Справа № 686/30301/23
Провадження № 2-а/686/2/24
03 квітня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача Волкової А.О.
представника відповідача Мельничук О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій. Просить: визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ №001127 винесену 01.11.2023 року, начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 , якою відповідно до частини другої статті 203 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень; визнати незаконним та скасувати рішення номер 6801130100014161 від 01.11.2023 року винесене головним спеціалістом Управління ДМС України в Хмельницькій області Гречухом О.С. про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 до 30 листопада 2023 року; зобов'язати Управління ДМС в Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 разом із доданими документами про видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а, при необхідності, надати відповідні письмові роз'яснення; зобов'язати Управління ДМС України в Хмельницькій області вчинити дії щодо проставлення відтиску штемпеля для скасування відтиску «прийнято рішення про примусове повернення від 01 листопада 2023 року №__Встановлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року УДМС України в Хмельн. Обл.. Начальник Уп-ня О.Паньков 6801 01 листопада 2023 року».
На обґрунтування свого позову вказав, що рішенням Нетішинського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2023 року, (яке набрало законної сили після апеляційного оскарження відповідачем 21.09.2023 року) позов ОСОБА_1 до Нетішинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання незаконним протоколу серії ПРМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, визнання незаконною та скасування постанови серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч.1 КУпАП, визнання незаконним та скасування рішення №1 від 05 квітня 2023 року, задоволено частково.
Вирішено: Постанову серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 3400 гривень, визнати протиправною та скасувати.
Рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 66 копійок.
Зазначене рішення суду першої інстанції, фотокопію Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 року, із відповідними відмітками про набрання ними законної сили, було отримано представником позивача в приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області 20.10.2023 року, про що свідчить відмітка на форзаці адміністративної справи (заява, фотокопія титульної сторінки провадження та форзацу додається) № 679/434/23.
У судовому засіданні було встановлено: 05 квітня 2023 року співробітниками Нетішинського сектору УДМС України в Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч.1 КУпАП, серії ПРМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, відповідно до фабули якого «05 квітня 2023 року, о 15:11 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , під час відпрацювання спільно із працівниками правоохоронних органів та УСБУ в Хмельницькій області було виявлено громадянина РФ ОСОБА_1 „ ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме, вчасно не залишив територію України після закінчення відповідного терміну перебування (місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 ), при цьому, на зворотній сторінці зазначеного документу зазначено, що розгляд справи щодо ОСОБА_1 відбудеться 05 квітня 2023 року о 15:09 годині, 05 квітня 2023 року уповноваженою посадовою особою Нетішинського сектору УДМС України в Хмельницькій області, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч.1 КУпАП (серія ПРМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року), винесено постанову серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, за порушення ст.З ч.1, ст.З ч.З Закона України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.2 Порядку, затвердженого Постановою КМ України №150 від 15 лютого 2012 року, відповідальність за які передбачено ст.203 ч.1 КУпАП.
05 квітня 2023 року уповноваженою посадовою особою Нетішинського сектору УДМС України в Хмельницькій області, у відповідності до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (п.І розділ II), щодо ОСОБА_1 ухвалено рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 05 квітня 2023 року, відповідно до фабули якого 05 квітня 2023 року під час відпрацювання території міста Нетішин, спільно із працівниками правоохоронних органів та УСБУ в Хмельницькій області, за адресою: проспект Незалежності, 22, було виявлено громадянина рф ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина рф для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26 березня 2016 року), який в останнє прибув на територію України 02 червня 2021 року через КПП «Бориспіль», посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15 червня 2021 року дійсна до 15 червня 2022 року, відповідно до чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року, Постанови КМ України №150 від 15 лютого 2012 року, яка затверджує Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців на території України, громадянин рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право перебувати на території України 90 днів, протягом 180 днів, разом з тим, зазначений іноземний громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день конторолю перебуває на території України понад встановлений строк, чим