36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.06.2010 р. Справа № 27/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продактив», адреса: вул. Героїв Дніпра, буд. 16, кв.69, м. Київ, 04209
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпродторг», адреса: вул. Цибаня, 70а, м. Пирятин, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37000
про стягнення грошових коштів.
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 27730,00 грн. за отриманий товар, 1493920,00 грн. штрафу, 9329,33 грн. пені за неналежне виконання умов договору поставки № 16/02/09 від 16.02.2009р.
25.06.2010 р. позивач подав клопотання про зміну (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 27 730,00 грн. боргу за отриманий товар; 2 606,62 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 875,20 грн.
Додатковою заявою просить суд стягнути на його користь з відповідача 9 329, 33 грн. пені за період з 16.02.2009 р. по 03.09.2009 р.
Суд відхиляє заяву позивача в частині вимог про стягнення інфляційних та 3 % річних в сумі 31211,82 грн., оскільки позивачем заявлені нові позовні вимоги, які не були заявлені в первісному позові, що фактично є збільшенням позовних вимог.
Відповідно до підпункту 3.7 пункту 3 роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.97 №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" під збільшенням позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов"язано з пред"явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Отже, суд позбавлений правових підстав, з огляду на викладене, приймати збільшені позовні вимоги (новий позов) в межах даного провадження.
Позивач не позбавлений права звернутися до суду із вимогами про стягнення інфляційних та річних з окремим позовом.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не з"явився. Ухвали суду від 31.03.2010р., 22.04.2010р., 14.05.2010 р., 15.06.2010 р. повернулися до суду з відміткою поштового відділення про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: м. Пирятин, вул. Цибаня, будинок 70-А, що співпадає з адресою, зазначеною в позові.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (абзац 3.6 в редакції Роз"яснення ВГСУ № 04-5/609 від 312.05.2002р.).
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16 лютого 2009 року позивач - ТОВ "Продактив" (постачальник) та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полпродторг" уклали договір поставки № 16/02/09, згідно якого постачальник зобов"язується поставити покупцеві (відповідачу) товар, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити постачальнику його вартість.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними про приймання товару (копії накладних в мат. справи), а саме:
Видатковою накладною №ПА-0000143 від 17 лютого 2009 року на суму отриманого товару 89527,50 грн.;
Видатковою накладною №ПА-0000136 від 16 лютого 20009 року на суму отриманого товару 45202,50 грн.
Видатковою накладною №ПА-0000148 від 18 лютого 2009 року на суму отриманого товару 143640,00 грн.
Загальна вартість поставленого складає 278 370,00 грн., включаючи ПДВ 20%.
Відповідач отримав товар по довіреностям ЯПП № 275317, ЯПП№ 275313,ЯПП № 275315,ЯПП №275316 (копії довіреностей в мат. справи).
Відповідно до п.3.3.1 договору оплата товару здійснюється на протязі терміну, наведеного в рахунку-фактурі постачальника на кожну окрему партію товару, що поставляється за кожним окремим замовленням покупця, але не пізніше, ніж за 3 робочих дні до дня поставки товару. Підстава для оплати - рахунок-фактура постачальника.
В порушення умов договору відповідачем було частково сплачено за поставлений товар, а саме:
за видатковою накладною №Па-0000136 від 16.02.2009р. - 45000,00 грн.;
за видатковою накладною №Па-0000148 від 18.02.2009р. - 50000,00 грн.;
за видатковою накладною №Па-0000143 від 17.02.2009р. - 90000,00 грн.
Таким чином, станом на 16.03.2009р. заборгованість відповідача складала 93 370,00 грн.
Згідно п. 1, укладеної між сторонами додаткової угоди до договору поставки № 16/02/09 від 16 березня 2009 року (копія додаткової угоди в мат. справи) відповідач зобов"язався остаточно сплатити за отриманий товар до 27 березня 2009 року шляхом перерахування суми боргу на розрахунковий рахунок постачальника, визначений в реквізитах угоди, на підставі частково оплаченого рахунку-фактури №Па-0000168 від 18 лютого 2009 року або на підставі угоди, одним платежем або наступними платежами:
до 20.03.2009р. сплатити суму 25000,00 грн.; 233.03.2009 р. сплатити суму 25000,00 грн.; до 25.03.2009 р. - 25000,00 грн.; до 27.03.2009р. - 18370,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, 27 березня 2009 року відповідач зобов"язувався погасити заборгованість повністю.
Однак, відповідач взяті на себе зобов"язання по своєчасній та повній оплаті (до 27.03.09р.) виконав частково, а саме:
27 березня 2009 року відповідач сплатив позивачу 10 000,00 грн.,
31 березня 2009 року відповідач сплатив позивачу 23 640,00 грн,.
8 квітня 2009 року відповідач сплатив позивачу 5 000,00 грн.
23 квітня 2009 року - 5 000,00 грн.,
15 травня 2009 року - 20 000,00 грн.,
5 червня 2009 року відповідач - 2 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 27 730,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши додані до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Згідно п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов"язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом.
На підставі положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення 27 730,00 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Вимога про стягенння з відповідача на користь позивача 9 329, 33 грн. пені за період з 16.02.2009 р. по 03.09.2009 р. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
За перерахунком суду за допомогою Інформаційної юридично-пошукової сістеми "Законодавство" сума пені за період з 16.02.2009 р. по 16.08.2009 р. становить 5 795, 15 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В частині задоволення вимог про стягнення 3 534, 18 грн. пені позивачу слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 33 525, 15 грн., як такі, що обґрунтовані, відповідачем не оспорені і підтверджені наявними доказами.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полпродторг», адреса: вул. Цибаня, 70а, м. Пирятин, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37000 (р/р 26000199301200 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35452400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продактив», адреса: вул. Героїв Дніпра, буд. 16, кв.69, м. Київ, 04209 (код ЄДРПОУ 32823898, р/р 26000038413000 в АКІБ "Укрсибанк", МФО ІПН 328238926519) - 27 730,00 грн. основного боргу, 5 795,15 грн. пені, 452,32 грн. державного мита та 213,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В решті вимог- відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.
Суддя Солодюк О.В.
Рішення підписано__________________________