Справа № 185/3222/24
Провадження № 1-кс/185/394/24
03 квітня 2024 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне утримання під вартою ОСОБА_2 , -
До слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 206 КПК Українинадійшла скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на незаконне утримання під вартою ОСОБА_2 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_2 утримується під вартою незаконно, оскільки строк дії ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2024 року у справі № 235/1358/23, відповідно до якої він утримується на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчився 28.03.2024. Посилаючись на зазначені обставини, адвокат ОСОБА_3 просить постановити ухвалу про негайне звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти у порядку ст. 206 КПК України.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Частиною 2 ст.206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.
Отже, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12023052410000293 від 17.05.2023 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2023 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 діб з 13 жовтня 2023 року по 11 грудня 2023 року включно, який у подальшому, відповідно до ухвали колегії суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2024 року, було продовжено терміном на 60 діб з 29 січня 2024 року по 28 березня 2024 року включно.
28 березня 2024 року у зв'язку з неможливістю розгляду судом клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, відповідно до вимог ч. 6 ст. 615 КПК України, повідомлено про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , до вирішення питання у судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.
При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Таким чином, положення даної норми закону застосовуються автоматично, як наслідок виникнення зазначених у її диспозиції обставин і не потребують прийняття будь-якого процесуального рішення, у тому числі судового.
Отже, за результатами вивчення скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне утримання ОСОБА_2 під вартою, слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи особи.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки на даний час ОСОБА_2 на законних підставах утримується під вартою, підстав для доставки його до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 206, 309, 369-372, 376, 532 КПК України,-
У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , в порядку ст.206 КПК України, на незаконне утримання під вартою ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1