36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.06.2010 р. Справа №8/76
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28А, м.Київ,03038
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Гагаріна, 20-а, с.Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область,39750
про стягнення 21262,23грн.
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
від позивача: Мельниченко О.В., дор. від 10.03.2010р.
від відповідача: Коваленко В.О., дор. від 20.05.2010р.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21262,23 грн., з якої 14297,14 грн. курсової різниці згідно договору № 21-01-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22.01.2008р., 2044,40 грн. пені, 255,91 грн. річних, 218,94 грн. інфляційних нарахувань, 4445,84 грн. штрафу, 550,00 грн. за послуги адвоката.
Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову стосовно курсової різниці, пені, штрафу. Не заперечує проти стягнення сум річних та інфляційних нарахувань.
При цьому позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 1998р. "Про удосконалення порядку формування цін", де вказано:
"Відзначити, що останнім часом у галузях народного господарства набула значного поширення практика встановлення цін і тарифів у доларовому еквіваленті.
З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб"єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни".
По-перше: позивачем не надано суду обгрунтованого врахування витрат у доларовому еквіваленті частини імпортної складової структури ціни.
По-друге: відповідно до п.10.2 Договору "Всі додатки до цього Договору є його невід"ємною частиною". Додатками № 1 та № 2 до договору встаноалено конкретні види товару та їх кількість, за які згідно Примітки оплата проводиться в еквіваленті до курсу долара США. Однак позивач, подаючи позов, застосовує при розрахунку еквівалент до курсу долара США також і до придбаного ТОВ "Відродження" у ТОВ "Тридента Агро" товару, який не передбачено Додатками, і цим порушує умови п.10.1 Договору. Це стосується наступних товарів:
1. Діален Супер 46,4 % - кількість по договору відсутня, придбано 10 л. по накладної № РН-ПО 00377 від 19.05.2008р.
2. Булава - кількість по договору відсутня, придбано 2 кг по накладної № РН-ПО 00461 від 17.06.2008р.
Також пункт 5.1 Договору встановлює: "Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід"ємною частиною цього Договору".
Крім цього, пункт 2.1 Договору встановлює: "У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна".
Тобто позивач, змінюючи в односторонньому порядку умови Договору, порушує ст.525 Цивільного кодексу України, якою встановлено: "Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Штраф та пеня не підлягають стягненню у зв"язку з пропуском строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
22 січня 2008 року між ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Відродження" був укладений Договір № 21-01-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу.
Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід"ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до даних пунктів Договору, додатків до них та видаткових накладних, виписаних в період дії даного Договору, відповідачу було поставлено засоби захисту рослин на загальну суму 54166 грн. 38 коп.
Пункт 5.1 даного Договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід"ємною частиною цього договору.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином:
- 30 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 10 квітня 2008 року;
- 70 % від вартості товару покупець оплачує в строк до 10 жовтня 2008 року.
ТОВ "Відродження", в порядку п.6.1 Договорів, взяло на себе зобов"язання перед ТОВ "Тридента Агро" провести оплату за товар в строк та на умовах вказаних в ст.5 цих Договорів.
У визначений сторонами строк - до 10 жовтня 2008 року відповідач у порушенні чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору лише частково оплатив вартість отриманого товару у сумі 24527,50 грн.
Станом на 10 жовтня 2008 року заборгованість ТОВ "Відродження" перед ТОВ "Тридента Агро" згідно Договору № 21-01-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22 січня 2008 року становила 29638,88 грн.
Після 10 жовтня 2008 року, відповідачем за період із 23 жовтня 2008 року по 09 квітня 2009 року було погашено розмір боргу згідно договору № 21-01-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22 січня 2008 року у повному обсязі.
Таким чином, ТОВ "Відродження" виконало в повному обсязі свої грошові зобов"язання перед ТОВ "Тридента Агро" згідно Договору № 21-01-08П лише 09 квітня 2009 року, а не до 10 жовтня 2008 року, як було передбачено п.5.3 договору.
Сторони, відповідно до наявних в матеріалах справи додатків до вищевказаного договору, підписаних повноважними представниками обох сторін, визначили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Курс долара США на день підписання договору та додатків до нього становив 5,05 грн./дол. США.
Станом на 09.04.2009 року офіційний курс долара США до гривні становив 7,70 грн./дол. США, а тому позивачем відповідачу нараховано курсову різницю в розмірі 14297,14 грн.
