02.04.2024
Єдиний унікальний №515/256/23
Провадження №1-кп/497/23/24
про звернення застави в дохід держави, обрання запобіжного заходу та продовження обов'язків
02.04.24 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , про продовження обов'язків обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 в кримінальному провадженні за №12022162240001292 від 05.11.2022, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.187 ч.4 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , обвинувачених за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ст.187 ч.4 КК України,
ВСТАНОВИВ:? ?
На розгляді Болградського районного суду Одеської області з 16.06.2023 року (т.3 а.с.178-179, т.4 а.с.13-15) перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.263, ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні у кримінального правопорушення за ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_10 за ч.4 ст.187 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022162240001292 від 05.11.2022 року (т.3 а.с.181, 182).
В судовому засіданні 20.02.2024 року (т.6 а.с.134-142) прокурором було подано клопотання про звернення застави в розмірі 107 360.00 гривень, сплаченої заставодавцем 02.10.2023 року ОСОБА_12 за обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ухвали Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2023 року.
Прокурор обґрунтовує клопотанням тим, що ухвалою Болградського районного суду від 02.10.2023 за результатами розгляду клопотання стосовно запобіжних заходів частково задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.11.2023 з визначенням розміру застави у межах 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 гривень.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_8 обов'язки: прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає; повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; заборонити спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку із внесенням ОСОБА_12 застави за обвинуваченого, ОСОБА_8 , 02.10.2023 з-під варти звільнено.
16.11.2023 Болградським районним судом Одеської області відносно ОСОБА_8 було продовжено обов'язки, передбаченні статтею 194 КПК України до 14.01.2024.
Однак, покладений на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язок не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає не було виконано і він покинув місце свого проживання, що підтверджується рапортами від 03.01.2024, 04.01.2024, 05.01.2024 та 12.01.2024 працівників ЗС №2 ВКП Білгород- Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
З метою отримання інформації щодо встановлення місця перебування ОСОБА_8 , заявлено клопотання про тимчасовий доступ до інформації наявної у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська № 53, та виготовлення на паперовому та електронному носіях документи, що містить інформацію про телефонні дзвінки з мобільного терміналу системи зв'язку за абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та інформації про номери сім-карт, в період часу з 00 години 16.11.2023 року до 00 години 19.01.2024.
На підставі ухвали Болградського районного суду Одеської області від 19.01.2024 здійснено тимчасовий доступ інформації наявної у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Згідно отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_8 з 09.01.2024 по 13.01.2024 виїхав за межі Білгород-Дністровського району Одеської області та перебував у м. Кременчук Полтавської області, чим порушив покладені на нього обов'язки, передбаченні статтею 194 КПК України, застосовані відповідно до ухвали Болградського районного суду Одеської області від 16.11.2023.
Крім того, довідкою з Білгород-Дністровської окружної прокуратури від 18.01.2024 підтверджується факт не повідомлення прокурора щодо виїзду за межі населеного пункту в якому ОСОБА_8 проживає.
Порядок, умови застосування застави та наслідки їх невиконання визначені статтею 182 КПК, що дає підстави заставодавцю передбачати (спрогнозувати) можливі ризики та прийняти рішення щодо внесення застави.
З цих підстав прокурор просив звернути у дохід держави заставу в розмірі 107 360 гривень, внесену 02.10.2023 заставодавцем ОСОБА_12 за обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ухвали Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2023 року.
Одночасно прокурором було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 (т.6 а.с.143-148) з тих підстав, що «підставою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_8 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім наявності вказаних ризиків, необхідно врахувати:
- достатність доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення;
- майновий стан - відсутність постійного джерела доходу у обвинуваченого;
- ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна;
- незаконно впливати на свідків, які наразі не допитані в суді по кримінальному провадженню та потерпілого з метою викривлення їх показань;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення перебуваючи на свободі;
- порушив навіть покладенні на нього відповідні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України;
- перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може залишити місце проживання, ухилитися від суду, продовжити вчиняти інші протиправні діяння, через що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, із врахуванням існуючої практики Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, а також проведення і завершення судового розгляду справи протягом розумного строку, виникла необхідність обранні запобіжного заходу у вигляді тримання вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спроб вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а також те, що на теперішній час заявлені ризики не зменшились, виникла необхідність у обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні 02.04.2024 року прокурор підтримав обидва клопотання, наполягав на їх задоволенні. Пояснив, що в дійсності обвинуваченим не було виконано обов'язок не відлучатися з місця де він проживає, що підтверджується відповідними доказами, тобто не забезпечена його належна процесуальна поведінка, а тому є необхідність у зверненні застави на користь держави та у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав доводи прокурора та наполягав на задоволенні вказаних клопотань.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 категорично заперечували, оскільки на їх думку не доведено, що ОСОБА_8 порушив покладені на нього обов'язки.
