Справа № 2-1657\2009
26 березня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Борисової О.В.
при секретарі Іващенко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів „Луговий", третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на гаражний бокс в порядку спадкування, посилаючись на наступне.
16.12.1998 року померла мати позивача, ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина - 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.09.1994 р. Також в якості спадщини відкрилось спадкове майно - гаражний бокс № 6 в ряду № 4 в автокооперативі по будівництву та експлуатації гаражів „Луговий", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Померла ОСОБА_2 була членом автокооперативу „Луговий" з 06.08. 1983 р. і станом на 04.04.1985 року вона повністю сплатила вартість пайового внеску за гаражний бокс площею 20,4 кв.м. в розмірі 500 карбованців.
Сума паєнакопичень на теперішній час складає 500 грн.
Вартість гаражного боксу згідно експертної оцінки, складеної агенцією нерухомості „Антей" 04.12.2008 p., складає 56000 грн.
На час приватизації гаражних боксів в автокооперативі „Луговий" мати позивача хворіла і участі в приватизації гаражного боксу не брала.
Після смерті матері позивач звернувся до автокооперативу з проханням прийняти його у члени ГБК „Луговий", однак йому в цьому було відмовлено та роз"яснено, що він має право на вступ до ГБК, але після прийняття гаражу у спадщину. Позивач користувався гаражним боксом за життя своєї матері і продовжує ним користуватись та нести усі витрати по його утриманню вже після її смерті, тобто фактично він прийняв спадщину на дане спадкове майно.
13.01.2009 р. постановою Шостої Київської державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії- видачу свідоцтва про право на спадщину - у зв"язку з тим, що позивачем не було надано правовстановлюючих документів на гаражний бокс. Однак вказані документи позивачем не могли бути подані, оскільки гаражний бокс не був приватизований на ім"я померлої.
Позивач є єдиним спадкоємцем майна після померлої, проживав разом з нею за однією адресою, доглядав за нею. Він частково прийняв спадщину, а саме: отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Тому позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно - гаражний бокс № 6 в ряду № 4 в автокооперативі по будівництву та експлуатації гаражів „Луговий", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав.
Представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність та вирішити даний спір згідно вимог чинного законодавства.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника третьої особи.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла 16.12.1988 р. причина смерті - утопления у воді(ванні).
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.09.2008 р. державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2, померлої 16.12.2008 p., є її син - ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке видане вказане свідоцтво, складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Вказане майно належало померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 05 вересня 1994 року згідно з розпорядженням від 05.09.1994 р. № 2771, зареєстрованого в Київському міському БТІ 14 вересня 1994 р. № 6840.
Відповідно до довідки № 4362 від 10.12.1008 р. КП по утриманню житлового господарства „Печерська брама", позивач ОСОБА_1 дійсно зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 Спільно з ним за даною адресою була постійно зареєстрована та проживала на день смерті 16.12.2008 р. його мати - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вже і після смерті ОСОБА_2 позивач проживає в спірній квартирі, приймає участь в оплаті за комунальні послуги, тобто фактично прийняв спадщину.
Згідно довідки № 109 від 25.11.2008 р. автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів „Луговий", ОСОБА_2 дійсно була членом ГБК „Луговий" згідно рішення Ленінського виконкому м.Києва за № 82/23 та власником гаражного боксу № 6, ряд № 4, площею 20,4 кв.м. Сума пайового внеску за гаражний бокс в розмірі п"ятсот карбованців сплачена 04.04.1985 р. в повному обсязі.
Як вбачається з довідки Київського міського БТІ № 43011 від 05.11.2008 p., станом на 03.11.2008 р. гараж № 6, ряд № АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрований.
Відповідно до повідомлення Шостої Київської державної нотаріальної контори від 09.02.2009 p., 23.06.2008 p. заведена спадкова справа № 612/08 до майна померлої 16.12.1998 р. ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини, є ОСОБА_1, проживаючий: АДРЕСА_1
Як вбачається з п. 8"а" Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ, пов"язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів", член ГБК, який повністю вніс свій пай на гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд-продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом.
Таким чином суд вважає, що вказаний гараж був приватною власністю померлої ОСОБА_2
Як вбачається з пояснень позивача і не оспорюється представником відповідача, позивач до смерті матері та після її смерті користувався гаражним боксом та проводив всі оплати за нього.
Згідно ч.3 ст.12 68 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач постійно проживав разом з матір*ю - спадкодавцем ОСОБА_2 і проживає в квартирі по даний час, заяву про відмову від спадщини не подавав, тобто позивач фактично прийняв спадщину.
На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню, як законний та обґрунтований.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 368, 372, ч.3 ст.12 68 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ, пов"язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів", суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на
гаражний бокс № 6 в ряду № 4 в автокооперативі по будівництву та експлуатації гаражів „Луговий", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.