Справа № 333/2244/24
Провадження № 3/333/1309/24
іменем України
01 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, -
25.02.2024 року, приблизно о 10 год. 20 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою та ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнав повністю, розкаявся у скоєному та пояснив, що у нього з матір'ю виник конфлікт на побутовому ґрунті, під час якого він нецензурно виражався в її бік. На теперішній час конфлікт між ними вичерпаний, він зараз мешкає в іншому місті, вона до нього ніяких претензій немає.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій вказала, що на даний момент ніяких претензій до ОСОБА_1 не має, конфлікт з ним було вирішено мирним шляхом.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, та тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім пояснень наданих в судовому засіданні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 089774 від 25.02.2024 року, складеному уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , у якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно його матері ОСОБА_2 ; письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_3 від 25.02.2024 року, у яких вона засвідчила факт, викладений в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вчинення її сином ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неї; формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії АА № 301799 від 25.02.2024 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він 25.02.2024 року, вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримав його копію, про що свідчить його особистий підпис.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до вказаного протоколу, при його складанні ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис.
Таким чином, вважаю, що під час судового розгляду справи судом досліджено достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які є належними, достатніми та допустимими і сумнівів не викликають
Водночас, суддя, вирішуючи питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, керується вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи те, що хоча в діях ОСОБА_1 формально вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, але, враховуючи особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, те, що даним правопорушенням не завдано значної шкоди, а тому вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, внаслідок малозначності скоєного правопорушення.
Провадження по справі № 333/2244/24 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик