36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.07.2010 р. Справа №5/56
За позовом Колективного підприємства фірми "Ольга", 36000, м. Полтава, вул. Шевченка, 56
до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Саланг", 36030, м. Полтава, вул. Привокзальна, 1
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
1. Полтавська міська рада, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36
2. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36
про стягнення 51200,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Горденко В.Ф.
від відповідача: Гавриленко Т.Г.
від третіх осіб: 1. Лисанець А.Ф.; 2. не з'явився
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 51200,00 грн., в т.ч. 46200,00 грн. збитків та 5000,00 грн. упущеної вигоди.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечує з наступних підстав:, посилаючись на те, що: позов, заявлений з тих же підстав, за участю тих самих сторін був залишений без розгляду ухвалою суду від 18.03.2010 року по справі № 16/2; спірна споруда є самочинно збудованою, а правовстановлюючі документи на споруду відсутні; відповідно до матеріалів перевірки Ленінським РВ ПМУ ГУМВС України було встановлено факт знаходження будівлі КП фірми "Ольга" на території ринку ВК ТОВ "Саланг" за адресою: м. Полтава, вул. Сакко, 6; відповідач звертався до суду з позовом до позивача про знесення за власним коштом незаконно встановлену будівлю за адресою: м. Полтава, вул. Сакко, 6, позов був залишений без розгляду; документи, надані позивачем, стосуються павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; позивачем не надано технічного паспорту; факт заподіяння шкоди майну позивача не доведено, що підтверджується постановою Ленінського РВ ПМУ.
Представник Полтавської міської ради в своєму поясненні зазначає, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, який у позивача відсутній.
Крім цього, представник Полтавської міської ради зазначає, що відповідно до листа Управління з питань містобудування та архітектури за адресою: АДРЕСА_1 значиться відділкова клінічна лікарня станції Полтава.
Питання ж надання адреси спірній будівлі буде вирішене відповідно до Порядку надання та зміни адрес об'єктам нерухомості у м. Полтаві, затвердженого рішенням п'ятидесятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 25.02.2010 року.
Представник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради в судовому засіданні повідомив, що позивачем не були надані необхідні документи для оформлення земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд встановив:
У відповідності до реєстраційного посвідчення від 12.12.1995 року, виданого Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації, та на підставі договору купівлі-продажу державного майна, посвідченого 3-ою Полтавською державною нотаріальною контрою 15.11.1994 року № 2-2970 та додаткової угоди, посвідченої 2-ою Полтавською державною нотаріальною конторою 08.12.1995 року № 4-5714 та записаною в реєстрову книгу за № 1 33, за Колективним підприємством фірмою "Ольга" на праві колективної власності, зареєстроване домоволодіння АДРЕСА_1, що також підтверджується листом Приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 09.03.2010 року № 3/207, який був направлений позивачу на його запит.
Позивачем також надані вищевказаний договір купівлі-продажу державного майна, зміни та доповнення до нього.
Крім цього, позивачем поданий технічний паспорт павільйону, який належить йому на праві власності, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рік будівництва - 1971.
28.03.2001 року арбітражний суд Полтавської області рішенням по справі № 11/463, порушеної за позовом КП фірма "Ольга" до виконавчого комітету Полтавської міської ради про спонукання видати державний акт на право постійного користування земельними ділянками, в тому числі, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, на підставі норм чинного на той момент Земельного кодексу, спонукав виконавчий комітет Полтавської міської ради видати Колективному підприємству фірмі "Ольга" державні акти на право користування земельними ділянками.
При цьому рішенням суду встановлений той факт, що позивач є власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою арбітражного суду Полтавської області від 15.05.2001 року № 11/463-03-01/18-2/155 вищевказане рішення залишене в силі. Постанова також є чинною.
Позивач звертався до виконавчої служби щодо виконання вищевказаного рішення по справі № 11/463. У зв'язку з цим, 28.02.2002 року було відкрите виконавче провадження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Октябрського управління юстиції.
Позивач також неодноразово звертався до виконавчого комітету Полтавської міської ради з вимогою по виконанню рішення суду видати державні акти на землю.
Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру на запит позивача послалося на ст. 125 Земельного кодексу України, яка визначає, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою.
Враховуючи, що згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, позивачу безпідставно відмовлено в оформленні земельної ділянки.
Позивач зазначає, що він постійно сплачує податок за користування землею на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 19.02.2001 року № 28-13/65/4.
Відповідно до акту погодження та встановлення меж землекористування від 17.05.1999 року, погодженого між КП фірмою "Ольга", Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та ПВКП "Інженерне геодезичне земельне бюро", було проведено визначення і погодження в натурі меж земельної ділянки по пл. Слави, 2 у м. Полтаві.
21.07.2009 року Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Саланг" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою з вимогами зобов'язати КП фірма "Ольга" знести власним коштом нібито незаконно встановлену будівлю, при цьому, з незрозумілих для позивача причин, вказуючи, що дана будівля знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Сакко, 6.
Господарським судом Полтавської області 15.10.2009 року було винесено ухвалу по справі № 8/127 (за вищевказаним позовом), згідно якої позовну заяву ВК ТОВ "Саланг" до КП фірма "Ольга" було залишено без розгляду.
Не звертаючи уваги на вищезазначену ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.10.2009 року, керівництво ВК ТОВ "Саланг" погрожувало провести самовільний демонтаж (знищення) зазначеного павільйону (лист ВК ТОВ "Саланг" №71 від 16.10.2009 року), при цьому знаючи, що він, на законних підставах належить КП фірма "Ольга", мотивуючи це тим, що даний павільйон на думку відповідача знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Сакко, 6.
Вищезгаданий павільйон був переданий підприємством в оренду ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 02/2009 від 25.12.2008 pоку з метою проведення останнім своєї діяльності, яка полягає в наданні послуг по ремонту годинників.
Як зазначає позивач, 27.11.2009 року до Каспіч Лілії Сергіївни, як до директора КП фірма "Ольга", зателефонував Харченко Віталій Віталійович та повідомив, що павільйон який належить підприємству демонтований, а саме - з нього знято дах.
З метою встановлення винних осіб за даним фактом позивач звернувся до Ленінського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області.
06.12.2009 року Ленінським РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи Ленінського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області від 06.12.2009 року вказано, що вищезазначену будівлю, яка належить КП фірмі "Ольга", було демонтовано за вказівкою посадової особи ВК ТОВ "Саланг", а саме - директора товариства Шаповал А. Г, а також, що всі спірні питання по даному факту мають вирішуватись в судовому порядку.
Таким чином, з вини ВК ТОВ "Саланг" позивачу було завдано матеріальних збитків.
Як було зазначено вище, будівля була передана позивачем в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 02/2009 від 25.12.2008 pоку з метою проведення останнім своєї діяльності, яка полягає в наданні послуг по ремонту годинників, за оренду якої він сплачував КП фірмі "Ольга" орендну плату, в розмірі 1000,00 грн. з ПДВ.
Будівля, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, внаслідок її неправомірного демонтажу ВК ТОВ "Саланг" не може бути, в подальшому використана за призначенням, у зв'язку з чим КП фірма "Ольга" недоотримало прибуток за грудень 2009 pоку, січень, лютий та березень 2010 року на загальну суму 4000,00 грн.
Будівля, яка належить позивачу та розташована з адресою АДРЕСА_1, застрахована згідно договору добровільного страхування майна юридичних осіб за № 251.77289.3057, укладеного між КП фірмою "Ольга" та ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", але КП фірма "Ольга" в період з 27.11.2009 року по теперішній час страхових виплат не отримувало, хоча і зверталося до страхової компанії про настання збитку.
У зв'язку з цим, спеціалістом компанії та страхувальником був складений акт огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1.
При огляді 30.11.2009 року було виявлене пошкодження даху, а саме - його відсутність.
В обґрунтування визначених подій позивач надав акт від 26.11.2009 року, підписаний громадянами Коломієць С.В., Радюк О.В., ОСОБА_1, в якому зазначено, що 26.11.2009 року близько 18:00 до будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, м. Слави, 2, під'їхав кран і зруйнував дах цієї будівлі.
Зі слів водія стало відомо, що він виконував розпорядження директора ВК ТОВ "Саланг". На момент розгляду справи спірна будівля знесена.
Відповідач не заперечує факт знесення будівлі, але за адресою м. Полтава, вул. Сакко, 6 та зазначає, що ним не встановлено власника будівлі.
Однак, у листі від 24.06.2009 року за № 46, адресованому начальнику управління земельних ресурсів Ю.О. Трегубову, директор ВК ТОВ "Саланг" Шаповал А.І. зазначає, що на території ринку розташоване приміщення, яке належить КП фірмі "Ольга".
Факт приналежності будівлі позивачу відповідач зазначає і в інших листах, зокрема, в листах до Ленінського РВ ПМУ.
Також даний факт викладено і в претензії відповідача, адресованій позивачу.
Слід зазначити, що позивач у зв'язку необхідністю оформлення права користування земельною ділянкою, в 1999 році звертався до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Інжгеозембюро".
На підставі наданих позивачем документів була виготовлена технічна документація по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки павільйону КП фірми "Ольга" на площі Слави, 2 у м. Полтаві, при цьому була складена схема розташування земельної ділянки, що знаходиться в користуванні КП фірми "Ольга" у м. Полтаві по пл. Слави, 2.
