36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.07.2010 р. Справа №16/58
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Арніка"
про стягнення грошових коштів в сумі 239 847,03 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Мельниченко О.В.
від відповідача: відсутні
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Арніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" грошових коштів в сумі 99 913,37грн. та 139 933,66 грн. - інфляційних.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в мат.справи). Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє.
Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АРНІКА»(відповідач) було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" ( позивач) простий вексель Серії АА 1396575 номінальною вартістю 1 668 594,15 грн. зі строком платежу за призначенням, але не раніше 01 листопада 2008 року.
Згідно акта по пред'явленню векселя серії АА 1396575 28.11.2008 р. позивач пред'явив вказаний вексель до оплати. У визначений термін вексель відповідач оплату вказаного векселя не здійснив.
На підставі виконавчого напису, вчиненим 22.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бонтлаб О.В. на підставі протесту про не оплату простого векселя серії АА № 1396575 з відповідача на користь позивача стягнуто суму у розмірі 1668 594,15 грн., а також витрати, пов'язані з опротестуванням векселя, всього стягненню підлягає 1 668 599,25 грн.
14.05.2009 року Відділом державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції 1 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №938, вчиненого 22 квітня 2009 року.
ТОВ «Торговий дім «АРНІКА»погасило вексель серії АА № 1396575, що підтверджується банківськими виписками від 17. 12.2008 року на суму 201 626,00 грн.; від 24. 12.2008 року на суму 200 000,00 грн.; від 14. 05.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 27. 05.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 30. 06.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 03. 09.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 16. 09.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 22. 09.2009 року на суму 100 000,00 грн.; від 08. 10.2009 року на суму 200 000,00 грн.; від 09. 10.2009 року на суму 300 000,00 грн.; від 12. 10.2009 року на суму 130 000,00 грн.; від 13. 10.2009 року на суму 36 968,00 грн.
Таким чином, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Торговий дім «АРНІКА»погасило вексель серії АА № 1396575 із порушенням строку, визначеного чинним законодавством.
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу").
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі , Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" , Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших, прийнятих згідно з ними, актів законодавства України.
Згідно ст.77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930р., до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією самою мірою, якщо вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Відповідно ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право визначає взаємовідносини між г-собою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.
За змістом ст. 197 ЦК України, права, посвідчені цінним папером, можуть належати пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника). Для переданий іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.
Законом України "Про обіг векселів в Україні" (пунктом 5 статті 2) встановлено, що відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.
Таким чином, позивачем правомірно нараховано суму відсотків у розмірі 99 913,37 грн.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" вексельні правовідносини, в тому числі щодо індосування, авалювання та оплати векселя, регулюються не тільки нормами спеціального законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання, якщо відсутні спеціальні норми у вексельному законодавстві щодо спірних відносин.
Згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Сума інфляційних нарахувань становить 139 933,66 грн.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд за клопотанням сторін або прокурора може витребувати їх від підприємств, посадових осіб та організацій, незалежно від їх участі у справі.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмету доказування з даної справи.
Таким чином, на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами, відповідачем не заперечуються та не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони судові витрати.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" . Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж
роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду відповідні документи, а саме: договір №96/03/10 від 25 березня 2010 року про надання правової допомоги, працівником ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»- Бонтлаб Василем Васильовичем, який є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, Таким чином, витрати, які поніс позивач сплативши за юридичні послуги в розмірі 6 000 грн. згідно договору №96/03/10 є адвокатськими витратами, сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суддя, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АРНІКА»(місцезнаходження: Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, туп. Автопарківський, 5, п/р 26009054507210 у Глобинському відділенні ПГРУ КБ «Приватбанк»МФО 331401, код ЄДРПОУ 34548531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(03038, м.Київ, вул.Ямська,28А, код ЄДРПОУ 25591321) 99913,37 грн. відсотків, 139933,66 грн. інфляційних, 6000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 24500 грн., державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Тимощенко О.М.