Справа № 682/3137/23
Провадження № 2/682/93/2024
28 березня 2024 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/3137/23 за позовом Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та послуги з управління багатоквартирним будинком,
04.12.2023 до суду надійшов позов КП «Славутське житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та послуги з управління багатоквартирним будинком.
В обґрунтування поданого позову представник позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Загальна площа вказаної квартири складає 50,90 кв.м., опалювальна - 50,00 кв.м. КП «Славутське ЖКО» обслуговує зазначений будинок, а саме: надає послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги з теплопостачання, а відповідач є споживачем даних послуг. Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг, в результаті чого утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 59448,90 грн., за послуги з управління багатоквартирним будинком - 16338,38 грн. станом на 01 листопада 2023 року. За таких обставин представник КП «Славутське ЖКО» звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати комунальних послуг та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 07.12.2023 даний позов було залишено без руху.
15 грудня 2023 року після усунення недоліків позовної заяви у даній справі відкрито провадження та призначено розгляд у відритому судовому засіданні на 24.01.2024.
24.01.2024 розгляд справи не відбувався у зв'язку із перебуванням головуючої судді Мотонок Т.Я. на лікарняному.
12.02.2024 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача на 27.02.2024.
27.02.2024 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача на 13.03.2024.
13.03.2024 було відкладено за клопотанням представника позивача на 28.03.2024.
28.03.2024 в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, до суду не з'явилась та про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, у зв'язку із чим протокольною ухвалою суду від 28.03.2024 було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 13 Закону, договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Вказаному праву споживача кореспондує обов'язок виконавця послуг щодо забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону, згідно ст. 10 вказаного Закону.
За нормами Закону споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку є своєчасна сплата спожитих житлово-комунальних послуг.
Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 року №630 визначено, що споживач зобов'язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки; забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації та фактично отримувати теплову енергію, а відповідно до ст. 25 Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується у судовому порядку.
Як передбачено ст. 162 ЖК України, власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» міститься визначення споживач. Так, індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
В ухвалі ВССУ від 20 листопада 2013 року у справі № 6-29503св13 зазначено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).
У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 значиться заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 59448,90 грн. та послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 16338,38 грн. Особові рахунки за вказаною адресою № 1-86 відкриті на ОСОБА_3 (а.с. 5, 6).
30.12.2021 між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та КП «Славутське ЖКО» укладено договір № 152-УБ-01/2022 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 30.12.2021, за умовами якого управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послуги з управління згідно із вимогами законодавства та цього договору. Список співвласників приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору та загальні відомості про будинок зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1, 2 Договору).
Так, згідно Додатку 1 до вказаного договору, квартиронаймачем в квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ) (а.с. 7-12).
Звертаючись до суду із позовом представник позивача зазначив відповідачем ОСОБА_2 вказавши, що останній зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Разом із тим, будь-яких належних та допустимих доказів зазначеного факту до матеріалів справи не долучено.
Суд критично сприймає Акт комісії КП «Славутське ЖКО» від 04.12.2023 про те, що ОСОБА_2 фактично проживає в квартирі за вказаною вище адресою, оскільки такий акт складений представником позивача (заінтересованою собою) в односторонньому порядку без участі ОСОБА_2 , крім того не вказано з якого часу відповідач проживає за вказаною адресою (а.с. 60).
Відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні.
Долучені до матеріалів справи розрахунки нарахованої до сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги не можуть підтверджувати факт їх отримання саме відповідачем
Таким чином, відсутні достовірні докази того, що відповідач проживає чи користується вказаним житлом, а отже не доведено, що відповідач користується житлово-комунальними послугами, які надані позивачем за даною адресою.
Відповідно до вказаних вище норм закону, позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, з урахуванням усіх обставин, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів порушення відповідачем - ОСОБА_2 - його прав як надавача комунальних послуг, оскільки зазначений відповідач не є споживачем комунальних послуг, наданих позивачем, тому наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.
Стаття 284 ЦПК України встановлює порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно ст. 289 ЦПК України, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд
У задоволенні позову - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та проголошено: 04.04.2024.
Суддя Мотонок Т. Я.