Справа № 683/2327/23
2/683/51/2024
25 січня 2024 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
представника позивачки - адвоката Віхерко Н.О.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),
встановив:
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі на місцевості, розташовану на території Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Свої позовні вимоги обгрнтовує тим, що у 1992 році вона була прийнята в члени колгоспу ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області, який в подальшому реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Володарського, де працювала до 1998 року включно.
В 1994 році розпочалось паювання земель даного колективного сільськогосподарського підприємства. На підставі рішення Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 15 березня 1995 року було видано 15 серпня 1995 року Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №16 вищевказаному підприємству. З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 квітня 2023 року за №1193/281-23 вона дізналась про те, що була включена до списку громадян - членів, які мають право на отримання земельної частки (паю) за №533, однак сертифікат про право на земельну частку (пай) їй не було видано.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримала позовні вимоги за обставин на їх обгрнутування.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до списків уточнення (акт від 17 квітня 1996 року) до Державного акту на право колективної ввласності на землю серії ХМ №16 від 15 серпня 1995 року ОСОБА_2 була виключена (помилково внесена) зі списків громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області, які мають право на отримання земельної частки (паю), у зв'язку із тим, що станом на 1995-1996 роки була громадянкою Російської Федерації (мала паспорт громадянки Російської Федерації) та проживала в с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області без реєстрації місця проживання (станом на 1995 рік без прописки).
Заслухавши учасників процесу, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.
Судом встановлено, що згідно архівної довідки, наданої 29 вересня 2009 року за №П-868/29 Старокостянтинівським районним трудовим архівом Хмельницької області, ОСОБА_2 працювала в колгоспі ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області в 1992-1998 роках.
Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області у колективну власність передано землі загальною площею 2519,2 га відповідно до рішення Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 15 березня 1995 року, про що 15 серпня 1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 16. Землю передано у колективну власність для вирощування сільськогосподарської продукції.
Згідно списку додатку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, які мають право на земельну частку (пай), ОСОБА_2 була включена до списку за №533.
Даний факт також підтверджується інформаційною довідкою сектору №1 відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 квітня 2023 року за №1193/281-23.
Відповідно до акту комісії Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 17 квітня 1996 року ОСОБА_2 була виключена із списків громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Володарського Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, які мають право на земельну частку (пай).
За інформацією Старокостянтинівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 01 листопада 2023 року за №6826.34-684/6826.34.1-23 ОСОБА_2 набула громадянство України в листопаді 2009 року. Інформація щодо перебування в громадянстві України ОСОБА_2 станом на 1995-1996 роки в наявних обліках відділу відсутня.
Згідно записів погосподарської книги Староостропільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області за 1991-1995 роки ОСОБА_2 працювала в колгоспі ім. Володарського с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області на посаді голови ревізійної комісії проживала без реєстрації, в графі «Відмітки про особу» вказано громадянство Російської Федерації.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду повідомила про те, що ОСОБА_2 була громадянкою Російської Федерації на період паювання станом на 1995-1996 роки, проживала на території сільської ради без реєстрації, отримувала російську пенсію.
Предмет позову стосується встановлених державою правил поведінки у сфері земельних відносин.
Згідно з положеннями статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією України.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
У пункті 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково - дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до положень з ч. 5 ст. 22, ст. 130 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
У відповідності до положення ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.
За нормою частини 4 статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Виходячи з вищевикладеного, єдиною підставою отримання у власність іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення - це прийняття спадщини.
Також, згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03 грудня 1999 року № 1529/99 сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Тобто, це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до п. 17. Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Тобто, сертифікат на право на земельну частку (пай) не підтверджує право власності особи на земельну ділянку і реальним власником земельної ділянки особа стає тільки тоді, коли це право належним чином зареєстроване та оформлене відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 16 Перехідних положень ЗК України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачою державних актів на право власності на землю.
Таким чином, виділення в натурі земельних ділянок можливе лише громадянам України, а не іноземцям.
Це підтверджує і правова позиція Держкомзему, який у своєму листі №6569/17/12-09 від 05 червня 2009 року, вказує, що відповідно до діючого на сьогодні законодавства, громадянка Сполучених Штатів Америки не вправі набути право власності на земельну ділянку по сертифікату на право власності на земельну частку (пай), який вона отримала будучи громадянкою України.
Крім цього, згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Згідно з статтею статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Стороною позивачки не надано належних та допустимих доказів, що на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №016 позивачка була членом колгоспу і мала громадянство України, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 48, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місце розташування: вул. Центральна, 2/14 с. Старий Остропіль Хмельницький район Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04405461.
Суддя