36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.07.2010р. Справа № 14/84
за позовом Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
до Закритого акціонерного товариства "Спецбуд", вул. Молодогвардійців, 10, м. Кременчук, Полтавська область, 39627
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробетонгруп", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
про стягнення 57800,76 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача: Байдуж Ю.С., дов. № 2 від 31.05.2010 р.
від відповідача: представник не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: представник не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу за поставлений товар та штрафних санкцій на загальну суму 156400,00 гривень, з яких сума основного боргу 100000,00 гривень, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень та 22220,00 гривень 16% річних, а також заява про уточнення позовних вимог до суми 57800,00 гривень, з яких сума основного боргу 1400,00 гривень, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень та 22220,00 гривень 16% річних.
До початку судового засідання від позивача поступила заява про уточнення позовних вимог до суми 57800,00 гривень у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 98600,00 гривень. Суд вказану заяву прийняв до розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача суми основного боргу 1400,00 гривень, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень та 22220,00 гривень 16% річних.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 3 ухвали суду від 15.06.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача свого представника в судове засідання не направила. У своєму відзиві на позовну заяву від 07.06.2010 р. (вхід. № 08349д від 14.06.2010 р. канцелярії суду) заявлені позивачем вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 03 січня 2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Спецбуд", м. Кременчук (надалі Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетонгруп", м. Кременчук (надалі Третя особа на стороні позивача) було укладено договір поставки № 03/01-9 (надалі Договір № 03/01-9).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 03/01-9 за цим Договором поставки Постачальник (Третя особа на стороні позивача) зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари), що вказані у специфікації або видаткових накладних.
Згідно із п. 3.2. Договору № 03/01-9 сторони домовились про визначення умов оплати Постачальником (Третя особа на стороні позивача) шляхом зазначення у видатковій накладній даних про повну або часткову передоплату, продаж товарів в кредит (розстрочення або відстрочення платежу (платежів). При повній чи частковій передоплаті виданий рахунок-фактура підлягає оплаті в строк не більше 5 (п'яти) банківських днів від дати його отримання представником Покупця (Відповідач).
07 вересня 2009 р. між Третьою особою на стороні позивача та Колективною промислово-будівельною фірмою "Приватбуд", м. Кременчук (надалі Позивач) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 7 (надалі Договір цесії).
Відповідно до п. 1 Договору цесії в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент (Третя особа на стороні позивача) відступає Цесіонарієві (Позивач), а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором № 03/01-9 від 3 січня 2007 р. між Цедентом і Закритим акціонерним товариством "Спецбуд" (боржник - Відповідач).
Згідно із п. 2 Договору цесії за цими видатковими накладними та актами виконаних робіт Цесіонарій (Позивач) набуває право вимагати від Боржника (Відповідач) належного виконання наступних обов'язків: а) сплатити суму боргу за Договором № 03/01-9 від 03.01.2007 р. на загальну суму 100000,00 гривень.
Відповідно до п. 3 Договору цесії право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором № 03/01-9 від 03.01.2007 р. на загальну суму 100000,00 гривень, рахунками, податковими накладними та видатковими накладними, що підтверджують факт отримання товару.
Розрахунки за поставлений товар на момент відступлення права вимоги (01.09.2009 р.) Відповідачем здійснені не були.
Відповідно до п. 5 Договору цесії до Цесіонарія (Позивач) переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника (Відповідача).
Згідно із п. 7 Договору цесії Цедент (Третя особа на стороні позивача) зобов'язаний письмово повідомити Боржника (Відповідач) про відступлення права вимоги протягом півроку з дня набрання чинності цим Договором. Відповідно до п. 10 Договору цесії він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Відповідач з умовами вказаного Договору цесії був згоден, в підтвердження чого на Договорі цесії міститься підпис посадової особи підприємства Відповідача - директора Слинько М.Т., - що скріплений печаткою підприємства.
Враховуючи те, що Відповідач за Договором оплату за поставлений товар Позивачу не здійснив, останній звернувся до нього із претензією № 7 від 24.03.2010 р., яка залишилась без відповіді.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1400,00 гривень основного боргу, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень та 22220,00 гривень 16% річних. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 1400,00 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1. Договору поставки, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання, або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із п. 7.2. Договору поставки за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого зобов'язання, своїми силами та засобами усуває виявлені недоліки, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. Відповідно до п. 7.3 Договору поставки за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків за цим договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5 % від вартості товару.
На підставі вказаних вище положень Договору поставки Позивачем Відповідачу нарахований штраф - 5000,00 гривень за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень за односторонню відмову від виконання зобов'язань. Вимоги Позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 538 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно п. 7.6 Договору поставки якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України, які сторони встановили від дня, коли мав бути оплачений товар до дня його фактичної оплати у розмірі 16 % річних.
Позивачем Відповідачу нараховано 22220,00 гривень 16% річних за користування чужими грошовими коштами. Вимоги Позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції в період із грудня 2008 р. по квітень 2010 р. (включно) в сумі 20020,76 гривень збитків від інфляції та 3% річних за аналогічний період в сумі 4160,00 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 1400,00 гривень, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень та 22220,00 гривень 16% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 611,27 гривень та 87,22 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 253 від 27.04.2010 р. сплачено державне мито в сумі 1654,00 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 156400,00 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, Позивачем при подачі позовної заяви до суду повинно було бути сплачене державне мито в сумі 1564,00 гривень і поверненню з Державного бюджету України на користь Позивача підлягає надмірно сплачене ним державне мито в сумі 90,00 гривень.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 27, 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Спецбуд", вул. Молодогвардійців, 10, м. Кременчук, Полтавська область, 39627 (р/р 26004301371476 в АКБ "Промінвестбанк", МФО 331144, код ЄДРПОУ 31913503) на користь Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (р/р 26005038904202 в АКІБ "УкрСибБанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 05514844) суму основного боргу 1400,00 гривень, 5000,00 гривень штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки, 5000,00 гривень штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язань, 20020,76 гривень збитків від інфляції, 3% річних 4160,00 гривень, 22220,00 гривень 16% річних, суму державного мита 611,27 гривень та 87,22 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути із Державного бюджету України Колективній промислово-будівельній фірмі "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (код ЄДРПОУ 05514844) суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 90,00 гривень.
Видати довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита..
СУДДЯ Іваницький О.Т.