ЄУН 193/309/24
Провадження 2/193/186/24
іменем України
(заочне)
03 квітня 2024 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, який обґрунтовувала тим, що 22 серпня 2015 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одруження з відповідачем виявилось невдалим. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2022 року шлюб між сторонами розірвано за рішенням суду. ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та її чоловіком ОСОБА_4 . Усі обов'язки щодо утримання та виховання доньки ОСОБА_5 мати несе самостійно. Відповідач ОСОБА_2 на даний час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Збройних Силах України, отримує стабільну заробітну плату і в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_5 . У зв'язку з вищевикладеним, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с.18).
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивача, прийнято рішення про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. ст.280,281 ЦПК України.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2015 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області. Актовий запис № 69, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданим 22 серпня 2015 року даним органом (а.с. 5). Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2022 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією рішення по цивільній справі ЄУН 193/408/22 (а.с. 8). Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 виданим 04 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 6). Прізвище позивач з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 змінила у зв'язку з реєстрацією шлюбу 09 вересня 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 10). Згідно довідки №345 від 21 лютого 2024 року, виданою виконавчим комітетом Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, позивач ОСОБА_8 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 22 лютого 2024 року, оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного,з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, то такий збір, у розмірі 1211 грн. 20 коп., підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст. ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженця смт.Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 22 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженця смт.Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Рішення складено 03 квітня 2024 року.
Суддя Н.О.Кравченко