Справа № 505/5032/23
Провадження № 2-о/505/106/2024
Іменем України
03.04.2024 року м.Подільськ Одеської області
Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Павловської Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Киларь Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та з урахуванням уточнених вимог просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адерсою: АДРЕСА_1 , яким встановити наступні тимчасові обмеження його прав строком на 6 (шість) місяців, з наступними заборонами: перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; наближатися до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Подільської міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Свою заяву обґрунтовує тим, що вона із заінтересованою особою ОСОБА_2 ем проживали однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить їй на праві приватної власності.
На початку жовтня 2023 року їх стосунки погіршилися внаслідок чого вона подала до Котовського міськрайонного суду Одеської області позовну заяву про розірвання шлюбу, яка на даний момент знаходиться на розгляді.
З цього моменту ОСОБА_2 по відношенню до неї почав чинити домашнє насильство, він переслідує її, погрожує розправою, не припиняє телефонувати на її мобільний телефон з погрозами, при зустрічі застосовує до неї грубу фізичну силу, псує майно в квартирі.
Також, ОСОБА_2 28.12. та 04.12.2023 року, маючи терміновий заборонний припис стосовно кривдника, з метою помсти увірвався у її квартиру та пошкодив майно, а саме розбив скло у міжкімнатних дверях та пошкодив гіпсокартон на стіні.
Постійні грубощі у відносинах, переслідування та погрози з боку ОСОБА_2 стали підставою розриву їх відносин.
Також, за результатами її звернень працівники поліції складали протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства відносно неї.
Зазначила, що на даний час існує реальна загроза вчинення ОСОБА_2 відносно неї психологічного, фізичного насильства з спричиненням їй шкоди, страждань, тобто вважає, що існують обґрунтовані ризики настання більш тяжких наслідків для її психічного, а можливо і фізичного здоров'я.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на заявлених вимогах наполягає та просить видати обмежувальний припис.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на заявлених вимогах не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, в зареєстрованому шлюбі, який було укладено 17.08.2023 року у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис№ 281.
За фактом вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства Подільським РУП ГУНП в Одеській області було винесено терміновий заборонний припис.
Згідно з витягу з єдиного реєстру досудового розслідування № 12023166180000501 від 05 грудня 2023 року, 05.12.2023 року до Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява ОСОБА_1 , про те, що в жовтні місяці 2023 року ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 здійснив погрозу вбивством ОСОБА_1 .
Згідно копії технічного паспорту власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 .
Також, 28.11.2023 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №008963 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», №68177, «Enea v. Italy», №55182, «Idalov v. Russia», №91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» №92237, «Козинець проти України», №52, «Лабіта проти Італії», №120, «Чембер проти Росії», №49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», №145.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.24 та п. 1 ч. 1 ст.26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Зокрема 06.02.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своєму рішенні в справі № 753/8626/19 зазначив «Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.»
Статтею 350-6 ЦПК України, передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону, програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Із вказаних доказів вбачається, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають по сьогоднішній день та на постійні основі, дії з боку ОСОБА_2 мають ознаки психологічного (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами, залякування, тощо) тиску, є такими, що порушують психологічну недоторканість заявниці.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне насильство відносно ОСОБА_1 наявні обґрунтовані ризики вчинення ним насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, встановлених ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 6 місяців та направлення ОСОБА_2 до Подільської міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 350-1, 350-2, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шість місяців, яким встановити тимчасові обмеження його прав, з наступними заборонами:
- перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
-наближатися до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Подільської міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Повідомити про прийняте рішення Подільське районне управління поліції ГУНП в Одеській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на профілактичний облік, а також виконком Подільської міської ради Одеської області за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено 03.04.2024 року.