порушив передбачений законном термін, перейшовши на нелегальне становище, за вказане провопорушення громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ст.203 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень», у резолютивній частині якого вирішено «примусово повернути до країни походження з третьої країни громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з зобов'язанням покинути території України у термін до 04 травня 2023 року», із копії паспорта громадянина РФ ОСОБА_1 (номер НОМЕР_1 , виданий ФМС 41004 26 березня 2016 року вбачається, що на 44 сторінці документу наявний штапм з відміткою «прийнято рішення про примусове повернення від 05 квітня 2023 року №1», з встановленням строку для виїзду 30 діб, та зобов'язанням залишити територію України до 04 травня 2023 року»,
Також, у судовому засіданні було встановлено судом та вбачається із тексту судового рішення першої інстанції наступне:
-згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Славутським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький), 04 грудня 2020 року у Славутському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин РФ, зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, про що 04 грудня 2020 року складено відповідний актовий запис за №173 від 04 грудня 2020 року;
-відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи ВК Славутської міської ради Хмельницької області №5584/2614 від 06 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин РФ, номер запису в ЄДДР 1974062611717, з 06 липня 2021 року зареєстрований по АДРЕСА_2 ,
-відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №10048836 від 17 жовтня 2017 року об'єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності (розмір частки 1/1) позивачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина НОМЕР_5 , виданий ФМС 41004 26 березня 2016 року);
-відповідно до копії картки платника податків позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 вересня 2017 року у ГУ ДФС у Рівненській області отримав РНОКПП НОМЕР_4 , зареєструвавшись у Державному реєстрі 05 вересня 2017 року, відповідно до копії декларації за №0001-4МКЗ-04АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер запису в ЄДДР 1974062611717, 11 січня 2022 року уклав декларацію з лікарем,
-відповідно до копії договору добровільного комплексного страхування за №03/0534352/2306/22 від 11 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянини РФ (номер НОМЕР_1 , виданий ФМС 41004 26 березня 2016 року), проживаючий по АДРЕСА_2 , уклав договір добровільного комплексного страхування: медичного страхування, страхування від нещасних випадків, страхування здоров'я на випадок хвороби (гострої респіраторної інфекції, викликаної коронавірусом СОVID-19) іноземних громадян (осіб без громадянства), які тимчасово проживають на території України, та страхування відповідальності перед третіми особами, пов'язаної з видворенням такої особи з території України,
-із характеристики ОСББ «Ярославське» від 09 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період проживання по АДРЕСА_2 , зарекомендував себе виключно з позитивного боку, до того ж ОСОБА_1 регулярно бере участь у громадському житті будинку, виявляє ініціативу, надає допомогу в облаштуванні прибудинкової території, тощо, з початку повномасштабної війни України з РФ неодноразово долучався до збору та оформлення гуманітарної допомоги військовим на фронт, брав участь у цілодобовому патрулюванні прилеглої до будинку АДРЕСА_4 території.
25.10.2023року на електронну адресу відповідача, від імені позивача ОСОБА_1 було надіслано лист, у якому зокрема зазначалося, що представником відповідача ОСОБА_4 під час судового засідання було повідомлено та роз'яснено порядок звернення громадян рф, зокрема до управління УДМС в Хмельницькій області за оформленням документів на право перебування на території України, (копія листа додається) Процедура передбачає виключно особисте звернення особи до Управління УДМС в Хмельницькій області і відповідні відділи за місцем реєстрації особи (у випадку позивача - м. Славута) такими повноваженнями не наділені. На головній сторінці Управління ДМС в Хмельницькій області в мережі Інтернет, відсутня інформацію про наявність електронної черги, що унеможливлює попередній запис на прийом до відповідального працівника. В листі також повідомлено, що особисто ОСОБА_1 готується пакет документів аби здобути право перебування на території України. Посвідка про тимчасове проживання від 15 червня 2021 року була вилучена працівниками ДМС під час подій 5 квітня 2023 року. Дружина, ОСОБА_5 , згідно договору, працює в Польщі і її термін перебування в Україні - обмежений - з 29 жовтня по 6 листопада 2023 року.
30.10.2023 року представником позивача, адвокатом Волковою А.О., з метою з'ясування ситуації по розгляду звернення ОСОБА_1 , було зателефоновано до відповідача (тел. ном. 0382 65-03-05). Під час розмови із відповідальним працівником, що безпосередньо розглядає звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 (прізвище невідоме), з'ясувалося, що термін розгляду заяви - місяць, і що позивач може прибути із документами, в тому числі до Управління УДМС в Хмельницькій області, оскільки черги відсутні, і подати документи, (запис розмови додається на флешносії). На момент подання позову до суду письмової відповіді не отримано.
З цією метою, ОСОБА_1 , 31.10.2023 року було сформовано необхідний пакет документів, у тому числі, нотаріально посвідчену копію паспорту громадянина рф з перекладом на українську мову, договір добровільного страхування медичних та інших витрат № ІН-1000819, за який ним оплачено 900 грн. (копії зазначених документів додаються). Крім того, його дружина, ОСОБА_3 , маючи поновлений договір про працю від 16.08.2023 року, 28.10.2023 року перетнула Польсько-Український кордон (про що свідчить відмітка в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, копія якого додається), вартість проїзду «Варшава АВ Заходня - Славута «Супутник» - 145 польських злотих (що по курсу НБУ на дату подання позову до суду становить 1255,5 грн., також нею 31.10.2023 року отримано витяг з реєстру територіальної громади щодо адреси місця проживання, (копії свідоцтва про шлюб, паспортів, бронювання проїзду, договору про працю, витягу - додаються).
01.11.2023року він разом із дружиною з'явилися до приміщення УДМС в Хмельницькій області, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87 та в порядку черговості, надав належні документи для відповідального працівника. Через певний час, йому було повідомлено, що з його документами «не знають, що робити», при цьому жодних роз'яснень ситуації надано не було. Аргументи позивача про те, що він бажає легалізувати власне становище в Україні, отримати відповідний документ, який у нього було вилучено, і у нього на руках є рішення судів, що скасували попереднє притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 203 КУпАП, не сприймалися. Натомість колективно працівники Управління УДМС (у кількості 5 чол.) відносно нього почали складати спочатку протокол про адміністративне правопорушення, потім постанову про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства із послідуючим проставлення штемпеля на 43 сторінці паспорта, що належить ОСОБА_1 про те. що «прийнято рішення про примусове повернення та становлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року»
Він вважає дії працівників відповідача, а саме, головного спеціаліста УДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 по складанню відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МХМ 001127 від 01.11.2023 року, начальника управління УДМС в Хмельницькій області ОСОБА_2 по складанню відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ 001127 від 01.11.2023 року, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства номер 6801130100014161 (виконавець - ОСОБА_7 ) із послідуючим проставлення ним штемпеля на 43 сторінці паспорта, що належить ОСОБА_1 про те, що «прийнято рішення про примусове повернення та становлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року» незаконними, протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МХМ 001127 від 01.11.2023 року - незаконним, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ 001127 від 01.11.2023 року, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства номер 6801130100014161, проставлення штемпеля на 43 сторінці паспорта, що належить ОСОБА_1 про те, що «прийнято рішення про примусове повернення та становлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року» незаконними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
Головним спеціалістом УДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 ,
01.11.2023року було підписано протокол про адміністративне правопорушення ПР МХМ 001127, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП, згідно якого «01.11.2023 р. о 11:00 за адресою АДРЕСА_5 під час прийому громадян в каб. 312 було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України за період з 06.04.2023 по 01.11.2023, а саме, не залишив територію України після закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання. Місце скоєння правопорушення: м.Хмельницький, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.2 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки позивач не вважав себе винним у скоєнні вказаного правопорушення, оскільки рішення суду набрало законної сили та під час слухання відповідальними працівниками йому було повідомлено про можливість звернення та відповідної процедури, він відмовився від підписання протоколу, постанови та рішення але виклав власні заперечення на окремому аркуші паперу, що доданий до екземплярів документів, що залишились у відповідача, фотокопія якого додається.
Так, згідно роздруківки Журналу судового засідання Нетішинського міськрайонного суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 від 21.06.2023 року, представник відповідача, ОСОБА_4 о 14:48:24 надає наступні пояснення - ... на сьогоднішній день врегульовано порядок продовження строку дії посвідок... Крім того, із пояснень представника відповідача, Ульянченком було зроблено висновок про те, що він може звернутися, як він і вчинив, приїхавши в Управління ДМС в Хмельницькій області
Натомість, нехтуючи положеннями «Закону України «Про звернення громадян», позивачеві не було надано із питання звернення жодної відповіді, ні усно ні письмово. Державний службовець обмежився складанням, хоча позивач пояснював, що має дружину, громадянку України, яка офіційно працевлаштована в Польщі, тимчасово перебуває на її утриманні, (оскільки без офіційного документи не можєпрацевлаштуватися), має у власності квартиру, друзів, знайомих, тут проживають його двоюрідні сестри по матері, має багаторічні тісні соціальні зв'язки.
