36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.07.2010 р. Справа №19/54
Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика", 49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, дім 15, корп.1, кв.54
про виправлення помилки у рішенні по справі № 19/54 порушеної
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика", 49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, дім 15, корп.1, кв.54
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2
про повернення майна
Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" про виправлення помилки у рішенні по справі № 19/54, в якій заявник прохає внести зміни в резолютивну частині рішення та зобов"язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 передати моторолер SP 150S -10 вартістю 4880 грн. 00 коп. у кількості 1 одиниця; мотоцикл SP 200R- 6 у кількості 2 одиниці загальною вартістю 14530,01грн. та стягнення держмито в сумі 194,10грн., та судового збору за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00грн.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача передати товар - моторолер SP 150S-10 вартістю 4880,00грн. у кількості 1 одиниця та мотоцикл SP 200R-6 вартістю 14530,01грн. у кількості 1 одиниця (вимоги викладені в прохальній частині позову).
Господарським судом Полтавської області за результатом розгляду справи № 19/54 прийнято рішення від 11.05.2010р. про зобов"язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика":
моторолер SP 150S -10 вартістю 4880 грн. 00 коп. у кількості 1 одиниця;
мотоцикл SP 200R- 6 вартістю 7265 грн. 01коп. у кількості 1 одиниця
(місцезнаходження: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Лука) та стягнуто 121грн. 45 коп. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
Заявник зазначає, що в судовому рішенні від 11.05.2010р. допущено помилку щодо кількості повернення техніки, та прохає виправити помилку, зобов"язавши відповідача передати моторолер SP 150S -10 вартістю 4880 грн. 00 коп. у кількості 1 одиниця; мотоцикл SP 200R- 6 у кількості 2 одиниці загальною вартістю 14530,01грн., стягнути держмито в сумі 194,10грн. та судового збору за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00грн.
Проаналізувавши матеріали справи суд встановив, що в рішенні від 11.05.2010р. відсутня помилка, оскільки в прохальній частині позову ставилися вимоги про повернення одного мотоцикла та одного моторолера. Дані вимоги були задоволені судом.
Слід зазначити, що по вимогам про повернення майна предметом вимог виступає це майно, в даному випадку - кількість техніки щодо якої заявлено вимоги про повернення (а саме згідно прохальної частини позову 1 моторолер та 1 мотоцикл), а вартість майна є похідною ознакою.
Вимоги про повернення 1 моторолера та 2-х мотоциклів, позивачем не заявлялися, клопотання про вихід за межі позовних вимог до суду не подавалося.
Суд за власною ініціативою не може вийти за межі позовних вимог позивача.
Враховуючи вищевикладене, в судовому рішенні не було допущено описки.
Отже, заява про виправлення помилки підлягає відхиленню.
При цьмоу, позивач не позбавлений права звернутися з позовом про повернення ще одного мотоциклу в загальному порядку.
Судом також встановлено, що позивачем надмірно сплачено державне мито.
Відповідно до п.2 ст. 55 ГПК України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребовується.
Відповідно до підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем за платіжним дорученням № 109 від 10.03.2010р. сплачено 194,10 грн. державного мита.
Як визначено судом в рішенні від 11.05.2010р. при розгляді справи, загальна вартість витребуваного майна становить 12145,01 грн. З даних вимог державне мито повинно було сплачуватися в сумі 121,45 грн.
Отже, надмірна сума сплаченого мита становить 72,65 грн., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Підставами для повного або часткового повернення державного мита по господарським справам відповідно до ст. 8 Декрету №7-93 є, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповдіно до п.2 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
З огляду на викладене, слід прийняти додаткове рішення про повернення позивачу з бюджету надмірно сплаченого мита в сумі 72,65 грн.
Керуючись ст.ст. 55, 47, 88 (п.2), 89, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" про виправлення помилки у резолютивній частині рішення відхилити.
2. Повернути з Державного бюджету України (УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31211259700002, код бюджетної класифікації: 22050000, символ: 259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" (49040, м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, дім 15, корп.1, кв.54; ідентифікаційний код 24247395; р/р 26004001312516 у філії ЗАТ КБ "Отп Банк", м.Дніпропетровськ”, МФО 307071) 72грн. 65коп. надмірно сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 109 від 10.03.2010р., оригінал якого залучено до матеріалів справи.
Видати довідку.
Суддя Безрук Т. М.