04 квітня 2024 рокуСправа № 495/2930/24
Номер провадження 1-кп/495/751/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2024 за №12024160000000349 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КОМПАНІЯ СІТІ БУД ГРУП», одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, освіта середня, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 233, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1. Обвинувачений ОСОБА_4 , у листопаді 2021 року зустрівся з сільським головою Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_6 .
При зустрічі ОСОБА_6 запропонував обвинуваченому ОСОБА_4 спільно заволодіти правами на земельну ділянку на узбережжі Дністровського лиману під виглядом її безоплатної приватизації з метою подальшого її продажу ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 достовірно знав про особисту зацікавленість ОСОБА_7 у набутті прав на земельну ділянку для потреб розширення бізнесу поруч з територією ПП «РИБОЛОВЕЦЬКИЙ СОЮЗ «УКРРИБЕКСПОРТ», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , водночас побоювався бути викритим останнім у разі особистого висунення йому незаконних вимог із передачі неправомірної винагороди.
Отримавши згоду обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 визначив порядок та етапи заволодіння правами на земельну ділянку під виглядом її безоплатної приватизації та її продажу ОСОБА_7 .
Протягом листопада 2021 року - грудня 2022 року залучені через підлеглих сільського голови ОСОБА_6 особи завершили підготовку до вчинення злочину із заволодіння правами на земельну ділянку, а саме забезпечили:
- 09.12.2021 незаконну реєстрацію права власності на неіснуючий житловий будинок на користь тещі обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , яку проведено на підставі завідомо підроблених документів (довідки Виконавчого комітету за № 1793 від 17.11.2021, Технічного паспорту від 30.11.2021, складеного від імені ПП «САЛЕНА» на неіснуючий будинок та господарські споруди (1979 рік побудови), що завантажений 06.12.2021 до Реєстру будівельної діяльності за №ТI01: НОМЕР_1 , довідки ПП « ОСОБА_9 » від 30.11.2021 про завершення будівництва до 05.08.1992);
- 11.10.2022 державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,25 га у Державному земельному кадастрі на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості гр. ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою:
АДРЕСА_2 , до якої внесені завідомо недостовірні відомості щодо наявності житлового будинку та господарських споруд.
Сільський голова ОСОБА_6 , знаходячись в адміністративній будівлі Мологівської сільської ради Одеської області за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030 вільна від забудови, зловживаючи службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та обвинуваченого ОСОБА_4 , діючи умисно, в супереч інтересам служби, в інтересах залученої обвинуваченим ОСОБА_4 третьої особи - ОСОБА_8 , яка не мала дійсного наміру та правових підстав набуття прав на землю, на підставі завідомо підроблених офіційних документів, які надані з метою підтвердження наявності на бажаній земельній ділянці житлового будинку підписав 23.12.2022 рішення Мологівської сільської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030 у власність гр. ОСОБА_8 » від 23.12.2022 за № 777-VIII.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 забезпечив надання документів, що містять недостовірні відомості до сільської ради, завдяки яким вдалось втілити у життя обман, а сільський голова ОСОБА_6 , з метою заволодіння правами на земельну ділянку шляхом обману та зловживання своїм службовим становищем, приховав від постійної депутатської комісії та сесії сільської ради справжні відомості про відсутність у власності ОСОБА_8 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Вказані дії здійснені з метою:
- створення враження про додержання вимог ст. 24 Закону України «Про містобудування та містобудівну діяльність», через розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної особи, тобто можливості прийняття рішення без розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування території, детального плану території);
- подолання заборони на передачу земель комунальної власності у приватну власність у порядку безоплатної приватизації, яку запроваджено в дію положеннями п.п. 5 п. 27 Розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України з 07.04.2022 до скасування воєнного стану.
На підставі вказаного рішення сесії 26.12.2022 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030, ринковою вартістю 185649,80 грн.
За таких обставин, сільський голова ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_4 , заволодів шахрайським шляхом земельною ділянкою територіальної громади, право приватної власності на яку оформлено на користь підконтрольної йому та обвинуваченому ОСОБА_4 особи - ОСОБА_8 .
В результаті протиправних дій сільського голови обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з комунальної у приватну власність незаконно вибула земельна ділянка вартістю 185649,80 грн, що завдало істотну (значну) шкоду охоронюваним законом державним інтересам, а саме потерпілому - Мологівській об'єднаній територіальній громаді Білгород-Дністровського району Одеської області.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), що полягає у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.
1.2. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 надавши у листопаді 2021 року згоду на заволодіння правами на земельну ділянку під виглядом її безоплатної приватизації та її продажу ОСОБА_7 , дізнався, що використав власне право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для потреб житлової та громадської забудови, через що залучив власну тещу ОСОБА_8 , яка не була обізнана про злочинний намір.
Протягом листопада 2021 року - грудня 2022 року залучені через підлеглих сільського голови ОСОБА_6 особи завершили підготовку до вчинення злочину із заволодіння правами на земельну ділянку, а саме забезпечили:
- 09.12.2021 незаконну реєстрацію права власності на неіснуючий житловий будинок на користь тещі обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , яку проведено на підставі завідомо підроблених документів (довідки Виконавчого комітету за № 1793 від 17.11.2021, Технічного паспорту від 30.11.2021, складеного від імені ПП « ОСОБА_9 » на неіснуючий будинок та господарські споруди (1979 рік побудови), що завантажений 06.12.2021 до Реєстру будівельної діяльності за №ТI01: НОМЕР_1 , довідки ПП « ОСОБА_9 » від 30.11.2021 про завершення будівництва до 05.08.1992);
- 11.10.2022 державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,25 га у Державному земельному кадастрі на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості гр. ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , до якої внесені завідомо недостовірні відомості щодо наявності житлового будинку та господарських споруд.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 забезпечив надання документів, що містять недостовірні відомості до сільської ради, завдяки яким вдалось втілити у життя обман, приховавши від постійної депутатської комісії та сесії сільської ради справжні відомості про відсутність у власності ОСОБА_8 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Вказані дії здійснені з метою:
- створення враження про додержання вимог ст. 24 Закону України «Про містобудування та містобудівну діяльність», через розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної особи, тобто можливості прийняття рішення без розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування території, детального плану території);
- подолання заборони на передачу земель комунальної власності у приватну власність у порядку безоплатної приватизації, яку запроваджено в дію положеннями п.п. 5 п. 27 Розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України з 07.04.2022 до скасування воєнного стану.
Отже обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що земельна ділянка комунальної власності площею 0,25 га з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030 вільна від забудови, а отже не підлягає приватизації у порядку ст. 118 Земельного кодексу України під час дії воєнного часу, використовуючи підроблені документи 26.12.2022 забезпечив набуття прав власності на земельну ділянку вартістю 185649,80 грн на користь власної тещі ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 233 КК України, що полягає у приватизації комунального майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом.
1.3. ОСОБА_6 одразу узгодив усі етапи втілення у життя спільного злочинного плану із обвинуваченим ОСОБА_4 , який для його завершення мав продати земельну ділянку, якою вони спільно незаконно заволодіють - ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , маючи намір, спрямований на легалізацію (відмивання) майна - земельної ділянки площею 0,25 га, яка розташована у АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5120882000:01:003:0030), одержаної злочинним шляхом, діючи з корисливих мотивів, за попередньо змовою із ОСОБА_6 , дізнавшись на початку квітня 2023 року, що конфігурація та координати земельної ділянки відрізняються від бажаних ОСОБА_7 , вирішив змінити їх.
Так, 29.05.2023 обвинувачений ОСОБА_4 , на виконання побажань ОСОБА_7 , повідомив залучених ОСОБА_6 осіб про необхідність переміщення меж відведеної земельної ділянки.
На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030, під час якої під виглядом зміни конфігурації земельної ділянки змінено її координати з фактичним пересуванням місця її розташування у просторі вправо від фасадної частини території ПП «РИБОЛОВЕЦЬКИЙ СОЮЗ «УКРРИБЕКСПОРТ» таким чином, щоб на її території опинилось озеро (ставок) площею 0,0718 га, яке цікавило ОСОБА_7 , через що одночасно змінено відомості про площу об'єктів капітальної забудови, які в дійсності відсутні на ній, а саме: з 0,0115 га на 0,0391 га, змінено відомості про їх дислокацією і конфігурацію на земельній ділянці, а також додано обмеження у використанні земельної ділянки у вигляді водоохоронної зони.
Розробку цієї землевпорядної документації ОСОБА_8 не замовляла та не погоджувала. Межі земельної ділянки погоджено від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 наразі невстановленими особами.
Після виправлення 08.09.2023 відомостей про координати поворотних точок вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі обвинувачений ОСОБА_4 з відома ОСОБА_6 зв'язався з ОСОБА_7 та повідомив про можливість оформлення правочину про відчуження прав на землю.
Продовжуючи втілення у життя наступної частини злочинного плану, обвинувачений ОСОБА_4 16.09.2023 узгодив із ОСОБА_7 остаточну ціну земельної ділянки із неіснуючим житловим будинком в сумі 12000 дол. США.
Вранці 19.09.2023 близько 10 год. обвинувачений ОСОБА_4 забезпечив прибуття власної тещі ОСОБА_8 до офісу приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для укладання попереднього договору купівлі-продажу з ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 1 попереднього договору ОСОБА_8 зобов'язалася продати та передати у приватну власність, а ОСОБА_7 купити, укласти договір купівлі-продажу (основний договір) та прийняти у приватну власність житловий будинок загальною площею 50,8 кв.м з господарськими спорудами, а також земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи мету розпорядження майном і створення враження про правомірність такого правочину, у тому числі отримання коштів за ним, знаючи, що земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 5120882000:01:003:0030 прямо та повністю одержана злочинним шляхом, підтвердив 19.09.2023 спільний злочинний намір, висловлений раніше, розпорядитись вказаною земельною ділянкою із неіснуючим житловим будинком з господарськими спорудами, а саме шляхом укладання попереднього договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_7
Підписуючи власним підписом договір, ОСОБА_8 діяла за вказівками обвинуваченого ОСОБА_4 , тобто за відсутності внутрішньої волі та вільного волевиявлення на відчуження вказаної земельної ділянки з неіснуючим житловим будинком.
Після підписання вказаного договору обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у салоні власного автомобіля VOKSWAGEN TOUAREG, білого кольору із д.н.з « НОМЕР_2 », який був припаркований поруч із офісом приватного нотаріуса ОСОБА_10 , безпосередньо одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 115500 гривень.
Укладання основного договору у строк до 01.01.2024, як передбачено положеннями п. 9 попереднього договору від 19.09.2023, не відбулось через вилучення 21.09.2023 правоохоронними органами правоустановчих документів на вказане майно та інших речей, тобто поширення інформації внаслідок проведених гласних слідчих дій.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Таким чином, ОСОБА_4 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, що полягає у незакінченому замаху на розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
2. Відомості про укладені угоди, їх реквізити, зміст та визначена міра покарання
2.1. 29.03.2024 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024160000000349 від 21.03.2024 в порядку статей 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
2.2. Відповідно до даної угоди прокурор ОСОБА_11 та підозрюваний ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 190 КК України ч. 1 ст. 233 КК України ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України.
2.3. Сторони угоди визначили узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_4 , повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення:
- за ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді 2 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 233 КК України у виді штрафу у 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком 2 роки та без конфіскації майна;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком 2 роки, зі штрафом у 85000 гривень, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
2.4. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому; в угоді зазначена дата її складання та вона скріплена підписами сторін.
2.5. Обставин для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
3. Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угод вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується.
3.1. Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
3.2. У судовому засіданні обвинувачений вказав, що цілком розуміє:
- що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь;
- наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;
- характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
3.3. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , також вказав, що він погоджується з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
3.4. Суд в порядку статті 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
3.5. Виходячи з вищевикладеного та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, який не заперечив щодо затвердження угоди, обвинуваченого та захисника, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди в цьому кримінальному провадженні
3.6. До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
3.7. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
3.8. Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, а саме, що кримінальні правопорушення відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, суб'єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення правопорушень, зокрема те, що він надав викривальні покази, сприяв викриттю інших співучасників, розкаявся у вчиненому, те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину.
Відтак суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення в межах санкції інкримінованих статей, а саме за за ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 233 КК України у виді штрафу у 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком 2 роки та без конфіскації майна.
Разом з тим, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відтак на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72, ст. 77 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та з урахуванням того, що основне покарання у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно, а також, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, та не може бути застосована конфіскація майна, у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком 2 роки, зі штрафом у 85000 гривень, без конфіскації майна.
4. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
4.1. Процесуальні витрати у справі відсутні.
4.2. Цивільний позов у справі не заявлено.
4.3. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374-376, 394, 468, 472-475, 615 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , від 29.03.2024 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024160000000349 від 21.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 233, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 233, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29.03.2024 покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 233 КК України у виді штрафу у розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком 2 (два) роки та без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю з оформлення прав на землю строком на 2 (два) роки, зі штрафом у розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, без конфіскації майна.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу у розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, виконувати самостійно.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 доручити Білгород-Дністровському районному відділу філії державної установи "Центр пробації" в Одеській області.
Міру покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту оголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набуття вироком законної чинності не обирати.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими про визнання винуватості, може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Суддя Ірина БРАТКІВ