"12" жовтня 2010 р.Справа № 15/135-10-3715
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Діасамідзе А.Д.
За участю представників:
від позивача - Ковчук-Єпур В.М.;
від відповідача - Кутиркін С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського державного аграрного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” про розірвання договору про спільну діяльність та відшкодування вартості електроенергії в сумі 82232,28 грн., -
Одеський державний аграрний університет звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” про розірвання укладеного між сторонами договору про спільну діяльність № 57/03 від 20.06.2007 р. та відшкодування вартості електроенергії в сумі 82232,28 грн., посилаючись на наступне.
П. 2 наказу Мінагрополітики України від 25.01.2007 р. № 44 "Про передачу земельних ресурсів і основних засобів з балансу державного підприємства "Навчально-дослідне господарство ім. А.В.Трофімова Одеського державного аграрного університету" на баланс Одеського державного аграрного університету" була передбачена передача з державного підприємства "Навчально-дослідне господарство ім. А.В.Трофімова Одеського державного аграрного університету" до Одеського державного аграрного університету 490,2 га земельних угідь та майна, необхідного для забезпечення навчального процесу згідно з додатком 1.
Згідно наказу Мінагрополітики України від 19.04.2007 р. № 265 „Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 25.01.2007 р. № 44” передане майно було доповнено майновими об'єктами згідно з додатком.
19 лютого 2007 року були затвердженні директором ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського ДАУ” С.М. Галинським два оціночних акти вартості основних засобів ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського ДАУ”, які пропонувалися до відчуження
У відповідності з наказом Міністерству аграрної політики України від 25.01.2007 р. № 44 складом комісії з прийняття-передачі земельних ресурсів та основних засобів з балансу ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського державного аграрного університету” було передано на баланс ОДАУ основні засоби (акт прийняття-передачі основних засобів ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського ДАУ” від 12.03.2007 р., акт прийняття-передачі основних засобів ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського ДАУ” від 12.03.2007 р. та доповнення до акту прийняття-передачі основних засобів ДП „Навчально-дослідне господарство ім. А.В. Трофімова Одеського ДАУ” від 26.04.2007 р.).
20 червня 2007 року між Одеським державним аграрним університетом (далі - ОДАУ), заснованого на державній формі власності та підпорядкованого Міністерству аграрної політики України, в особі ректора Корлюка С.С., що діє на підставі статуту, з одного боку та ТОВ „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” в особі директора Бурка Дениса Михайловича, що діє на підставі статуту, з другого боку, був укладений договір № 57/03 про спільну діяльність.
Відповідно до наказу № 423 від 18.06.2007 р. „Про затвердження Порядку погодження договорів про спільну діяльність” вищезазначений договір погоджено Міністерством аграрної політики України (лист Міністерства аграрної політики України № 37-11-3-13/14769 від 13.09.07 р.).
Також вказаний договір про спільну діяльність № 57/03 від 20 червня 2007 року був взятий на облік в органах державної податкової служби Білгород-Дністровського району за № 3038 від 08.10.2007 р.
Так, позивач вказує, що метою укладення договору є організація сучасного навчального науково-дослідного центру та виробничих цехів для практичних занять студентів, проведення виробничої сільськогосподарської діяльності з метою отримання прибутку та ефективного виконання наказу Міністерства аграрної політики України від 27 березня 2007 року № 217 „Про розвиток системи аграрної освіти та удосконалення підготовки кадрів агропромислового комплексу”.
П. 3.1. договору про спільну діяльність № 57/03 від 20 червня 2007 року визначені склад, грошову оцінку майна та іншу інформацію про вклад ОДАУ та вклад відповідача, вказаного у додатках 1 та 2 до договору.
Відповідно до умов вказаного договору згідно з актом приймання-передачі від 19.05.2008 р. № 1 ОДАУ передано до спільної діяльності майно на суму 568842,00 тис.грн.
Згідно додатку 2 до договору відповідач зобов'язується внести вклад у спільну діяльність коштами на суму 1574249 грн.
Також згідно додатку 4 до договору відповідач приймає зобов'язання упродовж двох років після державної реєстрації договору, вносити в спільну діяльність до кінця кожного поточного кварталу кошти в сумі 196782 грн.
Як вказує позивач, за результатами спільної діяльності університетом у червні 2008 року отримано авансовий платіж по прибутку у сумі 115 тис. грн., які використано на погашення зобов'язань по сплаті податку на додану вартість, що виникли при передачі майна університету у спільну діяльність. Проте, впродовж 2009-2010 рр. коштів від відповідача за результатами спільної діяльності до ОДАУ не надходило.
Згідно п. 5.2.14 договору відповідач зобов'язаний виконувати відповідні вимоги ОДАУ, пов'язані з загальним контролем ОДАУ за спільною діяльністю та виконання покладених на нього функцій відповідно до чинного законодавства та статуту ОДАУ.
Відповідно до 5.1.4. договору ОДАУ здійснює контроль щодо ведення відповідачем бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності шляхом проведення разом з відповідачем річних ревізій, а також на вимогу ОДАУ - ревізій за підсумком кварталу та півріччя тощо.
При цьому позивач зазначає, що листом № 01-21/57-190 від 17.02.2010 року керівництво аграрного університету звернулося з проханням провести незалежну аудиторську перевірку бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності за 2009 рік. На вимогу ОДАУ керівництво відповідача не відреагувало, чим порушило п. 5.1.4. та п. 5.2.14. договору.
Тим більше керівництвом ВНЗ було видано розпорядження від 24.06.2010 р. щодо усунень численних порушень в діяльності відповідача при здійснення спільної діяльності.
26.07.2010 р. відповідно до розпорядження ректора ОДАУ була створена комісія з метою перевірки виконання розпорядження 24.06.2010 р. За результатами перевірки було виявлено, що розпорядження керівництва ОДАУ відповідач не виконав повністю, про що свідчить акт перевірки.
В п. 13.7 договору визначено, що у випадку встановлення недоцільності або неможливості подальшого здійснення спільної діяльності через одержання негативного фінансового результату такої діяльності протягом року, кожний із учасників вправі внести пропозицію про дострокове розірвання даного договору, яка повинна бути розглянута іншим учасником в місячний термін. У такому випадку пропозиція кожного із учасників про розірвання даного договору буде вважатися поважною причиною дострокового розірвання договору за умови згоди іншого учасника або за рішенням суду.
Так, позивач зазначає, що листом № 01-21/57-708 від 18.05.2010 р. керівництво ОДАУ звернулося з вимогою відшкодувати в повному обсязі вартість електроенергії, сплаченої університетом та внесло пропозицію щодо дострокового розірвання договору, на що відповідачем не було відредаговано. При цьому позивач вказує, що у період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 рр. Аграрний університет сплатив за електроенергію на загальну суму 82662,70 грн.
Також згідно акту розрахунків вартості витраченої електроенергії ОДАУ у період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 рр. повинен був скласти на загальну суму 430,42 грн. Відтак, за твердженнями позивача, відповідач повинен сплатити різницю між 82662,70 грн. і 430,42 грн., що складає 82232,28 грн.
Крім того, позивач посилається на те, що листом-претензією № 01-21/57-879 від 18.06.2010 р. Аграрний університет повторно звернувся з пропозицією достроково розірвати договір, але на вказаний лист відповідач відповіді не надав.
Таким чином, позивач вважає, що здійснення спільної діяльності призводить не тільки до негативного фінансового результату такої діяльності, а й до нехтування своїх договірних зобов'язань відповідачем, що призводить до порушення прав університету та не виконання основної мети укладення такого договору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2010 р. порушено провадження у справі № 15/135-10-3715 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач відзив на позов не надав, однак представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначивши, що дії позивача, який не виконав умови договору про спільну діяльність щодо передачі земельних ділянок у спільну діяльність, призвели до негативного фінансового результату.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Наказом Мінагрополітики України від 25.01.2007 р. № 44 "Про передачу земельних ресурсів і основних засобів з балансу державного підприємства "Навчально-дослідне господарство ім. А.В.Трофімова Одеського державного аграрного університету" на баланс Одеського державного аграрного університету" було передано з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство ім. А.В.Трофімова Одеського державного аграрного університету" до Одеського державного аграрного університету 490,2 га земельних угідь та майна, необхідного для забезпечення навчального процесу згідно з додатком 1. Також вказаним наказом було затверджено комісію з приймання-передачі земельних ресурсів в основних засобів з балансу ДП "Навчально-дослідне господарство ім. А.В.Трофімова Одеського державного аграрного університету" на баланс Одеського державного аграрного університету згідно з додатком 2.
Згідно наказу Мінагрополітики України від 19.04.2007 р. № 265 „Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 25.01.2007 р. № 44” передане майно було доповнено майновими об'єктами згідно з додатком.
20 червня 2007 року між Одеським державним аграрним університетом, заснованого на державній формі власності та підпорядкованого Міністерству аграрної політики України, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” був укладений договір № 57/03 про спільну діяльність (договір простого товариства).
Відповідно до наказу № 423 від 18.06.2007 р. „Про затвердження Порядку погодження договорів про спільну діяльність” вищезазначений договір погоджено Міністерством аграрної політики України, про що свідчить лист Міністерства аграрної політики України № 37-11-3-13/14769 від 13.09.2007 р.
До того ж вказаний договір про спільну діяльність № 57/03 від 20 червня 2007 року був взятий на облік в органах державної податкової служби Білгород-Дністровського району за № 3038 від 08.10.2007 р., про що свідчить довідка Білгород-Дністровської ОДПІ від 19.03.2008 р. № 243 про взяття на облік платника податків.
Як зазначено в п. 1.1 договору учасники за цим договором зобов'язуються спільно діяти з метою:
- ефективного виконання наказу Міністерства аграрної політики України від 27.03.2007 р. № 217 „Про розвиток системи аграрної освіти та удосконалення підготовки кадрів для агропромислового комплексу” (п. 1.1.1.);
- участі в реформуванні вищих навчальних закладів шляхом створення регіональних університетських центрів (п. 1.1.2);
- організація сучасного навчального центру з полігоном та виробничих цехів для практичних занять студентів (п. 1.1.3);
- отримання доходів для фінансування науково-дослідних програм університету (п. 1.1.4);
- отримання пільг, дотацій, компенсацій, кредитів, сплати фіксованого сільськогосподарського податку та отримання іншої державної підтримки для реформованого навчально-дослідного господарства (п. 1.1.5);
В п. 3 вказаного договору визначені вклади учасників, їх оцінка та правовий режим використання.
П. 3.1 договору передбачено, що склад, грошова оцінка майна та інша інформація про вклад позивача та вклад відповідача визначені в додатку 1 (вклад ОДАУ) і додатку 2 (вклад відповідача) відповідно, що є невід'ємними частинами цього договору. Графік внесення вкладів визначені в додатку 4 до договору.
Співвідношення часток учасників в спільній діяльності за договором складає: ОДАУ -51 %, відповідач -49%.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору згідно акту приймання-передачі від 19.05.2008 р. № 1 позивачем передано у спільну діяльність майно на суму 568842,00 грн.
В свою чергу згідно додатку 2 до договору відповідач зобов'язався внести вклад у спільну діяльність коштами на суму 1574249,00 грн. При цьому згідно додатку 4 до договору відповідач взяв на себе зобов'язання упродовж двох років після державної реєстрації договору вносити в спільну діяльність до кінця кожного поточного кварталу кошти в сумі 196782 грн.
Так, позивач вказує, що за результатами спільної діяльності університетом у червні 2008 року отримано авансовий платіж по прибутку у сумі 115000 грн., які використано на погашення зобов'язань по сплаті податку на додану вартість, що виникли при передачі майна університету у спільну діяльність.
Проте, впродовж 2009-2010 рр. коштів від відповідача за результатами спільної діяльності до ОДАУ не надходило.
Разом з тим п. 5.2.14. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний виконувати відповідні вимоги ОДАУ, пов'язані з загальним контролем ОДАУ за спільною діяльністю та виконання покладених на нього функцій відповідно до чинного законодавства та статуту ОДАУ.
Відповідно до 5.1.4. договору ОДАУ здійснює контроль щодо ведення відповідачем бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності шляхом проведення разом з відповідачем річних ревізій, а також за вимогою ОДАУ - ревізій за підсумком кварталу та півріччя тощо.
Листом № 01-21/57-190 від 17.02.2010 року керівництво аграрного університету звернулося з проханням провести незалежну аудиторську перевірку бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності за 2009 рік. Однак, на вимоги позивача відповідачем не було вчинено жодних дій, що, на думку позивача, ж порушенням п. 5.1.4. та п. 5.2.14. договору.
Крім того, у зв'язку порушенням відповідачем порядку використання державного майна керівництвом ОДАУ було видано розпорядження від 24.06.2010 р. щодо усунення відповідачем порушень при здійсненні спільної діяльності, що пов'язані з самочинною передачею будівель навчально-дослідного господарство ім. А.В.Трофімова університету у господарське використання стороннім особам.
З метою перевірки виконання відповідачем вказаного розпорядження від 24.06.2010 р. ректором ОДАУ було видано 26.07.2010 р. розпорядження, яким була створена комісія для здійснення вказаної перевірки. Так, за результатами перевірки було виявлено, що розпорядження керівництва ОДАУ відповідач не виконав повністю, про що свідчить акт перевірки, копія якого міститься в матеріалах справи.
Як передбачено п. 13.7. договору визначено, у випадку встановлення недоцільності або неможливості подальшого здійснення спільної діяльності через одержання негативного фінансового результату такої діяльності протягом року, кожний із учасників вправі внести пропозицію про дострокове розірвання даного договору, яка повинна бути розглянута іншим учасником в місячний термін. У такому випадку пропозиція кожного із учасників про розірвання даного договору буде вважатися поважною причиною дострокового розірвання договору за умови згоди іншого учасника або за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 01-21/57-708 від 18.05.2010 р. керівництво ОДАУ звернулося до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору у зв'язку з низькою економічною ефективністю спільної діяльності. При цьому позивач повідомив відповідачу про необхідність відшкодування вартості електроенергії, яка використана в процесі спільної діяльності. Однак, відповіді на вказану пропозицію позивач не отримав.
