Єдиний унікальний номер № 333/8398/23
Провадження № 2/333/980/24
Рішення
Іменем України
04 квітня 2024 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, про надання додаткового строку для прийняття спадщини -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради,про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_4 . Після смерті, ОСОБА_4 залишила заповіт № 3-1573 від 05 червня 2009 року посвідчений Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою.
Відповідно до заповіту все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 , спадкодавиця заповіла своїм племінницям ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .
У визначений законом строк позивачі заяву про прийняття спадщини не подали.
На підставі чого, заявниці просять суд поновити їм строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Запорізької міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності та виносити рішення на розсуд суду.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи надані позивачами аргументи та докази на їх підтвердження, суд відзначає, що відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_4 , (підтверджено свідоцтвом про смерть)
Після смерті ОСОБА_4 залишила заповіт № 3-1573 від 05 червня 2009 року, посвідчений Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою.
Відповідно до заповіту все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 , спадкодавиця заповіла своїм племінницям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У зв'язку з воєнним станом та загрозою бойових дій позивачки виїхали спочатку до західних областей України, та через деякий час виїхали з території України до Словацької республіки. 04.04.2022 року отримали тимчасовий притулок (підтверджено відповідними документами доданими до позову).
До від'їзду з території України позивачки прийняти спадщину не встигли, та з їх слів телефонному режимі звернулись до приватного нотаріуса з питанням, щодо її прийняття.
Нотаріус повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164, на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Тобто зі слів нотаріуса, позивачам нічого не заважало чекати завершення війни на території України, та вже після цього подавати заяву про прийняття спадщини.
У вересні 2023 року позивачки поштовим зв'язком направили заяву (щодо вирішення питання про прийняття спадщини), приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Ю.В.
11 вересня 2023 року нотаріус винесла постанову, про відмову у вчиненні нотаріальних дії на підставі пропуску строку на прийняття спадщини.
Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців з дня відкриття спадщини, який позивачами було пропущено.
Судом встановлено, що позивачами був пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, у зв'язку з постійним проживанням за кордоном, війною на території України, та необізнаністю про постійну зміну законодавства.
При таких обставинах, суд вважає, що позивачі пропустили строк для прийняття спадщини з поважної причини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивачі пропустили строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їм додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного і керуючись ст.1217,1270,1272 ЦК України,12, 13, 81, 89, 131, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Визначити, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Визначити, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складений 04.04.2024.
Суддя Ю.Р. Піх