Але жодні його доводи до уваги не бралися, йому не було запропоновано надати будь-які докази, і працівниками управління ДМС було складено відповідні документи.
Із змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.11.2023р., видно, що вона прийнята посадовою особою органу ДМС України на підставі порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1,3 ст. З ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 67 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.04.2018р. №321, однак таке порушення настало у період встановленого законодавством карантину на території України, та на період якого до іноземців, які, зокрема, порушили строк обміну посвідки на постійне або тимчасове проживання, не застосовуються заходи адміністративного впливу, а тому адміністративна відповідальність не настає, а такий захід адміністративного впливу, як штраф, не підлягає застосуванню до позивача, який, маючи посвідку на постійне проживання на території України на законних підставах та добросовісно, відкрито, не переховуючись від правоохоронних та інших органів, проживав на території Україні.
Крім того, період, вказаний у протоколі, постанові та рішенні з 06.04.2023 по 01.11.2023р. співпадає у часі із зазначеним у рішенні про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 05.04.2023 р. та на штампі у паспорту позивача, проставленого під час подій 05.04.2023 року, які в подальшому оскаржувалися в суді.
Те, що саме під час вказаного в протоколі, постанові та рішенні від 01.11 2023 року періоду, ОСОБА_1 здійснював власний судовий захист і отримавши відповідні роз'яснення, після набрання рішенням законної сили, усвідомлено звернувся до спеціальних органів для прийняття ними позитивного для нього рішення, не може слугувати підставою для застосування відносно нього адміністративних санкцій.
Також, у рішеннях відповідача, що оскаржуються зазначено, що ОСОБА_1 не залишив територію України після закінчення терміну дії посвідки на проживання, хоча, працівникам УДМС достеменно відомо, та відображається у відповідних інформаційних реєстрах, що знаходяться у їхньому службовому користуванні про те, що посвідка на тимчасове проживання, видана на ім'я позивача, вилучена у нього ще 05.04.2023 року і саме за отриманням нової він звернувся до УДМС 01.11.2022р.
Він вважає, що при аналізі ситуації, що відбулася з позивачем ОСОБА_1 05.04.2023 року по складанню протоколу, постанови та винесення рішення про примусове повернення та тієї, що склалася 01.11.2023 року, однакові причини та підстави притягнення його до адміністративної відповідальності, і правопорушення, які йому інкримінувалися - однакові. Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім того, у рішенні про примусове повернення до країни походження або до третьої країни іноземця або особи без громадянства від 01.11.2023 року, зазначено, що «Разом з тим, зазначений іноземний громадянин станом на 01.11.2023 перебуває на території України понад встановлений строк, а саме 210 днів, чим порушив передбачений законодавством термін, перейшовши на нелегальне становище.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» за№2102-ІХ від 24 лютого 2022 року (зі змінами) на території України введено воєнний стан.
Водночас, відповідно до Постанови КМ України №1232 від 01 листопада 2022 року «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» (п.1), далі Постанова №1232) у період воєнного стану та протягом З0 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам РФ здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі, замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою- агресором,
у разі звернення громадянина РФ із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі, замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України, у випадках, зазначених у ст.4 ч.З-ч.1З, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України (ст.4 ч. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Він мав і має намір залишитися проживати в Україні, оскільки має тут сім'ю, житло, категорично не бажає повертатися в росію, оскільки засуджує її дії по військовій агресії в Україні та політику цієї держави в цілому. Приїхав проживати в Україну з метою отримання громадянства даної країни. Оскільки в Україні, в Хмельницькій області пройшло його дитинство, він відвідував тут рідню по маминій лінії, бабусю. 24.02.2023 року, з початком військової агресії повністю розірвав усі контакти та зв'язки із знайомими, ріднею, що залишилися в росії, а також навіть втратив власне право на пенсію, оскільки не бажає, аби його що-небудь поєднувало із цією країною. Єдиним житлом позивача на сьогоднішній час є квартира у Славуті. Ще до початку військової агресії, 11.01.2022 року, ним було укладено декларацію із сімейним лікарем.
Розуміючи те, що термін посвідки на тимчасове проживання у позивача закінчується, він постійно звертався до міграційної служби за місцем свого проживання у м. Славута Хмельницької області, але працівниками жодних дій з приводу продовження терміну не здійснювалося, мотивуючи тим, що доки триває військова агресія Російської Федерації проти України, заборонено продовжувати та видавати візи на проживання в Україні, надавати громадянство України громадянам Російської Федерації та Білорусі. Ним було підготовлено повний пакет документів, необхідних для продовження терміну перебування в Україні.
