36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.06.2010 р. Справа №8/52
за позовом Прокуратура Кіровоградської області (Знам'янського транспортного прокурора) (27400, Кіровоградська область, м.Знам"янка, вул.Свердлова,25) в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту (03680, м.Київ, вул.Твірська,5) в особі Одеської залізниці, (65023, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,19).
до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта", проїзд Галузевий, 2, м.Кременчук,Полтавська область,39609
про стягнення 972,24грн.
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
від позивача: Бондаренко М.С. дов.від 04.01.2010 р.
від відповідача: Дряхлов Е.О. дов.№ 23-ю від 31.12.09 р.
від прокуратури : Лисенко Н.М.
Стягується 972,24 грн. збитків, понесених перевізником в результаті усунення витікання дизельного пального з цистерни № 74235284, відвантаженої по накладній № 44544858.
Відповідач у відзиві на позов (лист № 23ю/204 від 28.04.2010 р.) і позовні вимоги вважає необгрунтованими, оскільки на момент прийняття вагоноцистерни № 74235284 до перевезення вона була технічно справна, течі виявлено не було. Витікання дизпалива почалося вже на коліях Одеської залізниці, яка і повинна нести відповідальність збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу на підставі ст.110 Статуту залізниць України.
Відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи вагоноцистерни типу 15-1443 для встановлення часу витікання нафтопродуктів в разі недокручування штоку штанги нижнього зливного пристрою на 0,5 оберти та вірогідності самовільного відкручування штоку штанги під час руху вагону - цистерни типу 15-1443.
Вказане клопотання судом відхиляється на тій підставі, що матеріали справи дозволяють суду зробити висновок щодо обставин виникнення витікання вантажу - дизельного палива з вагону - цистерни № 74235284.
Представник прокуратури підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали і обставини справи, встановив наступне.
Знам"янською транспортною прокуратурою Кіровоградської області згідно ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" заявлено позов до ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" про стягнення 972,24 грн. збитків і витрат на користь Одеської залізниці, що понесені в результаті усунення витікання дизельного палива з вагону-цистерни.
А саме, 30.09.2009 року в 0.52 год. на станцію Користівка Одеської залізниці прибув вантажний потяг №2971, у складі якого була цистерна №74235284 (відправник якого ЗАТ „Торговий Дім «Укртатнафта», отримувач ВАТ „Дніпронафтопродукт") завантажена дизельним паливом, з супровідним документом на вантаж - накладною №44544858.
В зазначеному вагоні виявлено течію вантажу (дизельного пального) з нижнього зливного клапану в кількості 1 літр за хвилину, для фіксування чого складено акт загальної форми №16 від 30.09.2009 року. Витікання вантажу виникло по причині недокручування відправником штоку штанги до повного закриття клапану універсального зливного пристрою, чим порушено вимоги ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, підготовку під наливання цистерн та бункерних на піввагонів усіх форм власності здійснюється відправником та п.в ст.22 Закону України „Про залізничний транспорт".
Станцією Користівка було вжито заходів до усунення зазначеного порушення. а саме, вагон №74235284 відчеплено від потягу №2971, перевезено на 22 знестумлену колію та проведено докручення штоку штанги нижнього зливного пристрою на 0,5 оберти. Після чого проведено зважування вагону та з досилочною дорожньою відомістю №41876815 від 30.09.2009 року відправлено на станцію призначення.
Під час усунення витікання вантажу залізницею понесені зайві витрати (збитки) у вигляді зберігання вантажу понад встановлений час; користування вагонами залізниці понад встановлений час, зважування вагону, проведення маневрових робіт з вказаним вагоном.
Згідно вимог ст.ст. 118, 122, 124 Статуту залізниць України вантажовідправник зобов'язаний відшкодувати залізниці збитки і витрати, понесені залізницею внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.
