Справа № 2-927/09
09 квітня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Васалатія К. А.
при секретарі Рабцевич К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа - ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія" про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої ДТП
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 17.08.2008 р. о 21 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Форд-таурус" д/н НОМЕР_1 по трасі „Київ-Чоп", не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „Ауді-100" д/н НОМЕР_2, який належить позивачу, чим порушив п. 13.1. ПДР України.
26.09.2008 р. постановою Оболонського р/с м. Києва відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 1299/3446 від 21.08.2008 р. розмір матеріального збитку завданого ДТП склав 40415 грн. 37 коп. Як було з'ясовано позивачем автомобіль відповідача - Форд-таурус" д/н НОМЕР_1 є застрахованим у ЗАТ „УЕСК". Відповідно до страхового акту № 08/0054 від 16.10.2008 р. розмір відшкодування становить 24990 грн.
Також позивач вказав, що діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у тому, що позивач та інші пасажири отримали травми шийних хребців, була розбита задня частина автомобіля, усі були злякані те, що викликали евакуатор щоб достатись до м. Києва. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 15425,37 грн. матеріальних збитків, 4000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а під час та вказав, що він сплатить тільки 510 грн. франшизи.
Представник 3 особи - ЗАТ „УЕСК" у судовому засідання не з'явився, надав до суду свої пояснення, але позов не визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2008 р. о 21 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Форд-таурус" д/н НОМЕР_1 по трасі „Київ-Чоп", не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „Ауді-100" д/н НОМЕР_2, який належить позивачу, чим порушив п. 13.1. ПДР України.
26.09.2008 р. постановою Оболонського р/с м. Києва відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 1299/3446 від 21.08.2008 р. розмір матеріального збитку завданого ДТП склав 40415 грн. 37 коп. Як було з'ясовано позивачем автомобіль відповідача - Форд-таурус" д/н НОМЕР_1 є застрахованим у ЗАТ „УЕСК". Відповідно до страхового акту № 08/0054 від 16.10.2008 р. розмір відшкодування становить 24990 грн.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93, № 7 від 08.07.94, № 11 «від 30.09.94 та № 15 від 25.05.98) питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортним засобам при їх зіткненні, кожного з їх володільців перед іншим вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.
Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона автомобіля тощо), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2 позивачу була заподіяна матеріальна шкода в наслідок пошкодження його автомобіля при ДТП, і яка була відшкодована страховою компанією у сумі 21000 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків з відповідача підлягають задоволенню.
Суд при вирішенні питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, враховує вимушені істотні зміни у життєвих стосунках позивача, те що він був позбавлений можливості використовувати автомобіль за призначенням та змушений витрачати свій час на захист своїх прав у суді. З урахуванням ступеню та тривалості страждань, яких зазнав позивач розмір моральної шкоди суд визначає у 1500 грн.
Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, ст. 1667, 1187 ЦК України, ст. 10, 60, ст. 84, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15425 грн. 37 коп. матеріальних збитків, 500 грн. за проведення експертизи та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 229 грн. 25 копійок судових витрат, а всього стягнути 17154 грн. 62 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження