про залишення позовної заяви без руху
04.04.2024 Справа №607/7522/24 Провадження №2/607/2035/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Карпа Марія Михайлівна до Великобірківської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -
03.04.2024 позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Карпа М.М. звернулась до суду з позовом до відповідача Великобірківської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема:
Так, згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частина 5 ст. 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
В порушення вказаних вимог закону, позивачем у позовній заяві не зазначено та не долучено до неї доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Так, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1\4 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель і споруд АДРЕСА_1 загальною площею 75.1 кв.м., житловою площею 56.8 кв.м. в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що оскільки не було проведено державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок, нотаріусом видано їй відмову у вчиненні нотаріальної дії № 14\02-14 від 29.01.2024 та одночасно їй роз'яснено право звернутися до суду, з метою захисту свого невизнаного майнового права.
На підтвердження цих обставин позивачем долучено до позовної заяви лист приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М. №14/02-14 від 29.01.2024, у якому позивачу на її звернення роз'яснено її право звернутись до суду для встановлення права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ), та рекомендовано вирішити зазначене питання в судовому порядку.
Так, згідно з п.п. 23, 24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 судам слід перевіряти наявність або місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.
При цьому відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.
Відтак, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав у порядку спадкування є саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).
Однак звертаючись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не подає суду докази, об'єктивної неможливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, зокрема того, що на його звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначенням підстав для такої відмови.
Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 2-390/2006 та від 20.05.2021 у справі № 339/369/18.
При цьому, суд звертає увагу на те, що лист приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М. №14/02-14 від 29.01.2024 не може слугувати належним підтвердженням відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не є належним документом, який підтверджує відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, натомість як роз'яснено вище така відмова повинна бути оформлена у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:
1 подати позовну заяву у новій редакції, у якій викласти обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема зазначити про наявність доказів, які підтверджують факт порушення, невизнання або оспорювання прав позивача, а саме, наявність обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням підстав для відмови.
Позовну заяву подати у кількості: для суду та відповідно до наявних учасників справи із долученням до неї належним чином засвідчених копій документів, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме, постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Карпа Марія Михайлівна до Великобірківської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно- залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Р. Кунець