Справа № 187/1/24
2/0187/1/24
"28" березня 2024 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В., розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з незаконного володіння, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна,за участі представника позивача адвоката Мороз К.Т. та представника відповідача адвоката Юдіної Н.М.,
02.01.2024 року до суду надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз К.Т. до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з незаконного володіння. в якій представник позивача просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.2023, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Іриною Леонідівною в реєстрі під № 250, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237; витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237. Судові витрати покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 01.03.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. засвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237, продавцем якої був позивач ОСОБА_1 , а покупцем ОСОБА_2 .
Згідно п. 2.1 Договору, продаж вчинено на погоджену суму 1423,56 грн., які покупець зобов'язаний сплатити продавцю протягом однієї доби на картковий рахунок.
Згідно договору продавець мав передати майно покупцю в день укладення договору, але за умови повного розрахунку та відповідно державна реєстрація мала відбутися за цих умов, втім покупець не розрахувалася з продавцем та нотаріус без підтвердження факту повної оплати та виконання істотних умов договору покупцем та без згоди продавця, тобто поза його волею провела державну реєстрацію правочину, що є підставою для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та витребування майна з незаконного володіння, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді від 04.01.2024 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
31.01.2024 ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни належним чином засвідчену копію нотаріальної справи за договором купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237, продавцем якої був позивач ОСОБА_1 , а покупцем ОСОБА_2 . Витребувана нотаріальна справа щодо посвідченого договору купівлі-продажу надійшла до суду 21.02.2024.
Ухвалою суду від 28.02.2024 справу призначено до судового розгляду.
30.01.2024 від представника відповідача адвоката Юдіної Н.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що твердження позивача про те, що «покупець не розрахувалася з продавцем та нотарiус без пiдтвердження факту повної оплати та виконання істотних умов договору покупцем та без згоди продавця, тобто поза його волею, провела державну реєстрацію правочину», є нічим інакшим, як намагання у будь-який спосіб позбавити відповідача права власності на майно, за яке нею було фактично сплачені грошові кошти. Представник відповідача звертає увагу на те, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладання. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Підпис є обов'язковим реквізитом правочину вчиненого письмовій формі, згідно судовій практиці, яка має своє відображення в постановах ВС від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц та від 22.01.2020 по справі № 674/461/16-ц.
Також представником відповідача зазначено, що позивач одержав від ОСОБА_2 в день підписання договору оплату та підписуючи договір купівлі-продажу засвідчив відсутність будь-яких зауважень та доповнень стосовно укладеного договору, а також те, що у нього відсутні обставини укладати договір на невигідних умовах, що підтверджується п. 4.1 Договору. Зазначений договір купівлі-продажу був у той же день зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237. Про що позивач достовірно знав.
09.02.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз К.Т. надійшла відповідь на відзив,в якій він просить суд відхилити заперечення на позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, позовну заяву задовольнити повністю, та в якому останній зазначив, що ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання та не сплатила грошові кошти ані готівковим розрахунком, ані на картковий рахунок Продавця - ОСОБА_1 , що підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 28.02.2023 по 03.03.2023 від 15.05.2023, яка долучена до позовної заяви. Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не було відомо про державну реєстрацію земельної ділянки, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 розписався в договорі купівлі - продажу, проте не дочекався державної реєстрації та документів у нього при собі не було, оскільки чекав на оплату від ОСОБА_2 та достеменно знав, що державна реєстрація земельної ділянки повинна була здійснюватися після отримання грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .
14.02.2024 представник відповідач адвокат Юдіна Н.М. надіслала на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, просить долучити їх до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача з відповіддю на відзив не погоджується та вказує на те, що укладений договір не містить взагалі даних про будь-які карткові рахунки позивача. ОСОБА_1 самостійно запропонував ОСОБА_2 здійснити розрахунок у готівковій формі, оскільки він не бажав, щоб кошти були перераховані на банківський рахунок, так як для нього це створить певні незручності. Відповідач погодилась оскільки такий варіант їй також підходив. Також представник відповідача зазначає, що відповідач не отримувала ані письмових претензій, ані усних вимог від позивача, оскільки їх і не могло бути, тому що розрахунок фактично був здійснений. Що стосується складання передавального акта, то за договором купівлі-продажу це є лише правом сторін, а не їх обов'язком, тому посилання представника позивача на цей пункт договору є безпідставним. Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що правочин було вчинено поза волею позивача. Позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі, всі дії спрямовані на укладання правочину позивач здійснював особисто, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що було обумовлено договором купівлі-продажу земельної ділянки. Підписання договору власноруч ОСОБА_1 свідчить про те, що він усвідомлював свої права та обов'язки та приймав рішення на основі власних інтересів.
Представник позивача адвокат Мороз К.Т. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Юдіна Н.М. у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
01 березня 2023 року між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрований 01.03.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. в реєстрі під № 250, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237. Зазначений договір купівлі - продажу був в той же день зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.10-15).
Право власності на земельну ділянку, що відчужується, виникає у Покупця після державної реєстрації цього права згідно із ст. 125 Земельного кодексу України (п. 1.3. Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, продаж вчинено на погоджену суму 1423,56 грн., які покупець зобов'язаний сплатити продавцю протягом однієї доби на картковий рахунок Продавця.
Відповідно до п 3.2 Договору «Продавець свідчить, що:
-земельна ділянка, яка є предметом цього договору, є спільною сумісною власністю подружжя;
-відчужувана ним земельна ділянка не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України. Він має усі права щодо вільного розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом цього договору. На момент укладення цього договору відсутні будь-які співвласники, що мають привілейоване право на її придбання, відсутні претензії третіх осіб на вказану земельну ділянку. Вона нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутного фонду товариств, в оренду чи ренту не передана, не заставлена, в податковій заставі, суперечці, відсутні будь-які сервітути та інші обмеження щодо використання цієї ділянки;
- він зобов'язується передати земельну ділянку, що відчужується, у користування Покупцю після нотаріального посвідчення цього договору, а саме першого березня дві тисячі двадцять третього, року, за умови повного розрахунку. Про факт передачі земельної ділянки, насаджень, документів, тощо сторонами може бути складений передавальний акт;
- на території відчужуваної земельної ділянки не розташовано жодних будівель чи споруд, крім тимчасової будівлі для зберігання садового інвентарю;
- продаж земельної ділянки це другий правочин, щодо відчуження нерухомого майна в цьому році за його участю.
Відповідно до п. 3.4 Договору Сторони свідчать, що:
- вони не приховують обставини, які мають істотне значення для цього договору;
- укладення договору відповідає їх інтересам;
- волевиявлення їх є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі;
- умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін;
- договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому;
- вони не страждають в момент укладання цього договору на захворювання, що перешкоджають усвідомленню його суті, в дієздатності не обмежені, під опікою, піклуванням не перебувають, не знаходяться у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
- вони вільно володіють українською мовою;
- майно, зазначене в договорі купівлі-продажу, згідно ст. 64 Сімейного Кодексу України, укладається без виділу частки у праві спільної сумісної власності подружжя.
За п. 4.1 Договору сторони у присутності нотаріуса підтверджують, що в них відсутні обставини, які примусили їх укласти цей договір на невигідних умовах, а також те, що вони отримали від нотаріуса всі роз'яснення стосовно укладеного договору і ніяких зауважень, доповнень до цього договору' не мають. Цей договір підписується сторонами добровільно, при здоровому розумі та ясній пам'яті, зміст статей законодавства України, які зазначені у договорі нам відомі та зрозумілі.
Відповідно до п. 5.1 Договору згідно із ст.657 ЦК України цей договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Цей договір, згідно із ч.З ст.640 ЦК України є укладеним з дня його посвідчення. Згідно із ч.4 ст.334 ЦК України, - якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Згідно із ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Підставою виникнення права власності у Покупця є державна реєстрація договору. Згідно п. 2 ст. 19, п. 1 ст. 312 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини.
На підтвердження факту несплати відповідачем вищезазначених коштів, позивач долучив копію виписки по його рахунку за період з 28.02.2023 по 03.03.2023. (а.с. 16-19).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Підставою для визнання недійсним договору за частиною першою статті 215 ЦК України може бути встановлений судом дефект такого елемента правочину, як воля його учасника (учасників) - відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення учасника (учасників) в момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно зі ст. 628 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України, передбачено, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 640 ЦК України, передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).
В свою чергу частинами 3 та 4 статті 692 ЦК визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно ст. 334 ЦК, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
У разі, якщо сторони договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу домовилися про збереження права власності за продавцем (стаття 697 ЦК України) допустима ситуація, коли момент проведення державної реєстрації права пов'язується з фактом виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу, а саме - оплати повної ціни об'єкта нерухомості.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
З постанови КЦС ВС від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц вбачається, що «тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним».
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин, про що зазначено в постанові Верховного суду від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц.
Верховний суд у постанові від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17 зазаначає, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
За висновком Верховного Суду, викладеному Великою Палатою Верховного Суду щодо застосування норми статті 692 ЦК України, у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 зазначено про те, що "… покупці отримали товар, але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ти, що відповідач у строк, погоджений сторонами у пункті 2.1 договору, не сплатила грошові кошти у розмірі 1423,56 грн. грн. що є істотним порушенням та нотаріус без підтвердження факту повної оплати та виконання істотних умов договору покупцем та без згоди продавця, тобто поза його волею провела державну реєстрацію правочину, що є підставою для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та витребування майна з незаконного володіння.
У свою чергу, глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.
Так, як вже зазначалося відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов'язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов'язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору.
Отже, на думку суду несплата відповідачем коштів за договором купівлі продажу в даному випадку не є підставою для визнання такого договору недійсним в момент його укладення за наявності дефекту волі і відсутності волевиявлення позивача на укладення такого договору.
Крім того, встановлені в судовому засіданні обставини, свідчать про те, що позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, проте позивачем не надано жодних доказів про відсутність його волевиявлення на момент укладення правочину. Твердження позивача про не обізнаність щодо вчинення нотаріусом державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку, не знайшли свого підтвердження, оскільки наявність підпису у договорі свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов та підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину. Натомість відсутність тривалий період будь-яких заперечень з приводу укладення вищезазначеного договору, вказують на бездіяльність позивача.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з незаконного володіння, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л.
02.02.2024 за заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз К.Т. вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії з відчуження, оформлення, переоформлення та державної реєстрації, реєстраційних дій, пов'язаних з реєстрацією та перереєстрацією речових прав на нерухоме майно, заборонити внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинення відчуження в примусовому порядку (в порядку виконавчого провадження, виконавчих написів та інших дій) щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, застосовані заходи забезпечення позову слід скасувати.
В судовому засіданні представники сторін повідомили про окреме подання до суду заяв про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 158, 264-265 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з незаконного володіння, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані за ухвалою Петриківського районного суду від 02 лютого 2024 року (справа № 187/1/24, провадження № 2-з/0187/8/24).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 04.04.2024.
Суддя: В. О. Говоруха