Відповідно до пп. 8.2, 8.4 Договору, ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано пеню за період з 11.11.2008 року по 08.04.2009 року в сумі 2044,40 грн.; 15% штрафу в розмірі 4445,84 грн.; 3% річних в сумі 255,91 грн. та втрат від інфляції в сумі 218,94 грн.
Згідно договору про надання правової допомоги № 44/02/10 від 05.02.2010 року, актів здачі приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 05.02.2010 року, від 08.03.2010 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжного доручення № 71 від 06.02.2010оку, позивач просить суд стягнути з відповідача 550,00 грн. за послуги адвоката.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 23604,00 грн.
Згідно примітки до Додатку № І до Договору відповідачу нараховано курсову різницю в розмірі 14297,14 грн.
Відповідно до п.п. 8.2, 8.3 Договору відповідачу нараховано пеню за період з 11.11.2008 року по 08.04.2009 року в сумі 2049,40 грн.
Згідно п. 8.4 Договору відповідачу нараховано штраф у розмірі 15% від вартості товару в сумі 4445,84 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за період з 11.10.2008 року по 08.04..2009 року нараховано 3% річних в сумі 255,91 гри. та за квітень 2008 року - березень 2009 року втрат від інфляції в сумі 218,94 грн.
При цьому, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючі викладене, суд прийшов до висновку, що позов в частині курсової різниці обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню.
Згідно п.8.1 Договорів за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Пункт 8.3. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
Перевіривши подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд вважає, що вони є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Заперечення відповідача стосовно позовних вимог про стягнення курсової різниці є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом офіційний курс долара США до гривні станом на 09.04.2009 року становив - 7,70 грн.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другої стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Статтею 712 Цивільного кодексу України і статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, обов"язок покупця прийняти товар, що поставляється, і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.2 статі 198 Господарського кодексу України грошові зобов"язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. грошові зобов"язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб"єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
За приписами ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В листі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, від 21.12.2007 за № 9563 вказано, що при визначенні ціни у договорі слід враховувати положення ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України про те, що сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Отже, сторонам надано право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що поряд із застосуванням індексації суми зобов'язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.
Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарським судом також встановлено, що відповідачу згідно з умовами договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий товар є 10.10.2008р. Проте, відповідач заборгованість погасив у повному обсязі лише 09.04.2009р.
Господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни; чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості в судовому порядку даний правочин недійсним не визнавався.
Посилання відповідача на вирахування позивачем курсової різниці на товари, які були поставлені ним, але не включені до Додатків до вищевказаного договору, є обґрунтованим, а саме, засоби захисту "Діален Супер" 46,4 % та "Булава" у Додатках не вказані, тому курсова різниця на ціну яких нарахована - в сумі 209,83 грн. стягненню не підлягає.
Що ж до вимоги про стягнення 550,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд визначає наступне.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач посилається на укладений ним з ТОВ "Незалежна юридична компанія" договір про надання правової допомоги № 44/02/10 від 05.02.2010 р., акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 05.02.2010р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 18.03.2010p. та платіжне доручення №71 від 16.02.2010р., відповідно до якого ним було сплачено останньому 500,00 грн. за надані послуги.
Статтею 48 ГПК встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру", згідно ст.2 якого адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Позивачем було надано Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №3280, видане Бонтлаб В.В., який, відповідно до наказу №5 від 08.01.2008р., прийнятий на посаду заступника генерального директора - директора департаменту корпоративного права за сумісництвом ТОВ "Незалежна юридична компанія". При вирішенні питання про стягнення витрат за вказані послуги суд приймає до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася; складність справи тощо.
А тому, проаналізувавши всі наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що вони, згідно ст.49 ГПК України підлягають частковому задоволенню пропорційно сумі задоволених позовних вимог також як і інші судові витрати.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити частково..
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Гагаріна, 20-а, с.Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область,39750 (п/р 260041186 в КФ ПБ "Полтава Банк", МФО 331423, код ЄДРПОУ 30621387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28А, м.Київ,03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк" у м.Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) - 14087,31 грн. курсової різниці, 255,91 грн. - річних, 218,94 грн. інфляційних нарахувань, 2044,40 грн. - пені, 4445,84 грн. штрафу, 210,58 грн. витрат по сплаті держмита, 233,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 544,73 грн. за послуги адвоката.
З набранням цим рішенням законної сили видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Плеханова Л.Б.