Справа № 752/2807/24
Провадження № 1-кс/752/1357/24
02 квітня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про скасування арешту майна у якому адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2016 у справі №761/14349/16-к у кримінальному провадженні №32015000000000223 від 25.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.212 КК України (яке 29.04.2016 об'єднано із матеріалами іншого кримінального провадження та присвоєно єдиний номер 32015000000000072 за ознаками ч. 5 ст. 191. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, з якого 12.05.2020 виділено в окреме кримінальне провадження № 32020060000000014 за ознаками ч. 3 ст. 212. ч. 1 ст. 358 КК України) в частині накладення арешту на безготівкові грошові кошти ОСОБА_4 (рахунок НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), що відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), в частині видатку грошових коштів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.20 ОСОБА_5 16 накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках та банківських картках, зокрема, ОСОБА_4 , а саме картковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк» в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.
Адвокат у клопотанні вказує, що ОСОБА_4 є ФОП та здійснював свою підприємницьку діяльність в тому числі із використанням арештованого банківського рахунку. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває вже понад сім років, за цей час жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. За час досудового розслідування слідчим жодних процесуальних дій з ОСОБА_4 не проводилось. Зазначені обставини, на думку адвоката, свідчать про те, що відпали потреби в подальшому застосуванні цього заходу, оскільки орган досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини кримінального провадження із використанням вказаних коштів на рахунку у зазначеному банку.
Також адвокат вказує про те, що на арештованому розрахунковому рахунку ОСОБА_4 перебувають кошти, які не стосуються суті кримінального провадження, що свідчить про необґрунтованість накладеного арешту. Кошти, наявні на арештованому картковому рахунку, жодним чином не пов'язані із обставинами та подіями кримінального провадження, в яких на думку слідства ОСОБА_4 приймав участь. Відсутні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку були здобуті злочинним шляхом, оскільки відповідно до виписки з ПАТ КБ «Приватбанк» в ній відображено всі фінансові операції з використанням цього банківського рахунку за період з 01.01.2016 року по 04.05.2017 рік з яких вбачається, що будь-яких фінансових операцій з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, не проводилися, кошти які надходили на рахунок ОСОБА_4 отримувалися ним законним шляхом. Окрім того, на вказаний рахунок ОСОБА_4 надходить соціальна допомога, яку він отримує як пенсіонер.
Накладення арешту на грошові кошти, неможливість користуватися та розпоряджатися цими коштами порушує конституційні права ОСОБА_4 як власника майна, а також створює значні незручності.
Таким чином, арешт на майно ОСОБА_6 було накладено необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.
На підставі зазначеного адвокат просить про скасування арешту, судове засідання просить проводити без його участі, а також без участі ОСОБА_6 .
Від прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва надійшло клопотання в якому прокурор просить розгляд клопотання про скасування арешту майна провести у його відсутність. У клопотанні зазначив, що на даний момент скасування арешту майна є передчасним, оскільки досудове розслідування кримінального провадження триває, просив відмовити у задоволенні клопотання.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2016 у справі №761/14349/16-к, провадження №1-кс/761/8939/2016, в рамках кримінального провадження №32015000000000223 від 25.11.2015, накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках та банківських картках певних осіб, зокрема, ОСОБА_4 , а саме: картковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк» в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.
Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2016 вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту слідчий суддя виходив з того, що слідчим органом надано достатньо доказів, які вказують на те, що грошові кошти на рахунку призначались для фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення, а також винагороди за його вчинення. При постановленні ухвали слідчим суддею враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення.
Отже при арешті майна було дотримано принцип "законності" і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, і відповідає тяжкості правопорушення.
У клопотанні про скасування арешту майна не наведено належних обґрунтувань для того, щоб слідчий суддя міг дійти висновку про необґрунтованість рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_4 . Клопотання не містить викладу обставин та фактів, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2016 у справі №761/14349/16-к арешт на кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_4 , є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1