Справа №2-205/09
03 квітня 2009 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Поліщук Н.В.
при секретарях Задорожному А.Г., Куценко О.В., Ковалевській А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про пайову участь та зобов"язання не чинити перешкоди, -
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ", Комунального підприємства "Київське міське бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" про визнання права приватної власності на об"єкт незавершеного будівництва за адресою м.Ки'їв, Оболонська набережна, 20 і спонукання зареєструвати право власності в державному реєстрі.
В червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.
Ухвалою суду від 17 вересня 2008 року справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ", Комунального підприємства "Київське міське бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" про визнання права приватної власності на об"єкт незавершеного будівництва за адресою м.Ки'їв, Оболонська набережна, 20 і спонукання зареєструвати право власності в державному реєстрі та справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору об"єднано в одне провадження.
27 березня 2009 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -подав заяву про відмову від позовних вимог та закриття провадження по цим вимогам, відмова прийнята судом, ухвалою суду від 27 березня 2009 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ", Комунального підприємства "Київське міське бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" про визнання права приватної власності на об"єкт незавершеного будівництва за адресою м.Ки'їв, Оболонська набережна, 20 і спонукання зареєструвати право власності в державному реєстрі -закрито.
Звертаючись до суду із заявою до відповідача ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, позивач ТОВ "КСГ" зазначив наступне.
04 жовтня 2004 року між ТОВ "КСГ" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір, який названо сторонами Договір про пайову участь у фінансуванні будівництва.
Предметом вказаного договору сторони визначили пайову участь позивача та відповідача у фінансуванні будівництва Об"єкту інвестиційної діяльності наступних приміщень адміністративно-побутового блоку Гольф-центру загальною площею 878,64 кв.м, корисною площею 841,92 кв.м за будівельною адресою Парк культури та відпочинку "Наталка" ( житловий масив Оболонь):
- перший рівень - цокольний поверх;
- другий рівень - перший поверх;
- третій рівень - тераса ( або літній майданчик), розташована над приміщенням першого поверху ( частина другого поверху), яка має огорожу, за периметром та влаштовані сходи на цю площадку.
За спірним договором ОСОБА_1 зобов'язалась перерахувати кошти в розмірі 632520,71 грн., в тому числі ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ "КСГ" " для інвестування будівництва Об"єкту". Інших, крім оплати. обов"язків на відповідача покладено не було.
Далі позивач зазначив, що, враховуючи, що сторони у договорі названі як Інвестор-1 та Інвестор-2, а майно, що Інвестор-1 за Договором зобов"язується набути шляхом укладання відповідних договорів з третіми особами та передати за гроші у власність Інвестору-2, іменується Об"єктом інвестиційної діяльності, на думку позивача, є підстави вважати, що договір укладений у відповідності до Закону України "Про інвестиційну діяльність" №1560-ХІІ від 18 вересня 1991 року.
Спірний договір сторонами названо як договір "Про пайову участь у фінансуванні будівництва"
Позивач зазначив, що сторони у спірному договорі не досягли згоди щодо умов , які визначені законом істотними для договору про сумісну діяльність, не домовились про виділення для спільної діяльності майна, не досягли домовленості про порядок покриття витрат та збитків, відсутня спільна мета учасників договору.
Таким чином, позивач вважає, що спірний договір не містить елементів договору про спільну діяльність а також, незважаючи на свою назву, не передбачає пайової участі сторін у фінансуванні будівництва об"єкту.
Далі позивач зазначив, що спірний договір є змішаним договором , який містить елементи різних договорів, одним з елементів змішаного договору виступає договір купівлі-продажу. Спірний договір укладений у простій письмовій формі. Посилаючись на ч.1 ст. 220 ЦК України , позивач зазначає, що вказаний договір є нікчемним в зв"язку з недодержанням сторонами вимог про нотаріальне посвідчення договору.
Мотивуючи наведеним, позивач ТОВ "КСГ" просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним Договір про пайову участь у фінансуванні будівництва №4 від 04.10.2004 року, укладений між ТОВ "КСГ" та фізичною особою ОСОБА_1
В березні 2009 року представник позивача ТОВ "КСГ" подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій доповнив підстави позову та зазначив, що спірний договір було укладено директором ТОВ "КСГ" з перевищенням повноважень. Позивач зазначив, що відповідно до умов спірного договору ТОВ "КСГ" мало намір відчужити ( передати відповідачеві) майнові права та об"єкт будівництва - частину адміністративно-побутового блоку гольф-центру, вартість вказаних майнових прав відповідно до спірного договору 632520,71 грн.
Згідно даних балансу ТОВ "КСГ" на 3 квартал 2004 року первісна балансова вартість основних фондів ТОВ "КСГ" станом на 01.10.2004 року становила 739100,00 грн.
Позивач вважає, що директором ТОВ "КСГ" одноособово прийнято рішення, яке законом та статутом ТОВ "КСГ" віднесено до компетенції загальних зборів і повинно було прийматися виключно загальними зборами.
Підпункт б) п.8.4.4. Статуту ТОВ "КСГ" дозволяє директору товариства укладати та підписувати господарські та інші угоди у межах затвердженого кошторису Товариства. Кошторис учасниками ТОВ "КСГ" на 2004 рік не затверджувався, а тому директор ТОВ "КСГ" не мала права підписувати спірний договір.
Посилаючись на зазначене, позивач просив визнати недійсним Договір №4 по пайову участь у фінансуванні будівництва, а також зобов"язати ОСОБА_1 не чинити ТОВ "КСГ" перешкод в користуванні частиною адміністративно-побутового блоку, що будується в гольф-центрі.
Представник позивача ТОВ "КСГ" в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Після оголошення перерви в судове засідання 03 квітня 2009 року не з"явився, подав заяву про перенесення розгляду справи в зв"язку з неможливістю явки представника з об"єктивних причин. Враховуючи, що позивачем не зазначено причин неможливості неявки в судове засідання та не надано доказів на підтвердження їх поважності, тому вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що при укладенні спірного договору сторони скористались своїм правом укласти договір не передбачений чинним законодавством, але який відповідає загальним засадам цивільного законодавства, що передбачено ст. 6 та 627 ЦК України. Вимог про нотаріальне посвідчення Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва чинне законодавство України не передбачає. За змістом Договір про пайову участь у фінансуванні будівництва не може бути кваліфікований як договір про спільну діяльність, як і не є вказаний договір договором купівлі-продажу або підряду, представник також зазначив, що правочин було вчинено у формі, встановленій законом, а саме договір укладено у письмовій формі за умови відсутності прямої вимоги закону щодо обов"язкового нотаріального посвідчення вказаного виду договорів, при цьому сторони договору мали повний обсяг цивільної правоздатності і дієздатності, а домовленості щодо нотаріального посвідчення договору його сторони не встановлювали. Представник також зазначив, що вказаний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків,
Інвестором-2 було виконано покладені на себе зобов'язання щодо сплати сум інвестиційних коштів повністю і своєчасно, а Інвестором -1 було підтверджено і прийнято виконання Інвестором-2 зобов'язань, тобто відбулось часткове виконання договору з боку Інвестора-2 та має місце невиконання та прострочення зобов'язань з боку Інвестора-1 (ТОВ "КСГ") та за його вини.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
04 жовтня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСГ" ( Інвестор-1) , в особі директора ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_1 ( Інвестор-2) , з другої сторони, укладено Договір про пайову участь у фінансуванні будівництва №4, предметом якого є пайова участь Інвестора-1 та Інвестора-2 у фінансуванні будівництва приміщень адміністративно-побутового блоку гольф-центру ( том 1 а.с. 11).
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір від 04 жовтня 2004 року не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до умов вказаного договору сторони визначили, що після введення в експлуатацію адміністративно-побутового блоку гольф-центру :
- Інвестор-1 буде здійснювати діяльність щодо обслуговування та експлуатації гольф-центру, здійснювати тренування та проводити змагання з гольфу, проводити на території гольф-клубу інші розважальні програми ;
- Інвестор-2 буде здійснювати діяльність щодо організації пункту громадського харчування ( ресторану), обслуговування населення та відвідувачів гольф-центру, організовувати виробництво продуктів харчування та обслуговувати населення та
відвідувачів гольф-центру продуктами харчування та напоями, організовувати ' масові банкети, святкові та розважальні програми.
Крім того, умовами п.2 вказаного договору передбачено, що Інвестор-2 зобов'язується перерахувати суму інвестиційних коштів в розмірі 632 520,71 грн. в т.ч. ПДВ (20%) на розрахунковий рахунок Інвестора-1 для інвестування будівництва об"єкту, зазначеного в л. 1.1 даного договору згідно графіку, який узгоджується сторонами додатково, та який є невід"ємною частиною даного договору.
Відповідно до виписки банку ОСОБА_1 перераховано кошти на фінансування будівництва згідно Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва №4 ві 04.10.2004року в сумі 632 520,71 грн. (том 1 а.с. 13).
Інвестор-1 за умови виконання Інвестором-2 своїх зобов"язань , встановлених у п.2 даного договору у строк до 31 березня 2005 року зобов'язаний здійснити інвестування об"єкту будівництва в повному обсязі, ввести експлуатацію об"єкту, передати об"єкт Інвестору-2 за актом прийому-передачі об"єкту та вчинити інші дії, пов"язані з введенням в експлуатацію об"єкту.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За змістом ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.
При цьому, відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Судом встановлено, що договір №4 від 04 жовтня 2004 року , укладений між сторонами, не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, договір укладено у письмовій формі за умови відсутності прямої вимоги закону щодо обов'язкового нотаріального посвідчення вказаного виду договорів, при цьому сторони договору мали повний обсяг цивільної правоздатності і дієздатності, а домовленості щодо нотаріального посвідчення договору його сторони не встановлювали.
Крім того, посилання позивача ТОВ "КСГ" на вимоги ст. 241 ЦК України як на підставу для визнання договору недійсним не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє , лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про його виконання.
Відповідно до п. 8.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ", що кореспондується також із вимогами ст. 98 ЦК України, визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів входить, зокрема, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків вартості майна товариства.
Разом з тим, як вбачається із змісту договору, що оспорюється, предметом цього договору не є відчуження майна товариства, тому твердження позивача про перевищення повноважень представника при підписання вказаного договору є безпідставним.
Позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_1 не чинити ТОВ "КСГ" перешкод в користуванні частиною адміністративно-побутового блоку, що будується в гольф-центрі, задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що відповідачкою ОСОБА_1 такі перешкоди створюються позивачеві.
Керуючись ст..ст.. 10,15,60,61,84,88,169,212,213,214,215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 6, 98, 203, 209, 215, 241, 627 ЦК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про пайову участь та зобов"язання не чинити перешкоди - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва.