21 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19719/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Рівної В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 111 жовтня 2023 року у справі №160/19719/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.07.2023 № 458 о/с «По особовому складу» в частині переведення капітана поліції ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області та звільнення його з 17.07.2023 з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.07.2023 № 298 о/с «По особовому складу» в частині призначення капітана поліції ОСОБА_1 , який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - старшим інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції з 17.07.2023, з посадовим окладом 2500 гривень та з установленою надбавкою за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45%;
поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що з рапортом про переведення його в іншу місцевість на іншу роботу він не звертався та будь-якої ініціативи з приводу такого призначення на посаду не проявляв. Зважаючи на те, що Законом України «Про Національну поліцію» не врегульоване питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства, а саме ст. 32 КЗпП України, якою встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника. Введення воєнного стану не є підставою для переведення (переміщення) поліцейського у розумінні ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, переведення, в тому числі й позивача, спричинило кадровий дефіцит поліцейських в Дніпропетровській області, внаслідок чого оголошено конкурс на зайняття посад, які звільнились після переведення 71 працівника поліції до ГУНП в Донецькій області. Також, ні ГУНП в Дніпропетровській області, ні судом першої інстанції не було враховано при вирішенні питання щодо переміщення позивача результати виконання покладених на нього обов'язків та його професійні якості. За наведених обставин, позивач вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, якими керувався відповідач під час переведення позивача з Дніпропетровської до Донецької області, та у чому саме полягали інтереси служби.
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Законом №2123-VІІІ внесено зміни до Закону України «Про Національну поліцію», зокрема доповнено ч. 8 ст. 65 абзацом наступного змісту: «Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.» За викладених обставин, на переконання ГУНП в Дніпропетровській області до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми КЗпПУ та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Спеціальним законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено наявність згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у будь-яку місцевість.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області також надало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначила наступне. Спірне переміщення відбулось відповідно до ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», а саме, за ініціативою керівника органу поліції, який порушив питання про переміщення. Лист ГУНП в Донецькій області є підтвердженням того, що переведення поліцейських відбулось саме за ініціативою начальника ГУНП в Донецькій області, що відповідає вимогам спеціального законодавства. Щодо переведення позивача не тимчасово на період дії воєнного стану, а для подальшого проходження служби, то переведення не передбачає зазначення у наказі терміну, на який поліцейський переводиться. Переведення передбачає подальше проходження служби в іншому органі поліції. Крім того, після відміни воєнного стану поліцейські не обмежені у праві переведення за власною ініціативою до іншого підрозділу поліції. Також, відповідач вважає, що позивачем не доведено того, що кадровий дефіцит у ГУНП в Дніпропетровській області пов'язаний саме із переведенням поліцейських до ГУНП в Донецькій області.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні за участі позивача, його представника, представників відповідачів, які підтримали свої доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_2 в період з 03 травня 2022 року до 16 липня 2023 року працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції в Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 458 о/с від 14.07.2023 року (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 17.07.2023 року № 463 о/с) «По особовому складу», відповідно до частин 1, 7 та 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з 17 липня 2023 року капітана поліції ОСОБА_3 (0049439), звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції, на підставі доповідної записки від 14.07.2023 року № 20/2821 та листа ГУНП в Донецькій області від 12.07.2023 року №1743/01/12-2023 (а.с. 12).
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.07.2023 року № 298 о/с «По особовому складу», відповідно до частин 1, 7 та 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено до Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 (0049439), який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - старшим інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції з 17.07.2023, з посадовим окладом 2500 гривень та з установленою надбавкою за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45%. (а.с. 13).
Позивач, вважаючи вказані накази протиправними та такими, що грубо порушують його трудові права, а тому підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у спірних правовідносинах.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що переміщення позивача для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області викликано інтересами служби, а також обумовлено ініціативою керівників органу, оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.07.2023 № 458 о/с «По особовому складу» та Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.07.2023 № 298 о/с «По особовому складу» в частині призначення капітана поліції ОСОБА_1 , який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - старшим інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції з 17.07.2023 прийняті відповідачами у спосіб, передбачений законодавством України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 65 Закону №580-VIII визначає порядок та підстави переміщення поліцейських.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Приписами ч. 2 ст. 65 Закону №580-VIII встановлено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Умовами ч. 7 ст. 65 Закону №580-VIII передбачено, що переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з ч. 8 ст. 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Крім того, відповідно до ст. 60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Наведені редакції ч. 8 ст. 65 та ст. 60 Закону №580-VIII набули змін згідно із Законом від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності з 01 травня 2022 року.
Аналіз наведених норм Закону України «Про Національну поліцію» свідчить про те, що поліцейський, зважаючи на особливий характер державної служби, зобов'язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника. Водночас, Закон №580-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, містить умову, згідно якої регулювання відносин щодо проходження служби в поліції здійснюється саме цим Законом.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 травня 2023 року у справі №620/3663/19, яка підлягає обов'язковому застосуванню судами у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи позивача стосовно відсутності його згоди на переміщення, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів оцінює критично.
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, побажання поліцейського необхідне лише у випадку переміщення поліцейських на рівнозначні посади за ініціативою поліцейського (п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону №580-VIII) та при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (ч. 2 ст. 68 Закону № 580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Більш того, колегія суддів враховує, що 17 липня 2023 позивач подав рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Донецькій області про те, що із запропонованою посадою старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області згоден, тобто, позивач надав свою згоду про призначення його на вказану посаду у ГУНП в Донецькій області (а.с. 116).
Підставою для переведення позивача на іншу посаду слугував лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12.07.2023 № 1743/01/12-2023 на адресу ГУНП в Дніпропетровській області, згідно якого, у період воєнного стану в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області виник некомплект вакантних посад поліцейських, який складає 1475 одиниць (32,7%), зокрема в підрозділах превентивної діяльності 422 одиниці (35,7 %), слідства - 186 одиниць (28,8%) та кримінальної поліції - 254 одиниці (23,7%о), цим самим збільшуючи навантаження на поліцейських майже на третину, що дається в знаки при забезпеченні виконання ними своїх службових обов'язків. З початку контрнаступальних дій сил оборони України, поступово звільняється тимчасово окупована територія Донецької області, а тому з метою максимального та ефективного забезпечення виконання повноважень поліції, здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Донецької області, у тому числі на деокупованих територіях, захисту суверенітету і територіальної цілісності України виникає нагальна потреба в додатковому залучені поліцейських для виконання відповідних завдань та комплектуванні вакантних посад. У зв'язку з чим, Головне управління Національної поліції в Донецькій області просило розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби підпорядкованих Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області поліцейських в їх розпорядження у кількості, що дозволить зменшити зазначений вище загальний некомплект органу поліції хоча б на 5 % (а.с. 110).
Таким чином, переведення позивача на посаду старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області було зумовлене необхідністю забезпечити ефективне та безперервне надання поліцейських послуг під час дії воєнного стану на території Донецької області.
Крім того, за змістом підпункту «ж» пункту 40 Положення при призначенні на посади рядового і начальницького складу враховується, зокрема те, що переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли встановленого пунктами 5 і 7 цього Положення віку, визнані здатними до військової служби або здатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом свого здоров'я чи здоров'я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням відповідного начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Отже, спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагало згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у іншу місцевість.
Водночас, суд зауважує, що позивач 17 липня 2023 подав рапорт начальнику головного управління Національної поліції в Донецькій області про те, що із запропонованою посадою старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області згоден, тобто, позивач надав свою згоду про призначення його на вказану посаду у ГУНП в Донецькій області (а.с. 116).
Такий рапорт позивачем не відкликався.
Наведена обставина додатково підтверджує згоду позивача на переведення, та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Як зазначено вище, переведенню позивача слугував лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12.07.2023 № 1743/01/12-2023, адресований ГУНП в Дніпропетровській області, в якому зазначено обставини, що зумовили необхідність доукомплектування органу поліції.
Отже, інтересами служби, що зумовили переведення позивача до ГУНП в Донецькій області, була необхідність забезпечити ефективне та безперервне надання поліцейських послуг під час дії воєнного стану на території Донецької області, що правильно констатував суд першої інстанції.
Доводи позивача стосовно його незгоди з посадою, розміром грошового забезпечення в ГУНП в Донецькій області колегія розцінює критично, оскільки такі доводи не є предметом спору згідно вимог позову та з такими вимогами позивач до ГУНП в Донецькій області не звертався. Обгрунтування такими доводами вимог щодо незаконності переведення з мотивів нерівнозначності посади, колегія суддів вважає такими, що не відповідають приписам ст. 65 Закону № 580-VIII.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №160/19719/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко