник у судовому засіданні підтримав укладену угоду про примирення та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов'язання взяті на себе обвинуваченим за угодою про примирення можливі для виконання.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.186 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, ОСОБА_6 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена міра покарання - у виді громадських робіт, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.
При цьому, беручи до уваги, що вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2021 стосовно ОСОБА_6 залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а даним вироком останньому призначається покарання, яке він має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання обвинуваченому з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а вирок за яким ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням та даний вирок - необхідно виконувати самостійно.
Вищевказана позиція суду знаходить своє відображення, зокрема і у постанові Верховного Суду (справа № 760/26543/17; провадження: № 51-3600кмо20 від 15.02.2021).
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 17 серпня 2021 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2021, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 186, ч 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, виконувати самостійно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1