Справа № 463/732/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/383/24 Доповідач: ОСОБА_2
26 березня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2024 року про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 від 08 грудня 2022 року закрито кримінальне провадження №42017141150000051 від 26.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львовазі скаргою в порядку п.3 ч. 1 ст. 303 КПК України на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
У задоволенні скарги ОСОБА_7 слідчим суддею було відмовлено.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження, зобов'язати ТУ ДБР, розташованого у м. Львові визнати Фермерське господарство « ОСОБА_7 » потерпілими, провести додаткову перевірку заяви про вчинення злочину.
Зазначає, що копію ухвали отримав лише 02.03.2024, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що слідчий суддя в оскарженій ухвалі безпідставно зазначив про законність дій державних інспекторів Львівсько-Закарпатської міжобласної інспекції по охороні та відтворенню водних живих ресурсів та врегулюванню рибальства у водоймах України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Зазначає, що працівники рибохорони не мали права перевіряти ставок біля с. Поториця Сокальського району, яким користується Фермерське господарство « ОСОБА_7 » з 2000 року на підставі державного акту на право постійного користування землею. Також не мали права вилучати рибу, сітки, човен, що належать господарству.
Звертає увагу на те, що через незаконне звинувачення Фермерського господарства « ОСОБА_7 » у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, Львівдержрибохороною було порушено конституційні права господарства, що призвело до приниження ділової репутації, підриву довіри до діяльності господарства, і в даний час господарство несе матеріальні збитки та згідно з планом по використанню інвестиції господарство не доотримало прибуток.
Вважає, що слідчий суддя постановляючи оскаржену ухвалу не враховував доводів його скарги, та те, що слідчим не було виконано ували слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23.03.2022.
ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився у поданій апеляційній скарзі просить проводити розгляд апеляційної скарги без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції просила відмовити в задоволені апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 щодо законності судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали скарги та кримінального провадження № 42017141150000051, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування слідчий ОСОБА_9 провівши необхідні слідчі дії, дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження.
Висновок слідчого ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження ґрунтується на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, належної оцінки доказів, здійсненої відповідно до вимог ст. 94 КПК України, й з таким висновком слідчого колегія суддів погоджується.
При закритті провадження дізнавачем було дотримано процесуального порядку винесення постанови, оскаржувана постанова дізнавача винесена з проведенням усіх необхідних для прийняття такого рішення слідчих і процесуальних дій.
Слідчий суддя при розгляді скарги ОСОБА_7 перевірив дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства, спростував наведені в скарзі ОСОБА_7 доводи та дійшов правильного висновку про законність винесення дізнавачем постанови про закриття кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Покликання апелянта на неповноту досудового розслідування та незаконність ухвали слідчого судді є безпідставними.
Під час досудового розслідування дізнавач провів необхідні слідчі та процесуальні дії для перевірки обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки під час досудового розслідування такі обставини не підтвердилися, була винесена постанова про закриття кримінального провадження із зазначенням правової підстави.
Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 , перебувало кримінальне провадження №42017141150000051 від 26.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 від 08.12.2022 вказане кримінальне провадження було закрито.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017141150000051 розпочато від 26.05.2017, а по факту таке триває з 2003 року. Протягом вказаного часу слідчим допитаний свідок ОСОБА_10 , який вказав, що з приводу спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 повідомити нічого не може, оскільки не пригадує так як подія відбулась ще в 2003 році. Аналогічні покази надав допитаний, як свідок ОСОБА_12 .
Допитати, як свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не представилось можливим, останні померли. Окрім цього слідчим вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , однак такі не з'явились, про що свідчить рапорт старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_19 від 22.08.2017. У зв'язку із чим старшим слідчим першого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_20 31.08.2017 винесено постанову про закриття кримінального провадження. 04.06.2020 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова вказану постанову скасовано. Зі змісту мотивів ухвали вбачається, що слідчим допущено неповноту досудового розслідування. Так як, не був допитаний ОСОБА_7 , хоч його позиція висвітлена у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Проведеним розслідуванням не встановлено факту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків. Натомість у доводах ОСОБА_7 викладені факти неефективного розслідування та штучно створених доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не знайшли свого підвердження.
Разом з тим, з листа заступника начальника МВС України у Львівській області, ОСОБА_21 № 7/58 від 17.01.2005 вбачається, що з 12 по 16 червня 2003 року працівниками особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» при УМВС України у Львівській області до виконання рибоохоронних заходів на території Львівської області не залучались.
Зібрані органом досудового розслідування докази в своїй сукупності відповідають критерію достатності для висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
При закритті провадження слідчим було дотримано процесуального порядку винесення постанови, оскаржена постанова слідчого винесена з проведенням усіх необхідних для прийняття такого рішення процесуальних дій.
Слідчим правильно враховано об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 365 КК України, який є злочином з матеріальним складом, тобто наявність істотної шкоди є обов'язковою ознакою складу кримінального правопорушення.
Так, частиною 1 ст. 365 КК передбачена кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Об'єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень (далі - перевищення влади) характеризується трьома обов'язковими ознаками: 1) діянням, яке: а) полягає тільки в активній поведінці - діях; б) зумовлено службовим становищем винного і пов'язане з його владними чи службовими повноваженнями; в) явно виходять за межі цих повноважень; 2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.
Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України.
Відповідно до ч.3 примітки до ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Істотна шкода є обов'язковою умовою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Якщо ж така шкода не заподіяна, то відсутній склад кримінального правопорушення, відповідно кримінальне провадження підлягає закриттю.
Під час досудового розслідування факту спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_7 не встановлено.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначені у скарзі ОСОБА_7 обставини щодо неналежного проведення слідчим досудового розслідування не знайшли свого підтвердження.
Твердження апелянта про неповноту судового розгляду, невідповідність викладених в ухвалі слідчого судді висновків фактичним обставинам є безпідставними, й колегія суддів їх до уваги не бере.
При розгляді скарги слідчим суддею досліджені надані матеріали, повно та всебічно з'ясовані усі необхідні питання щодо перевірки законності прийнятого органом досудового розслідування рішення.
Викладені в ухвалі слідчого судді висновки відповідають фактичним обставинам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення й тягли за собою скасування судового рішення, допущено не було.
Ухвала слідчого судді належним чином обґрунтована і вмотивована. Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя перевірив доводи заявника й обґрунтував викладені в ухвалі висновки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими й до уваги їх не бере. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
поновити представнику Фермерського господарства ОСОБА_7 - ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4