Маючи стійку громадянську позицію, не приховуючи її, засуджуючи країну агресора, з перших днів повномасштабного вторгнення на територію України, позивач виявив бажання та здійснював цілодобове патрулювання території, прилеглої до будинку, де проживаю, неодноразово долучався до збору та формування гуманітарної допомоги, яка організовувалася ОСББ «Ярославським» для відправки на фронт, що зокрема, втановлено у вішенні та постанові місцевого та апеляційного адміністративного судів.
Враховуючи своє категорично негативне та зневажливе ставлення до країни, громадянином якої він зараз являється, повідомляє суд про те, що соромиться своїх юридичних зав'язків із країною - агресором, країною злодіїв, вбивць та катів, не бажає бути росіянином, вважає, що власне проживання в Україні не несе нікому жодної підтвердженої загрози, має в Україні майно - житло, у якому зареєстрований та проживаю, одружений із громадянкою України, має стійку громадську позицію, намагався бути цінним та важливим у спільній боротьбі в тилу із ворогом, формуючи гуманітарну допомогу, не бажає ніколи в майбутньому повертатися в росію і взагалі мати щось спільне із цією державою, вважає, що для нього існує небезпека повертатися до країни - агресора.
Відтак рішення про повернення позивача громадянина рф ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни може загрожувати життю та здоров'ю останнього, що, відповідно, також порушить основоположні права людини і громадянина, передбачені, як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки, кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, обов'язок держави захищати життя людини, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст.27 Конституції України), і право кожного на життя охороняється законом (ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 «Право на життя»).
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Направила до суду відзив в якому вказав, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі №679/434/23, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 залишено без змін, позов ОСОБА_1 до Нетішинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області - про визнання незаконним протоколу серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, визнання незаконною та скасування постанови серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч. 1 КУпАП, визнання незаконним та скасування рішення №1 від 05 квітня 2023 року, - задоволено частково. Постанову серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , - про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 3400 гривень, - визнано протиправною та скасовано. Рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , - визнано протиправним та скасовано. У задоволенні позовних вимог щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч.1 КУпАП, серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , незаконним, - відмовлено. 01.11.2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП. Також, було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 3 400 грн. Права передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. в тому числі і право на захист та на юридичну допомогу позивачу було роз'яснено, втім він відмовився від підпису. Під час розгляду справи позивач вказав, що українську мову розуміє, послуг перекладача та адвоката не потребує. 01.11.2023 року з метою забезпечення виконання положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 01.11.2023 відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. Під час з'ясування підстав для перебування на території України було встановлено наступне. Позивач мав посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 з терміном дії до 15.06.2022; дата останнього в'їзду ОСОБА_1 в Україну - 02.06.2021; перебування на території України понад встановлений термін; позивача притягнено до відповідальності за інший період, ніж той, що був у скасованих рішеннях у справі №679/434/23. Термін дії посвідки №800213909 позивача закінчився 15.06.2022, до УДМС у Хмельницькій області. Позивач особисто із заявою та необхідним переліком не звертався, також не звертався із заявами про продовження строку перебування відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150. Позивач знав про закінчення строку дії його посвідки на тимчасове проживання, проте ухилився від виїзду за межі терит орії України. Прийняті судами рішення у справі №679/434/23 не відновлюють строк на законне перебування на території України позивача. Станом на 01.11.2023 у позивача відсутні документи, які надають право проживати на території України. Окрім того, позивача притягнено до відповідальності за інший період, ніж гой, що був у скасованих рішеннях у справі №679/434/23. 01.11.2023 року УДМС у Хмельницькій області, при накладенні стягнення, враховано всі обставини справи, в тому числі, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якою прийнято рішення про накладання стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Позивач не виїхав після закінчення строку дії посвідки (після 15.06.2022) та не звертався із заявами про продовження строку перебування.
Позивач направив до суду відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 01.11.2023 року начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області Паньковим О.М. відносно ОСОБА_9 винесено постанова за ч. 2 ст. 203 КУпАП, відповідно до якої 01.11.2023 року о 11 год 00 хв. за адресою АДРЕСА_5 під час прийому громадян в кабінеті 312 було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України за період з 06.04.2023, а саме: не залишив територію України після закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання. Місце скоєння правопорушення м. Хмельницький.
