вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"26" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/243/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"
до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення заборгованості в сумі 43 792 грн. 37 коп.
В засіданні приймали участь:
Представник позивача: не з'явився;
Представник відповідача: Гутнік Мар'яна Анатоліївна (поза межами залу суду).
Описова частина:
04 березня 2024 року Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 43 792 грн. 37 коп. за договором на виконання проєктних робіт №11020/21/46-122-13-21-11098 від 11 серпня 2021 року.
Ухвалою суду від 04 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/243/24 за позовною заявою Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 43 792 грн. 37 коп. Визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26 березня 2024 року на 11 годину 40 хвилин.
26 березня 2024 року через відділ канцелярії відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує на ґрунтовності позову, вказує на укладення між сторонами додаткової угоди, за якою сторони претензій одна до одної не мають, просить суд в задоволенні позову відмовити.
26 березня 2024 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву, в якій останній просить суд провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
У судовому засіданні 26 березня 2024 року представник відповідача заперечив проти позову з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити, в свою чергу позивач не забезпечив явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина:
Між Акціонерним товариством "Харківський науково- дослідний та проектно - конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (далі за текстом - Позивач, Виконавець) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" (далі за текстом - Відповідач, Замовник) було укладено договір на виконання проєктних робіт № 11020/21/46-122-13-21-11098 від 11 серпня 2021 року.
Відповідно до умов укладеного договору Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати проєктні роботи згідно Завдання на проєктування та у відповідності до ДБН А.2.2-3:2014, а Замовник взяв на себе обов'язок прийняти й оплатити виконані роботи: Проєктні роботи з технічного переоснащення по об'єкту: "Модернізація схем РЗА з впровадженням реле на мікроелектронній базі на енергоблоці № 4 Рівненської АЕС".
Відповідно до пункту 1.3 договору місцем виконання цього договору є місто Вараш, Рівненської області.
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна проєктних робіт, що виконуються за даним договором, становить 2 800 000, 00 грн., крім того ПДВ 560 000, 00 грн., загальна сума договору становить 3 360 000, 00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 11 квітня 2022 року до договору № 11020/21/46-122-13-21- 11098 від 11 серпня 2021 року сторони дійшли згоди та доповнили розділ 4 "Порядок здійснення оплати" пунктом 4.3 наступного змісту: "На період воєнного стану оплата за виконані проектні роботи здійснюється Замовником на підставі двосторонньо підписаних Акті здачі- приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок Виконавця протягом 45 календарних днів з дати підписання Актів здачі- приймання виконаних робіт. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення актів здач і- приймання виконаних робіт…". У іншій частині, що не передбачено додатковою угодою № 1, сторони продовжують керуватися положеннями договору № 11020/21/46-122-13-21- 11098 від 11 серпня 2021 року.
Відповідно до пункту 9.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2023 року.
Відповідно до пункту 9.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди №№ 2-5, якими вносилися зміни до терміну виконання робіт, при цьому умови договору щодо порядку здійснення оплати залишені без змін.
У межах строку дії договору між Замовником та Виконавцем у різні проміжки часу підписано Акти №№ 1-6 здачі - приймання виконаних робіт за вказаним договором, оплата за якими була проведена із порушенням строків, встановлених договором, що і стало підставою для звернення із відповідним позовом.
Під час виконання договору сторонами укладалися 5 додаткових угод. Передача замовнику виконаних робіт здійснювалася за шістьма актами:
- Акт№ І здачі-приймання виконаних робіт від 14.12.2021 на суму 60 000,00 грн з ПДВ;
- Акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 17.06.2022 на суму 960 000,00 грн з ПДВ;
- Акт № 3 здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2022 на суму 600 000,00 грн з ПДВ;
- Акт № 4 здачі-приймання виконаних робіт від 16.08.2023 на суму 672 000,00 грн з ПДВ;
- Акт № 5 здачі-приймання виконаних робіт від 16.08.2023 на суму 360 000,00 грн з ПДВ;
- Акт № 6 здачі-приймання виконаних робіт від 16.08.2023 на суму 540 000,00 грн з ПДВ.
Отже, із матеріалів справи судом встановлено, що загальна сума виконаних робіт за договором становить 3 192 000, 00 грн.
Оплату за виконані роботи відповідачем здійснено повністю, що підтвердили сторони у поданих суду документах.