Заставодавець ОСОБА_12 , будучи чотири рази повідомленим належним чином: на 27.02.2024 року (т.6 а.с.160, 177), на 07.03.2024 року (т.6 а.с.184, 198), на 19.03.2024 року (т.6 а.с.213, т.7 а.с.1, 2), на 02.04.2024 року (т.6 а.с.218, т.7 а.с.3) до суду не прибув. На електронну пошту суду надіслав заяву 02.04.2024 року про те, що він повідомлений належим чином, однак не може прибути до суду з об'єктивних причин (т.7 а.с.10). Втім докази поважності причин не прибуття до суду - до даної заяви не долучив (т.7 а.с.10).
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 - покладалися на розсуду суду.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - ОСОБА_11 заперечували.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши доводи прокурора з приводу заявлених клопотань, заслухавши пояснення і заперечення інших учасників судового процесу, суд прийшов до наступних висновків.
Ухвалою суду від 28 вересня 2023 року клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_14 про продовження ?запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та продовження покладених обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 -? задоволено частково (т.5 а.с.97-105, 104-105).
Продовжено обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022162240001292 від 05.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.4 КК України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням їх в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Одночасно визначено кожному обвинуваченому ОСОБА_8 , ОСОБА_10 розмір застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107?360.00 гривень (сто сім тисяч триста шістдесят гривень) у національній грошовій одиниці…
Покладено на підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населених пунктів, в яких обвинувачені проживають;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 26.11.2023 включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжено строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави строком на 60 днів, а саме:
- прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали в цій частині визначено до 26.11.2023 року включно.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є запобіжним заходом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Заставодавцем ОСОБА_12 29.09.2023 року о 09:34 годині було внесено визначений розмір застави за обвинуваченого ОСОБА_8 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в зв'язку з чим ОСОБА_8 був звільнений з під варти 02.10.2023 року (т.6 108-109, 110).
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою суду від 16.11.2023 року було задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_14 про продовження строку дії покладених обов'язків в зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .. Продовжено строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави строком на 60 днів у кримінальному провадженні №12022162240001292 від 05.11.2022, а саме:
- прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому кожний з них проживає;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначено до 14.01.2024 року включно (т.5 а.с.148-149).
Прокурором надано суду ряд рапортів оперативних уповноважених ЗС №2 ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 03.01.2024 року, 04.01.2024 року, 05.01.2024 року, 12.01.2024 року про відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т.5 а.с.208-211).
Згідно повідомлення спеціаліста Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_15 від 18.01.2024 року слідує, що в період з 27.12.2023 року до 18.01.2024 року до канцелярії прокуратури заяви та повідомлення від громадянина ОСОБА_8 - не надходили (т.5 а.с.212).
В судовому засіданні 19.01.2024 року під час розгляду клопотань прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_16 про тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, а саме яка наявна у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в період часу з 00:00 години 02.10.2023 року до 00:00 години 20.01.2024 року (т.5 а.с.204-207), було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 користується мобільним номером телефону НОМЕР_2 , та останній повідомив, що в січні 2024 року він нікому не передавав свій телефон з зазначеним номером та за межі м.Білгород-Дністровський нікуди не виїжджав (т.5 а.с.220).
Згідно наданих суду доказів, отриманих на виконання ухвали суду від 19.01.2024 року про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до інформації наявної у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ, вул.Дегтярівська № 53, контактний телефон НОМЕР_3 , про телефонні дзвінки з мобільного терміналу системи зв'язку за абонентськими номерами: НОМЕР_1 , та інформації про номери сім-карт, в період часу з 00 години 16.11.2023 року до 00 години 19.01.2024 (т.6 а.с.109-133) встановлено, що телефон з номером НОМЕР_2 у період з 09.01.2024 року по 13.01.2024 року перебував за межами міста Білгород-Дністровський, а саме був в дорозі до м.Кременчук Полтавської області (10.01.2024 року) та в зворотному напрямку (т.6 а.с.109-133).
Зазначені обставини жодним чином не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_8 належними, допустимими і достатніми доказами.
Суд не приймає до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які надані в судовому засіданні 02.04.2024 року, що можливо дружина ОСОБА_8 користувалася цим телефоном та перебувала за межами м.Білгород-Дністровський, оскільки про такі обставини обвинувачений раніше не повідомляв, а навпаки стверджувано говорив, що телефоном користується він особисто, та за межі міста він не вибував.
Відповідно до ч. 8 та ч. 9 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, зокрема, якщо обвинувачений, порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу в дохід держави.
Таким чином, застава як запобіжний захід діє до її припинення в порядку ст. 203 КПК України чи скасування цього запобіжного заходу.
Крім того, з аналізу ст. ст. 176, 182, 194 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави розглядається так само, як і питання про застосування запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою. Неприбуття належним чином повідомлених підозрюваного, його захисника, заставодавця, не перешкоджає розгляду клопотання.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК України вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, порушення покладеного обов'язку як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений порушив, покладений обов'язок), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
З огляду на викладене клопотання прокурора обґрунтовано правовими підставами та доведено, що ОСОБА_8 порушив покладений на нього обов'язок: не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а заставодавець не виконав своїх обов'язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд приходить до переконання, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою належними й допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Таким чином, заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_12 29.09.2023 року в розмірі 107 360.00 гривень на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області з урахуванням клопотання прокурора слід звернути в дохід держави.
Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
Частиною 1 ст. 333 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Відповідно до ст. 331 КПК України передбачено, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст.178 КПК України.
З огляду на зазначене вище, суду належить вирішити, чи довели сторони кримінального провадження обставини, на які вони покликаються, вирішуючи це питання, суд виходить з такого.
При вирішенні даного клопотання прокурора, суд враховує тяжкість пред'явленого обвинувачення ОСОБА_8 , майновий та сімейний стан тощо. Обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має сталі соціальні зв'язки.
На думку суду встановлене працівниками поліції порушення обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язку покладеного на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у виді застави, відсутність за місцем мешкання не є достатньою підставою для застосування самого суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки перебуваючи під заставою ОСОБА_8 не ухилявся від явки до суду, завжди прибував вчасно, доказів впливу на потерпілу чи свідків суду не надано, як і того, що останній вчинив інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
Разом з цим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п.п.3-4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тоді як тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який має застосуватися при наявності досить переконливих обставин та доказів.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За результатами встановлених обставин, з огляду на доводи як прокурора, представника потерпілої, так і обвинуваченого ОСОБА_8 і його захисника, інших учасників судового розгляду, суд керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, які мають значення для вирішення даного клопотання, та приймає до уваги наявність обвинувального акту відносно ОСОБА_8 на розгляді суду та необхідність проведення судового розгляду в розумні строки, з метою не затягування судового розгляду, особу обвинуваченого, який має сталі соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання та реєстрації.
Тому, вище перелічене не є достатніми підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_8 самого суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання можливих у майбутньому ризиків.
Оцінивши обставини визначені ст.178 КПК України, суд вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що буде достатнім для забезпечення дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду обвинувального акту в суді.
Прокурором 02.04.2024 року подано клопотання про продовження покладених обов'язків на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в порядку, передбаченому ст.194 КПК України (т.7 а.с.11-12, 13-14, 18-20, 21-23).
В обґрунтування даних клопотань прокурор зазначає, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, також стверджує, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілої - підтримав дані клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.
Інші учасники - не заперечували.
Розглянувши письмові клопотання прокурора, дослідивши доводи, викладені в цих клопотаннях, заслухавши обґрунтування прокурора та пояснення обвинувачених і захисників, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалою суду від 07.02.2024 року клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_16 про обрання покладених обов'язків на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в порядку, передбаченому ст.194 КПК України - задоволено частково (т.5 а.с.148-149).
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки строком на 60 (шістдесят) днів, а саме:
- прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки строком на 60 (шістдесят) днів, а саме:
- прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Одеської області;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали визначено до 06.04.2024 року включно.
На підставі ухвали суду від 19.03.2024 року було змінено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачений ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави, обов'язок строком до 06.04.2024 року, а саме: з обов'язку «не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає» на обов'язок «не відлучатися за межі Одеської області» (т.6 а.с.236-238).
За ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки передбачені частиною 5 та 6 цієї статті можуть бути покладені судом на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Також, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії покладених обов'язків обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , суд виходить з необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченими під час розгляду кримінального провадження, та враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Доречними є доводи прокурора щодо наявного ризику переховування від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі доведення їх винуватості.
Так, в дійсності ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 продовжити строк дії обов'язків, у зв'язку з застосуванням відносно кожного з них запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 134-139, 176-178, 181, 182, 183, 193, 194, 369-372, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_16 , підтримане прокурором ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави - задовольнити.
Заставу в розмірі 107 360.00 гривень (сто сім тисяч триста шістдесят гривень), внесену 01.10.2023 року заставодавцем ОСОБА_12 за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, визначену ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2023 року у кримінальному провадженні №12022162240001292 від 05.11.2022 року, звернути в дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_16 , підтримане прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити.
Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні №12022162240001292 від 05.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 години вечора до 06:00 години ранку наступного дня.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:?
1) прибувати до прокурора та/або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без?дозволу ?прокурора та/або?суду у період часу з 22:00 години вечора до 06:00 години ранку наступного дня;?
3) повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання зазначених в цій ухвалі обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення у відповідності до ст.179 КПК України, в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.??
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Білгород-Дністровий РВП ГУНП в Одеській області.?
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених обов'язків в зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в порядку, передбаченому ст.194 КПК України з урахуванням уточнень, заявлених в судовому засіданні - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави строком на 60 днів у кримінальному провадженні №12022162240001292 від 05.11.2022, а саме:
- прибувати до прокурора та/або до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Одеської області;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу та покладених обов'язків визначити до 31.05.2024 року включно.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 11:00 години 15.04.2024 року.
Зобов'язати сторін по справі бути готовим до наступного судового засідання для дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першої ст. 392 КПК України.
Повний текст даного судового рішення складено і проголошено о 16:00 годині 04.04.2024 року.
Суддя ОСОБА_1