Рішенням №6801130100014161 від 01.11.2023 року, яке винесене головним спеціалістом Управління ДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації вирішено: примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 30 листопада 2023 року.
Частиною 2 статті 203 КУпАП України передбачено, що - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року у справі №679/434/23 за позовом ОСОБА_1 до Нетішинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання незаконним протоколу серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, визнання незаконною та скасування постанови серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.203 ч.1 КУпАП, визнання незаконним та скасування рішення №1 від 05 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Постанову серії ПНМХМ №001018 від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 3400 гривень, визнано протиправною та скасувано. Рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 05 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасувано.
Вказаним рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_1 до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15 червня 2021 року (з терміном дії до 15 червня 2022 року), не припускався порушень діючого законодавства щодо перебування на території України на законних підставах, завчасно, до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15 червня 2021 року, починаючи з травня 2022 року, звертався до територіального відділення УДМС України в Хмельницькій області, щодо вирішення питання про отримання нової посвідки на тимчасове проживання, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, з урахуванням дії воєнного стану в України та, відповідно, дії певних обмежень в певний період часу щодо організації роботи нотаріальних органів та органів Державної міграційної служби під час надання адміністративних послуг громадянам РФ, які ускладнили збір та надання документів на оформлення посвідки, крім того, враховуючи продовження терміну дії на території України карантину, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», до 30 червня 2023 року, а також, враховуючи, перебування позивача ОСОБА_1 у шлюбі з громадянкою України, що свідчить про наявність права на отримання посвідки на тимчасове проживання, суд, з урахуванням принципу гуманості та справедливості, вважає більш свавільним повернути, за вказаних обставин, позивача громадянина РФ ОСОБА_1 - до країни походження або третьої країни, що, на переконання суду, значно порушить більш істотні права та основоположні свободи людини і громадянина, передбачені, як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, а також, не буде відповідати необхідному балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ухвалені рішення суб'єкта владних повноважень.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року - апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 червня 2023 року - без змін.
Вказаною постановою встановлено: при цьому, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України, у випадках, зазначених у ст.4 ч.3-ч.13, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України (ст.4 ч.14 Закону № 3773-VI). Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 , будучи громадянином РФ, з 2012 року перебував у цивільному шлюбі із ОСОБА_3 , громадянкою України, зареєструвавши офіційно шлюб з 04 грудня 2020 року, проживає разом з дружиною у належній йому на праві приватної власності квартирі по АДРЕСА_2 , соціалізувався в українському суспільстві, де має сім'ю, рідню, родичів, друзів, знайомих, багаторічні тісні соціальні зв'язки, тощо. Таким чином колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15.06.2021 (з терміном дії до 15.06.2022), не припускався порушень діючого законодавства щодо перебування на території України на законних підставах, завчасно, до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15.06.2021, починаючи з травня 2022 року, звертався до територіального відділення УДМС України в Хмельницькій області, щодо вирішення питання про отримання нової посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням дії воєнного стану в України та, відповідно, дії певних обмежень в певний період часу щодо організації роботи нотаріальних органів та органів Державної міграційної служби під час надання адміністративних послуг громадянам РФ, які ускладнили збір та надання документів на оформлення посвідки. Також, враховуючи продовження терміну дії на території України карантину, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», до 30.06.2023, а також, враховуючи, перебування позивача у шлюбі з громадянкою України, що свідчить про наявність права на отримання посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням принципу гуманності та справедливості суд першої інстанції вірно зазначив, що більш свавільним буде повернути, за вказаних обставин, позивача громадянина РФ ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни, що, на переконання суду, значно порушить більш істотні права та основоположні свободи людини і громадянина, передбачені, як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, а також, не буде відповідати необхідному балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ухвалені рішення суб'єкта владних повноважень.
Статтею 77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першої статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI визначено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Положенням статті 3 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Статтею 9 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону № 3773-VI - іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150.
Пунктом 5 розділу І Інструкції передбачено, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
Процедура оформлення, видачі, обміну, тощо, посвідки на тимчасове проживання урегульована Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визначення недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Постановою КМ України №322 від 25.04.2018, відповідно до положень якого: посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (п.1), посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України (п.3), обмін посвідки здійснюється, в тому числі, у разі: … закінчення строку дії посвідки ( п.7), у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії, і у такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається особою під час отримання нової посвідки (п.19).
Відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМ України №150 від 15.02.2012, рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до ст.22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (п.7).
При цьому, відповідно до положень п.4 Прикінцевих положень Закону України №530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів ДМС України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання, у зв'язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до ст.29 Закону України №1645-III від 06 квітня 2000 року «Про захист населення від інфекційних хвороб», з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України установлено карантин (п.1 Постанови КМ України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», термін дії якого продовжено до 30 червня 2023 року, відповідно до змін, внесених Постановами КМ України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та №641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» за №2102-ІХ від 24.02.2022 (зі змінами) на території України введено воєнний стан.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» (п.1) -у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам РФ здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
-розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі, замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором,
- у разі звернення громадянина РФ із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі, замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, а саме, що ОСОБА_1 порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України за період з 06.04.2023, а саме: не залишив територію України після закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання.
Крім того, Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №679/434/23 встановлено, що ОСОБА_1 до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15.06.2021 (з терміном дії до 15.06.2022), не припускався порушень діючого законодавства щодо перебування на території України на законних підставах, завчасно, до закінчення терміну дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 15.06.2021, починаючи з травня 2022 року, звертався до територіального відділення УДМС України в Хмельницькій області, щодо вирішення питання про отримання нової посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням дії воєнного стану в України та, відповідно, дії певних обмежень в певний період часу щодо організації роботи нотаріальних органів та органів Державної міграційної служби під час надання адміністративних послуг громадянам РФ
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ №001127 винесену 01.11.2023 року; визнання незаконним та скасувати рішення №6801130100014161 від 01.11.2023 року; зобов'язання Управління ДМС України в Хмельницькій області вчинити дії щодо проставлення відтиску штемпеля для скасування відтиску «прийнято рішення про примусове повернення від 01 листопада 2023 року №__Встановлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року УДМС України в Хмельн. Обл.. Начальник Уп-ня О.Паньков 6801 01 листопада 2023 року» підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання Управління ДМС в Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 разом із доданими документами про видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а, при необхідності, надати відповідні письмові роз'яснення, суд враховуює, що 25.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ДМС України в Хмельницькій області з заявою щодо визначення дати та часу прийому документів щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.
03.11.2023 року Управління ДМС України в Хмельницькій області направило ОСОБА_1 відповідь на звернення, відпоповідно до якого повідомлено, що для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні йому необхідно звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС за місцем реєстрації. Години роботи територіальних органів та підрозділів розміщені на офіційному сайті ДМС України. Разом з тим, відповідно до постанови КМУ від 21.10.2022 року №1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», установлено, що: посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам російської федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в'їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування; іноземці або осби без громадянства, крім громадян російської федерації, зобов'язані в установленому законом порядку подати документи документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення абро скасування воєнного стану.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
А тому вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління ДМС в Хмельницькій області повторно розглянути його звернення є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визначення недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Постановою КМ України №322 від 25.04.2018, Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану», ст.ст.5, 12, 19, 77, 78, 242, 243-250, 268, 272, 288 КАС України, суд, -
Позов задоволити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МХМ №001127 винесену 01.11.2023 року, начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 , якою відповідно до частини другої статті 203 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Визнати незаконним та скасувати рішення номер 6801130100014161 від 01.11.2023 року винесене головним спеціалістом Управління ДМС України в Хмельницькій області Гречухом О.С. про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 до 30 листопада 2023 року.
Зобов'язати Управління ДМС України в Хмельницькій області вчинити дії щодо проставлення відтиску штемпеля для скасування відтиску «прийнято рішення про примусове повернення від 01 листопада 2023 року №__Встановлено строк для виїзду 30 діб. Зобов'язаний залишити територію України до 30 листопада 2023 року УДМС України в Хмельн. Обл.. Начальник Уп-ня О.Паньков 6801 01 листопада 2023 року».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області 1610 гривень 40 копійок сплоченого судового збору.
Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Хмельницькому районі Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38045535, що розташоване за адресою: пров. Кам'янецький, 4, м. Хмельницький, 29016 повернути ОСОБА_1 судовий збір сплачений в сумі 1211,20 грн., квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки№15107819, платіж №82142118 від 16.02.2024 року.
На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 04.04.2024 року.
Суддя: