П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ№ 127/7853/24
03 квітня 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., розглянула адміністративну справу, яка надійшла з Відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента ДПТНЗ «Вінницьке вище професійне училище сфери послуг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 175-1 КУпАП,
15.02.2024, близько 12:40 год. в м. Вінниця, по вул. Барське шосе, 145, неповнолітній ОСОБА_1 курив сигарети, не досягнувши повноліття, чим порушив норми чинного законодавства. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП при розгляді даної справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 на момент вчинення вказаного вище правопорушення не виповнилось 18 років.
Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 175-1 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає у випадку куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Вказана норма за своїм характером є бланкетною, оскільки передбачає, що перелік місць, де заборонено куріння тютюнових виробів, міститься у інших нормативно-правових актах.
Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об'єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 175-1 КУпАП, не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №029455 від 15.02.2024 та рапорту інспектора з ЮП СВГ ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Богдана Котляра від 15.02.2024, в яких зазначено, що 15.02.2024 ОСОБА_1 курив сигарети за адресою: м. Вінниця, вул. Барське шосе, 145, але матеріали справи не містять доказів, що це місце є забороненим для куріння, відповідно до ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".
Відповідно до судової практики ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 175-1 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст. 7, 184, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя