Справа № 463/9596/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/338/24 Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року про зміну запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_6 на запобіжний захід у виді тримання під вартою,-
встановила:
цією ухвалою задоволено клопотання прокурора.
Змінено застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, застосовано до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на два місяці.
Звернуто в дохід держави заставу, внесену 19 жовтня 2023 року ОСОБА_7 в розмірі 134 200 грн (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень), відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2023 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу звернення ухвали до виконання.
Мотивуючи своє рішення суд, зокрема, вказав, що враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а також ухилення останнього від явки до суду, чим порушує свої процесуальні обов'язки, суд прийшов до переконання, що забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків зможе лише запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім цього, суд в ухвалі вказав, що оскільки обвинувачений ОСОБА_6 , не з?являється на судові виклики без поважних причин, а заставодавець ОСОБА_7 не виконала передбачені КПК України обов'язки, слід також звернути в дохід держави заставу, внесену 19 жовтня 2023 року ОСОБА_7 в розмірі 134 200 грн, відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2023 року.
На дану ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, вважає, що судом безпідставно винесено оскаржувану ним ухвалу, просить переглянути рішення суду. Наголошує, що він не переховувався, завжди на зв'язку, слухавку підіймає. Зазначив, що 06.03.2024 р. вчасно з'явився до суду, ним було додано всі документи на підставі яких він не зміг з'явитися в попереднє судове засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін кримінального провадження про розгляд апеляційної скарги за їх участі, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КК України).
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
На розгляді в Личаківському районному суді перебуває кримінальне провадження №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.
Оскаржуваною ухвалою було змінено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення при судовому розгляді клопотання була доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, так як більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належну процесуальну поведінку та запобіганню встановленим ризикам.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Зокрема, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до 4. 3 ст. 190 КК України (У редакції, яка чинна до 11.08.2023), передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, і те, що відносно обвинуваченого діяв запобіжний захід у вигляді застави, ОСОБА_6 під час судового розгляду в суді першої інстанції належним чином був ознайомлений з датою та місцем проведення наступного судового засідання, проте без поважних причин в судові засідання не з'явився 26.02.2024, 28.02.2024. Окрім цього, він не з'явився у підготовче засідання 09.11.2023 року без поважних причин, тобто свідомо уникає явки до суду, на думку апеляційного суду свідчить про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді з приводу того, що підставними є доводи прокурора, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу, що може бути підставою для вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень з метою власного матеріального збагачення.
З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки тільки такий запобіжний захід забезпечить запобігання встановленим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відтак, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, є необґрунтованими і безпідставними.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни запобіжного заходу, при цьому дослідив належним чином всі наявні в матеріалах провадження відомості та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для зміни оскаржуваної ухвали за наслідками апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
постановила:
ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року про зміну запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_6 на запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4