При цьому позивач вказує, що за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 рр. Аграрний університет сплатив за електроенергію на загальну суму 82662,70 грн.
Також згідно акту розрахунків вартості витраченої електроенергії ОДАУ у період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 рр. повинен був скласти на загальну суму 430,42 грн. Відтак, за твердженнями позивача, відповідач повинен сплатити різницю між 82662,70 грн. і 430,42 грн., що складає 82232,28 грн.
Листом-претензією № 01-21/57-879 від 18.06.2010 р. аграрний університет повторно звернувся до відповідача з пропозицією достроково розірвати договір. Проте, відповіді також не отримав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України та абз. 3 ч. 2 ст. 174 Господарського кодексу України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 2 ст. 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання.
Так, згідно положень ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Як вбачається зі змісту позову, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем було порушено приписи пункту 3.1. договору про здійснення внесків в спільну діяльність згідно додатку № 2 та № 4 до договору, а також приписи пункту 5.2.14. договору, згідно якого на відповідача був покладений обов'язок виконувати відповідні вимоги ОДАУ, пов'язані з загальним контролем ОДАУ за спільною діяльністю та виконання покладених на нього функцій відповідно до чинного законодавства. Крім того позивач зазначає, що в порушення п. 5.1.4 договору відповідач не надав можливості позивачу провести незалежну аудиторську перевірку бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності.
Між тим згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 01-21/57-708 від 18.05.2010 р., згідно якого позивачем було пред'явлено вимогу про розірвання договору про спільну діяльність. Листом-претензією № 01-21/57-879 від 18.06.2010 р. позивач повторно звернувся з пропозицією щодо розірвання договору. Однак, відповідей отримано не було.
Одним з принципів цивільного законодавства є свобода договору. Як визначено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Разом з тим право на дострокове розірвання договору передбачене у п. 13.7 спірного договору, за яким у випадку встановлення недоцільності або неможливості здійснення спільної діяльності будь-яка сторона договору має право внести пропозицію про дострокове розірвання договору.
У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.
Однією з підстав для розірвання спірного договору про спільну діяльність позивач визначає ту обставину, що відповідачем не було внесено у повному обсязі свій вклад у спільну діяльність. Такі доводи позивача відповідач не спростував належними доказами, що свою чергу свідчить про порушення відповідачем умов спірного договору, оскільки невнесення будь-якою зі сторін вкладу у спільну діяльність є перешкодою у здійсненні спільної діяльності та відповідно досягнення мети такої діяльності. Крім того, впродовж 2009-2010 років коштів від відповідача за результатами спільної діяльності не надходило. У такому разі суд погоджується з доводами позивача про недоцільність такого договору для нього, адже у такому випадку позивач позбавляється на те, що розраховував при укладенні договору.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору про спільну діяльність від 20.06.2007 р. № 57/03, укладеного між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Щодо вимог позивача про відшкодування вартості електричної енергії, яку було використано в процесі спільної діяльності, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Між тим у позовній заяві ОДАУ не навів жодної правової підстави, з якої у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо відшкодування вказаних витрат по електроенергії. Більш того, слід зазначити, що обов'язки відповідача щодо спільної діяльності передбачені п. 5.2 спірного договору. Однак, як вбачається з положень вказаного пункту договору, такі вказівки щодо необхідності відшкодування позивачу витрат по електроенергії в договорі відсутні.
За таких обставин суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем вартості електричної енергії, використаної в процесі спільної діяльності.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського державного аграрного університету частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Одеського державного аграрного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” про розірвання договору про спільну діяльність та відшкодування вартості електроенергії в сумі 82232,28 грн. задовольнити частково.
2. Розірвати договір про спільну діяльність (договір простого товариства) № 57/03 від 20.06.2007 р., укладений між Одеським державним аграрним університетом (65039, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 13; код ЄДРПОУ 00493008) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” (67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Сергіївка, вул. Чорноморська, 1, кв. 25; код ЄДРПОУ 21020113).
3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергопромсістемс” (67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Сергіївка, вул. Чорноморська, 1, кв. 25; код ЄДРПОУ 21020113) на користь Одеського державного аграрного університету (65039, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 13; код ЄДРПОУ 00493008) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят п'ять/грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.
4. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 18.10.2010 р.
Суддя