Зазначена схема свідчить про те, що спірний павільйон знаходиться навпроти лікарні на площі Слави, 2 зі сторони ринку, а не по вул. Сакко, 6.
В обґрунтування вартості знесеної будівлі позивач надав звіт про оцінку об'єкту у матеріальній формі Консалтингової групи "Бінек" (сертифікат суб'єкта оцінюючої діяльності № 7020/08), згідно висновку якого ринкова вартість павільйону літера "А", загальною площею 10,8 кв.м., розташованого за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, складає 46200,00 грн. Вищевказаний сертифікат та свідоцтво про реєстрацію оцінювачів залучено до матеріалів справи.
В обґрунтування позовних вимог, в частині стягнення неотриманого прибутку позивач надав договір оренди № 02/2009 від 25.12.2008 року, укладений КП фірма "Ольга" та ФОП ОСОБА_1, згідно якого позивач передав останньому в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Строк дії вказаного договору встановлено до 31.12.2009 року.
Додатковою угодою до договору оренди № 02/2009 від 31.05.2009 року сторони внесли зміни до договору і узгодили, що договір діє до 31.12.2009 року Додатковою угодою від 31.12.2009 року строк дії договору продовжений до 31.12.2010 року. Договором встановлений розмір орендної плати, який складає 1000,00 грн. за місяць. Позивач прохає стягнути неотриманий прибуток у вигляді неотриманої орендної плати за грудень 2009 року, січень, лютий та березень 2010 року.
В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач прохає стягнути також неотриманий прибуток у вигляді неотриманої орендної плати за квітень 2010 року, всього - 5000,00 грн. упущеної вигоди.
Для огляду в засіданні позивач надав оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 1161 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зміст ст. 1192 ЦК України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди, шляхом накладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержанні доходи (ст. 623 ЦК України).
Виходячи з приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо повного відшкодування шкоди під час розгляду справи, суду необхідно дослідити, чи не відшкодована шкода потерпілій особі іншими особами, зокрема, страховими компаніями.
Приватне акціонерне товариство РZU Україна, яким були застраховані майнові інтереси позивача (договір № 251.77289.3057), листом від 18.02.2010 року відмовило позивачу в страхуванні майна, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що необхідність залучення вищевказаного товариства до участі в справі в якості третьої особи відсутня.
За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди цивільне законодавство України передбачає презумпцію вини правопорушника.
Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди.
Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконані зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. (Постанова, Верховний суд / Судова палата у господарських справах Верховного суду, від 17.03.2009 року, "Про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати").
Суд дійшов до висновку про наявність таких елементів у складі дій відповідача, оскільки відповідач був інформований про те, що споруда належить позивачу, однак здійснив самочинне знесення цієї споруди.
Відповідач зазначає, що ухвалою від 18.03.2010 року по справі № 16/2 суд залишив аналогічний позов без розгляду по п. 5 ст. 81 ГПК України, таким чином, відсутні підстави для задоволення позову по справі № 5/56.
У зв'язку з цим слід зазначити наступне.
Згідно ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
В процесі розгляду справи позивач надав всі документи, які були витребувані судом під час розгляду справи № 16/2, окрім державного акту на землю.
Акт був витребуваний судом при розгляді справи № 16/2, хоча позивач в позовній заяві зазначав, що він відсутній.
Крім цього, позивачем частково змінено предмет позову.
Таким чином, у суду відсутні підстави при вирішенні цього спору застосовуючи норми ст. 81 ГПК України.
Також позивач прохає суд стягнути з відповідача адвокатські витрати в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
У відповідності до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
В обгрунтування даних вимог надав договір № 11/01 від 11.01.2010 року про надання юридичних послуг.
Договором передбачено надання адвокатом Горденко В.Ф. послуг по правовій допомозі у зв'язку з понесенням КП Фірмою "Ольга" матеріальних збитків внаслідок протиправних дій ВК ТОВ "Саланг", що проявилися у знищенні будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить КП фірмі "Ольга".
Крім того, позивачем надано квитанцію, яка свідчить про сплату ним адвокату ОСОБА_2 7000,00 грн. за правову допомогу, касовий ордер, виданий з цих підстав ОСОБА_2, та інші докази, які були залучені до матеріалів справи.
З врахуванням вищевикладеного, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Саланг" (36030, м. Полтава, вул. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 23278420) на користь Колективного підприємства фірми "Ольга" (36000, м. Полтава, вул. Шевченка, 56, код ЄДРПОУ 21045879) - 46200,00 грн. збитків, 5000,00 грн. упущеної вигоди, 7000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 512,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З набранням рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Гетя Н.Г.