Розрахунок понесених залізницею збитків - зайвих витрат (додається) складає:
- за користування вагоном залізниці понад встановлений час 06,96 грн.;
- за зберігання вантажу понад встановлений час 172,80 грн.;
- за маневрову роботу 702,24 грн;
- за зважування вагону 90,24 грн.
Всього розмір збитків, понесених залізницею (з 20% ПДВ) складає 972,24 грн.
Одеською залізницею на підставі ст.6 ГПК 10.02.2010 року надіслано відповідачу претензію за №НЮ-09\8 про перерахування на користь Одеської залізниці у добровільному порядку понесених збитків в сумі 972,24 грн., проте по теперішній час відповідь на претензію не надійшла, зазначені кошти залізниці не відшкодовані, тому виникла необхідність в зверненні до суду про примусове їх стягнення.
Обґрунтовуючи в даному випадку факт порушень державних інтересів, зазначаю, що згідно ст.2 Закону України "Про залізничний транспорт" - залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України , забезпечує її зовнішні і внутрішні транспортно-економічні зв"язки, його діяльність сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва , соціальному та економічному розвитку нашої країни . У відповідності з вищезазначеним , транспорт забезпечує стабільні виробництво та обороти продукції промисловості , головним чином, шляхом перевезення вантажів, доставкою обладнання, сировини, палива, матеріалів виробничим підприємствам та готової продукції - підприємствам , що обслуговують населення чи безпосередньо споживаючим її підприємствам, установам, організаціям. Тобто, вантажі, що перевозяться, призначені для систематичного і безперебійного задоволення потреб в місцях куди вони доставляються , що є однією з головних задач залізничного транспорту.
Відповідно до п.1 Статуту Одеської залізниці, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №456 від 29.12.1997 року, Одеська залізниця заснована на державній формі власності, підпорядковується Державній адміністрації залізничного транспорту („Укрзалізниця") і відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв"язку України.
Положенням про Міністерство транспорту та зв"язку України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року №789 визначено, що Міністерство є центральним органом виконавчої влади і згідно з покладеними на нього завданнями забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління.
Невідшкодування Одеській залізниці збитків, понесених на виправлення витікання вантажу призводить до фінансової неефективності її роботи.
За таких обставин, реалізація повноважень по забезпеченню ефективного використання державного майна в галузі залізничного транспорту відповідно до Закону України „Про залізничний транспорт" Міністерством транспорту та зв"язку України не можлива, тому у цих правовідносинах інтереси держави в особі Міністерства транспорту та зв"язку України та інтереси державного підприємства - Одеської залізниці, збігаються повністю.
Відповідно до ч.5 ст.315 ГК України для пред'явлення до вантажовідправників позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч.З ст.50 ГПК). Акт загальної форми про виявлення випадку витікання вантажу з цистерни складено 30.09.09 року, тому перебіг процесуального строку для пред'явлення до вантажовідправника позову, що випливає з перевезення, починається з 01.10.09 року та закінчується після сплину шести місяців, тобто 31.03.2010 року.
Правила складання актів встановлюють, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібно складання комерційного акту.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
Оцінивши акти загальної форми № 16 від 30.09.2009 р. та № 26 від 30.09.2009 р. суд вважає ці акти допустимими доказами щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на відповідача як суб"єкта відносин перевезення вантажу.
Накладна № 44544858 містить відмітку станції Користівка про складений нею акт загальної форми № 16 від 30.09.2009 р. та про виписану досилочної дорожньої відомості № 41876815 від 30.09.2009 р.
Як вбачається з акту комісійного огляду вагону-цистерни № 74235284 від 30.09.2009 р. при прослідуванні поїзда № 2971 по 9 колії станції Користівка ВОХР Користівка Козаченко заявлено ДСП Васильєвій О.В. про течію у вагоні в другій половині поїзда. після зупинки поїзда та огляду вагону-цистерни № 74235284 було виявлене витікання дизпалива з клапану нижнього зливного пристрою ОВР Тищенком було докручено кришку нижнього зливного пристрою на два оберти та надана команда про відчеплення вагону з подачею його на 22 колію для детального огляду місця витікання, подальшого усунення витікання.
Згідно комісійного акту від 30.09.2009 р., з метою ліквідації витікання було здійснено докручування штоку штанги нижнього зливного пристрою на 0,5 оберти та усунено течію.
Вищевказані акти є належними та допустимими доказами відповідно до ст.34 ГПК України та є підтвердженням наявності дефектів у залюковуванні вагону-цистерни № 74235284, які перевізник шляхом візуального огляду встановити не міг.
Так, у пункті 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення в галузі залізничного транспорту додаткові витрати залізниці у вигляді збору за подачу й забирання вагонів до пунктів перевантаження (маневрові роботи), ремонту вагонів, виправлення комерційного браку, плата за роботу механізмів і бригад, зайнятих перевантаженням і перевіркою вантажів у затриманих вагонах, плата за охорону вантажу, збір за зберігання, оформлення затримки, телеграфні та інші витрати в межах доведеного можуть бути стягнуті з вантажовіправника (вантажевласника), який припустився комерційного браку під час відвантаження вантажу.
Зокрема, доведення факту завдання залізниці збитків і понесених нею витрат через простій затриманих у дорозі вагонів можуть уважатися передбачені "Правилами користування вагонами і контейнерами" - акт про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ про затримку вагонів; повідомлення про затримку вагонів.
Таким чином, додаткові витрати залізниці у вигляді плати за користування вагонами, збору за зважування вагону, збору за маневрову роботу, плати за затримку охоронця в межах доведеного можуть бути стягнуті з вантажовідправника, який припустився комерційного браку під час відвантаження вантажу.
На підтвердження вищевказаних витрат до матеріалів справи надані передбачені Правилами користування вагонами і контейнерами (додатки 3,4,5) акт комісійного огляду вагону-цистерни № 74235284 та про його відчеплення від складу поїзду від 30.09.2009 р., акт від 30.09.2009 р. про маневрові роботи, телеграфними повідомленнями про затримку вагону-цистерни.
Оцінивши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз"яснення ВАСУ від 10.12.96 р. № 02-5/422 "Про судове рішення").
Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до Статті 124 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 з наступними змінами і доповненнями (далі - Статут) вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов"язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправ - навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення (комерційного браку) тощо.
Під збитками згідно ст.22 Цивільного Кодексу України, статей 224, 225 Господарського Кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального Кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 129 Статуту встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів загальної форми встановлюються правилами.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання.
Відсутність своєї вини доводить особі яка порушила зобов"язання.
Згідно ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Непереборною силою в розумінні ст.263 ЦК України є надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (форс-мажор).
З наведеного вбачається, що обов"язок доказування вини на позивача законом не покладається; вина презумується в силу закону; доведення відсутності вини є процесуальним обов"язком відповідача.
Відповідач не довів, що при перевезенні вищевказаного грузу мали місце форс-мажорні обставини, а тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за завдані перевізнику збитки, який має право на їх відшкодування на підставі ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України.
Керуючись ст.ст.43, 49, 82-84 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" (Полтавська область, м.Кременчук, проїзд Галузевий,2, р/р 260065032501 у КФ АК "Промфинбанк" м.Кременчук МФО 331768, ЄДРПОУ 30244522) на користь Одеської залізниці (65023, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банку", МФО 328801, ЗКПО 01071315) - 972,24 грн. збитків;
-в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 "Державне мито не віднесене до інших категорій", р/р № 31118095700002, одержувач УДК у місті Полтаві, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698804, МФО 831019 - 102,00 грн. державного мита;
-в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди), р/р № 31217264700002, Одержувач : УДК у місті Полтаві, Банк : ГУДКУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698804, МФО 831019 - 236,00 грн. інформаційно-технічне забезпечення.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Плеханова Л.Б.