36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.06.2010р. Справа № 14/81
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_4; фактична адреса: АДРЕСА_5
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_6
про стягнення 18654,49 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники
від позивача: ОСОБА_3, дов. № 235429 від 27.05.2010 р.
від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та спричинені фінансові збитки за відпущену продукцію в сумі 18654,49 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, свідомо ігнорував вимоги суду щодо надання витребуваних матеріалів та доказів по суті предмету спору.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 24 червня 2009 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, с. Божківське, Полтавський район (надалі Відповідач) було укладено договір поставки товару № Г-041 (надалі Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник (Позивач у справі) продає Покупцеві (Відповідач у справі) продукти харчування відповідно до специфікації (надалі Товар) у кількості, за цінами і на суму, що зазначаються у накладних (товарно-транспортних накладних) та асортименті згідно його замовлення. Покупець купує продукцію та зобов'язується вчасно оплатити її на умовах договору, за цінами вказаними в накладних, обговореними та узгодженими Сторонами і не має права безпідставно відмовитись від свого замовлення.
Відповідно до п. 2.1. Договору сума договору складає суму ціни Товару, одержаного по всіх накладних на протязі дії договору.
Згідно з п. 2.3. Договору замовлення здійснюється через торгового представника по телефону, факсом, e-mail, за домовленістю Сторін з погодженням цін, що діють на дату замовлення.
На підставі накладних Позивачем Відповідачу було поставлено Товар (копії накладних в матеріалах справи), але в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань Відповідач за поставлений Товар не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Позивачем Відповідача 14.09.2009 р. та 07.04.2010 р. направлялись повідомлення та претензія відповідно із вимогою сплатити виниклу заборгованість, але Відповідач на них не зреагував, заборгованість не сплатив.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4433,10 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 4433,10 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за прострочення оплати, порушення строків оплати, зазначених у п. 2.5. Договору, Покупець (Відповідач) сплачує на користь Постачальника (Позивач у справі), крім основного боргу, неустойку (штраф, пеню), а саме:
- 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо таке прострочення складає не більше 10 (десяти) банківських днів;
- 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо таке прострочення складає більше 30 (тридцяти) банківських днів;
- за користування кредитними грошовими коштами 36% річних від простроченої суми з дня, коли Товар мав бути оплачений.
Позивачем нарахована пеня та спричинені фінансові збитки в сумі 14221,39 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути на його користь суму боргу в розмірі 4433,10 гривень, пеню та спричинені фінансові збитки в сумі 14221,39 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 186,55 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Враховуючи те, що Відповідач свідомо ухилявся від виконання вимог суду, покладених на сторону ухвалами від 30.04.2010 р. та 27.05.2010 р., суд стягує в доход Державного бюджету з Відповідача штраф в розмірі 1700,00 гривень.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 471 , 49, 82, п. 5 ст. 83, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_4; фактична адреса: АДРЕСА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 4433,10 гривень, пеню та спричинені фінансові збитки в сумі 14221,39 гривень, суму державного мита в розмірі 186,55 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 3468804, ГУДКУ у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, рахунок 31118095700002, КБК 22090200, символ звітності банку 095) штраф в розмірі 1700,00 гривень за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.