36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01 липня 2010 р. Справа № 5/68
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 25Г
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амур 72", 39626, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 55, кв. 129
про стягнення 108213,79 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 108213,79 грн. боргу за договором № 054/01/8-НП поставки нафтопродуктів від 21.01.2008 року.
Від позивача на адресу суду надійшло клопотання (№ 147 від 01.07.2010 року) про розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними у ній матеріалами.
Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
21.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукрове виробниче об'єднання, перейменоване в подальшому в Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амур 72" (відповідач) був укладений договір поставки нафтопродуктів за № 054/01/8-НП (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар).
Згідно п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість, ціна товару, умови поставки і оплати товару на кожну окрему партію вказується в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.
Між сторонами за договором було укладено наступні додаткові угоди: додаткова угода № 1 від 21.01.2008 року, додаткова угода № 2 від 22.01.2008 року, додаткова угода № 3 від 05.02.2008 року та додаткова угода № 4 від 07.02.2008 року.
За змістом п. 3.2. та п. 4.3. договору, за результатами поставки товару сторони підписують акт приймання-передачі товару; обов'язок по складанню та передачі такого акту покладається на позивача (постачальника).
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4460872,56 грн., а саме:
- згідно додаткової угоди № 1 - дизельне паливо Л-0, 2-40 в кількості 296,195 тон на суму 1680906,62 грн. (видаткова накладна ЦВ-012219 від 22.01.2008 року), що підтверджується актом приймання-передачі № 22/01 від 22.01.2008 року;
- згідно додаткової угоди № 2 - дизельне паливо Л-0, 2-40 в кількості 235,330 тон на суму 1286784,44 грн. (видаткова накладна ЦВ-012416 від 24.01.2008 року), що підтверджується актом приймання-передачі № 24/01 від 24.01.2008 року;
- згідно додаткової угоди № 3 - дизельне паливо ЕН-590 в кількості 217,850 тон на суму 1202967,70 грн. (видаткова накладна ЦВ-020616 від 06.02.2008 року), що підтверджується актом приймання-передачі № 6/02 від 06.02.2008 року;
- згідно додаткової угоди № 4 - пічне дизельне паливо в кількості 57,800 тон на суму 290213,80 грн. (видаткова накладна ЦВ-020907 від 09.02.2008 року), що підтверджується актом приймання-передачі № 9/02 від 09.02.2008 року.
Відповідно до п. 2.1. договору, розрахунок за отриманий товар проводиться відповідачем (покупцем) шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок позивача на умовах, передбачених додатками.
В свою чергу додатковими угодами до договору встановлено, що розрахунок за отриманий товар проводиться відповідачем протягом 10-ти днів з моменту відвантаження.
В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково - в сумі 4352658,77 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені згідно договору та додаткових угод до нього нафтопродукти складає 108213,79 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення 108213,79 грн. основного боргу.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амур 72" (39626, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 55, кв. 129, ідентифікаційний код 34987489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 25Г, ідентифікаційний код 32862717) - 108213,79 грн. основного боргу, 1082,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.