Справа № 755/5206/24
про залишення позовної заяви без руху
"04" квітня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
25.03.2024 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
На підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особо щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА отримана інформація про те, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Убачається, вказані вимоги процесуального закону позивачем не виконані, оскільки позовна заява з додатками надійшла до суду через систему «Електронний суд», однак докази їх направлення відповідачу відсутні у матеріалах справи, а саме позивачем долучено опис вкладення про направлення відповідачу лише позовної заяви, без зазначення додатків до позову.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно відповідача.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку відносно відповідача.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач вказує, що звернувся до суду, з використанням системи «Електронний суд» з цивільним позовом, таким чином, позивач при оплаті судового збору застосував коефіцієнт 0,8. Також зазначає та прикладає платіжну інструкцію № 1436 від 07 вересня 2023 року, за якою ТОВ «ФК «Ейс» сплачено судовий збір на рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, для подачі позовної заяви, яку в подальшому в ході справи № 755/13708/23 ухвалою від 22.09.2023 року залишено без розгляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 257 ЦК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно, отже ТОВ «ФК «Ейс» користуючись своїм правом подає позов повторно.
Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається із позовної заяви, до суду вона надійшла 22 березня 2024 року за вхідним номером №16821.
Тобто, за подання позовної заяви у 2024 році судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на зазначене, для встановлення ставки судового збору за подання позовної заяви необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Зважаючи на ціну позову у даній справі (28 909,76 грн.) позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 3028 гривень.
Однак, позовна заява подана за допомогою системи «Електронний суд», тому застосовується знижена ставка 0,8 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
До позовної заяви долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 07 вересня 2023 №1436 зі змісту якого вбачається, що ТОВ «ФК «Ейс» здійснило платіж у розмірі 2 147,20 грн. із призначенням платежу «… Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «Ейс», Дніпровський районний суд міста Києва».
Окрім зазначеного, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ч. 9 ст. 185 ЦПК України передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
При перевірці зарахування судового збору, станом на 04.04.2024 року, встановлено, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Позивач вказав, що ним сплачено судовий збір на рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, для подачі позовної заяви, яку в подальшому в ході справи № 755/13708/23 ухвалою від 22.09.2023 залишено без розгляду.
Разом з тим, ч. 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Отже, повторне використання документу, який підтверджує оплату судового збору за раніше поданий позивачем аналогічний позов до відповідача, суперечить вимогам Закону.
Крім того, на неналежність як доказу оплату судового збору повторно використаного платіжного доручення вказує Верховний Суду в постанові від 05.08.2021 року у справі №160/5879/20.
Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» за подачу позовної заяви має сплатити судовий збір на загальних підставах у розмірі 2 422 гривні 40 копійок (оскільки позовна заява подана за допомогою системи «Електронний суд»).
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Тобто, у графі «призначення платежу» позивач має зазначити до кого звертається із позовною заявою.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя