іменем України
04 квітня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/6333/23
Головуючий у першій інстанції - Бездідько В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/584/24
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді Шарапової О.Л.,
суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,
секретар: Шапко В.М.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач: ОСОБА_1 .
Особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Оскаржується заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2024 року,
У листопаді 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1085-7495 від 14.09.2022 в розмірі 59580,00 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом позовної заяви.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1085/7495.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Зазначав, що станом на 10.10.2023 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становлять 59580,00 грн, що складається:
- прострочена заборгованість за кредитом 6000 грн;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 53580,00 грн.
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.01.2024 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0785-1482 від 30.08.2021 у розмірі 18000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 12000,00 грн. та 721,50 грн судового збору. У решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 59580,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 53580,00 грн.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що п. 2.2. Кредитного договору, передбачає нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору. Товариство має законне право на нарахування процентів, згідно з п. 4.6 кредитного договору, протягом строку договору, що визначений в п. 4.8 кредитного договору.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що позивачем дотримано вимог ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надану відповідачу, оскільки останнім не заперечується факт укладання договору на вищезазначених умовах.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що нові правила роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами згідно договору.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів за ст. 625 ЦК України) позивачем відповідачу не нараховувалося, а отже судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і як наслідок фактично «скасована» істотна умова кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідач не вперше оформлює кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 14.09.2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1085-7495 в електронній формі (а.с. 13-19).
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
14.09.2022 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 19 зворот, 20).
Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту №1085-7495 від 14.09.2022 за допомогою системи LiqPay здійснено платіж 2082854851 від 14.09.2022 на платіжну картку НОМЕР_1 з призначенням «видача кредитних коштів за договором №1085-7495 від 14.09.2022» на суму 6000 грн (а.с. 9).
Згідно Довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 10.10.2023, у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів у відповідача виникла заборгованість, яка становить 59580,00 грн, з яких 6000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 53580,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 10-12).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, а тому суму кредиту слід стягнути в примусовому порядку; застосувавши до спірних правовідносин ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» суд дійшов висновку про необхідність зменшення заборгованості за процентами до суми, що не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за договором, а саме 12000 грн.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» простроченої заборгованості за кредитом у сумі 6000 грн, не оскаржується.
З рішенням суду в оскаржуваній частині не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2022 року між сторонами укладено електронний кредитний договір № 1085-7495, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 6000 грн.
Відповідно до п. 2. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором. Тип кредиту кредитна лінія.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 6000 грн (п. 4.1. договору).
У кредитному договорі сторони обумовили, що розмір процентів за користування кредитом становить 3% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом; протягом заявленого строку користування кредитом, може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або заниженою процентною ставкою у розмірі 2,50%; строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 11.07.2023.
Як вбачається з інформації за укладеним договором:
- у період з 14.09.2022 по 27.09.2022 (включно) відповідачу нараховувалась знижена процентна ставка 2,5 %;
- у період з 28.09.2022 по 10.07.2023 (включно) відповідачу нараховувалась стандартна процентна ставка 3,0 %;
- у період з 11.07.2023 по 10.10.2023 проценти не нараховувались.
Із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 11.07.2023 року, заборгованість по процентам не нараховувалася.
Таким чином, згідно розрахунку позивача, заборгованість за нарахованими процентами станом 10.10.2023 становить 53580,00 грн та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Суд першої інстанції, зменшуючи суму заборгованості за процентами, помилково застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру заборгованості за нарахованими процентами, оскільки відсотки за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору, сплата відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3,0% в день передбачена умовами договору про відкриття кредитної лінії №1085-7495 від 14.09.2022, а підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 погодився з такими умовами надання кредиту, однак, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору у нього виникла заборгованість, яка ним не сплачена.
Враховуючи вище викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4026,00 грн за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2024 року- змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитом в сумі 6000 грн., заборгованість за процентами в сумі 53580 грн. та відшкодування сплаченого судового 2147 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ 38548598) 4026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: