36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.06.2010 Справа № /9-10
Суддя Ківшик О.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Державного реєстратора Лохвицького району Полтавської області Лазаренко Оксани Олексіївни, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Перемоги, 1
про (1) поновлення державної реєстрації фірми "Екотех";
(2) зобов'язання Лохвицької райдержадміністрації державного реєстратора видати свідоцтво про державну реєстрацію фірми "Екотех" власнику підприємства ОСОБА_1,
встановив:
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, місцеві господарські суди розглядають в порядку позовного провадження справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За приписами ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (із змінами та доповненнями) документом, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця є свідоцтво про державну реєстрацію.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, на наявність у нього статусу суб'єкта господарювання останній не посилається, свідоцтва про державну реєстрацію позивача як суб'єкта господарювання до позовної заяви не надано, даний позов не є завою у справі про банкрутство, спір не стосується корпоративних відносин.
За викладеного, позовна вимога, пред'явлена фізичною особою, що не має статусу суб'єкта господарської діяльності, є за межами підвідомчості спорів господарським судам України.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі зазначені у цій статті справи, крім, зокрема, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що визначено преамбулою цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
В силу ст. 5 Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. При цьому згідно визначення, наведеного у ст. 1 вказаного Закону, державний реєстратор -це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Вказане свідчить, що державні реєстратори на основі законодавства здійснюють владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації певних відомостей щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ст. 3 КАС України.
Крім того, реєстрація юридичних дій є адміністративним актом, що впливає на зміну, припинення або виникнення цивільних правовідносин, а отже питання щодо правомірності реєстрації повинно вирішуватися згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України, як таке, що випливає з адміністративних правовідносин.
Отже, виходячи з суб'єктного складу учасників даного спору, враховуючи, що будь-яких цивільно-правових вимог до відповідача та інших осіб позивачем не заявлено, а також виходячи з характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Пункт 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до початку діяльності окружних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій інстанції відповідні місцеві господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно оголошення Державної судової адміністрації України в газеті "Урядовий кур'єр" від 19.06.2008 р. № 111 з 1 липня 2008 року розпочав свою діяльність Полтавський окружний адміністративний суд.
З огляду на викладене наявні підстави для відмови у прийнятті даного адміністративного позову як такого, що не підлягає розгляду в господарських судах України.
Суд звертає увагу позивача на те, що позовні вимоги вмотивовані з посиланням на приписи КАС України.
Керуючись ст. 62 п. 1 та ст. 86 ГПК України, суддя, -
1. В прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
2. Матеріали повернути заявнику за адресою, зазначеною у вступній частині цієї ухвали.
Додатки:
- позовна заява ОСОБА_1 вх. № 2186 від 07.06.2010 р. із додатками на 14 арк., в тому числі оригінал квитанції № 2929818К від 28.05.2010 р., оригінал квитанції № 2929818П від 25.05.2010 р., оригінал квитанції № 2929838П від 25.05.2010 р., оригінал квитанції № 2929838 К від 25.05.2010 р., 2 конверти;
- ухвала господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р.,
- супровідний лист ; 38/157-10/вх 4690 від 01.06.2010 р..
Суддя Ківшик О.В.