Останній платіж на суму 66 520, 17 грн був здійснений відповідачем позивачу згідно платіжної інструкції № 15104 від 12.12.2023.
Отже, датою повного розрахунку за договором є 12.12.2023 року.
Вказані обставини. також стверджуються укладеною між сторонами додатковою угодою № 5 від 14.12.2023 року, відповідно до умов якої, сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати договір № 11020/21/46-122-13-21-11098 від 11.08.2021 у відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України (за згодою сторін), а також сторони підтвердили, що станом на день укладання додаткової угоди № 5 всього по договору виконано та оплачено 3 192 000,00 грн з ПДВ (пункт 2 ДУ № 5 від 14.12.2023), сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов'язаних з виконанням договору (пункт 3 ДУ № 5 від 14.12.2023 року) Додаткова угода № 5 вступає в силу з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками.
Із вказаного слідує, що між сторонами виникли правовідносини, щодо договору надання послуг, зокрема виконання проектних робіт, за яким позивач зобов'язався за плату надати для відповідача послуги, які були надані позивачем і оплачені відповідачем.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначених норм закону, а також враховуючи матеріали справи, вбачається, що відповідач свої зобов'язання виконував з простроченням, не у визначені договором та додатковими угодами строки.
У зв'язку із чим, позивач нарахував для відповідача три відсотка річних в розмірі 10 891 грн 84 коп. та інфляційні втрати в сумі 32 900 грн 53 коп.
Щодо вказаних нарахувань, слід вказати на наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок інфляційних втрат за період з 03.10.2023 до 11.12.2023 на суму простроченої заборгованості по кожному із актів здачі-приймання виконаних робіт в розмірі 32 900 грн 53 коп., суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат відповідає вимогам закону, здійснена за вірно визначені періоди та пораховано вірно, а тому, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі 32 900 грн 53 коп.
Суд, здійснивши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН власний розрахунок 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті послуг за визначений позивачем період для нарахування річних з 03.10.2023 до 11.12.2023, відповідає вимогам закону, здійснена за вірно визначені періоди та пораховано вірно, а тому, задоволенню підлягає сума 3% річних у розмірі 10 891 грн 84 коп.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Крім того, приймаючи рішення, судом враховано твердження відповідача, про те, що, підписавши додаткову угоду № 5 від 14.12.2023 у п. 3 додаткової угоди сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов'язаних з виконанням договору.
Суд критично ставиться до таких суджень відповідача, оскільки як слідує із пункту 3 додаткової угоди, починаючи з 14.12.2023 року, сторони претензій одна до одної не мають і відповідно будь які нарахування після укладення вказаної додаткової угоди припиняються.
Однак в даному позові, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 відсотка річних, за період до 14.12.2023 року, фінансові зобов'язання які виникли до укладення додаткової угоди №5.
Слід наголосити, що стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі N 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, заявлені до стягнення інфляційні втрати та три відсотка річних є законним правом позивача на отримання компенсації від відповідача за користування коштами, а також через знецінення таких коштів.
Вказані нарахування не є штрафними санкціями визначені договором, які сторони за згодою можуть змінити або припинити їх дію.
Інфляційні нарахування і три відсотка річних, як вказувалося вище, є компенсаційними виплатами, які регулюються Цивільним кодексом України і не можуть припинитися за домовленістю сторін (дія закону не припиняється за згодою сторін), це правом позивача, яке останній може реалізувати, або ж не реалізувати, незважаючи на волю іншої сторони.
З огляду на вказане, суд вбачає, що покликання відповідача на ту обставину, що уклавши додаткову угоду №5, позивач втратив право стягувати інфляційні нарахування та три відсотка річних є надуманим та безпідставним, з огляду на що, судом до уваги не приймається.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на усе зазначене вище, суд позов задовольняє в повному обсязі та стягує з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" заборгованість в сумі 43 792 грн. 37 коп. за договором на виконання проєктних робіт №11020/21/46-122-13-21-11098 від 11 серпня 2021 року
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі ФІЛІЇ "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "РІВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., місто Вараш, код ВП 05425046) на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (пр-т Героїв Харкова 10/12, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 14078902) 10 891 (десять тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн 84 коп. - 3 % річних, 32 900 (тридцять дві тисячі дев'ятсот) грн 53 коп. інфляційних втрати та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04 квітня 2024 року.
Суддя Вадим Торчинюк