Справа № 646/2350/24
№ провадження 1-кп/646/614/2024
03 квітня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного 12.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221140001317 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
До Червонозаводського районного суду міста Харкова зі Слобідської окружної прокуратри м. Харкова для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 05.03.2024 призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.
У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання, підтримане його захисником, про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю п. 2 ч.2 ст. 291 КПК України.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_3 , посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, наведені у ньому та доданих до нього документах відомості, не суперечать вимогам законодавства.
Інші учасники судового провадження покладалися на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право на стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перелік вимог до обвинувального акта встановлений ст. 291 КПК України та є вичерпним, і передбачає те, що обвинувальний акт має містити відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Суд зазначає, що кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише у разі його невідповідності ст. 291 КПК України.
Як убачається зі змісту обвинувального акта, у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Виклавши в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та фактичні обставини кримінального правопорушення, прокурор у такий спосіб на власний розсуд реалізував свої повноваження, передбачені ст. 36 КПК України, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема, змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення своєї правової позиції.
Норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого/прокурора, оскільки з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.
Суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються рішень, прийнятих слідчим, оскільки такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
При цьому сторона захисту під час судового розгляду на стадії дослідження доказів не позбавлена права заявляти про недопустимість доказів з огляду на встановлені, на її погляд, порушення вимог КПК України.
Судом встановлено, що обвинувальний акт, в свою чергу, містить всі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, до нього доданий реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинувачених та захисників про отримання копії обвинувального акта та вказаного вище реєстру.
Щодо зазначення у обвинувальному акті особистих даних обвинуваченого, які не передбачені п.2 ч.2 ст.291 КПК України, то як вбачається зі змісту п.2 ч.1 ст.291 та п.3 ч.3 ст.314 КПК України, саме відсутність передбачених п. 2 ч.1 ст.291 КПК України відомостей у обвинувальному акті є підставою для його повернення прокурору. Наявність інших персональних даних обвинуваченого не може бути такою підставою, а повернення обвинувального акту з такої підстави є надмірним формалізмом, який шкодить інтересам кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 91 КПК України обставини, які характеризують особу обвинуваченого, входять до предмету доказування. При цьому, саме на сторону обвинувачення в силу приписів ст. 92 КПК України покладається обов'язок доказування цих обставин. Нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено надання згоди обвинуваченого на збір прокурором та/або слідчим, а також судом та обробку персональних даних обвинуваченого. Крім того, такі відомості як місце проживання обвинуваченого, його заняття та сімейний стан з'ясовуються судом на стадії роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення, як це передбачено ст.348 КПК України. Також у судовому рішенні за результатами судового розгляду кримінального провадження зазначаються прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи (до п.4 ч.2 ст.374 КПК України). Питання захисту певних відомостей персональних врегульовано положеннями ст. 27 КПК України, яка надає суду право за наявності визначених цією правовою нормою підстав прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Верховний Суд України у своїй постанові по справі № 5-328 кс-16 від 24.11.2016, аналізуючи зазначену норму, вказує, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");
3) формулювання обвинувачення.
Суд, ознайомившись з обвинувальним актом та проаналізувавши його зміст у контексті підстав для його повернення прокурору, дійшов висновку, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладено послідовно і зрозуміло. В обвинувальному акті розкрито події кримінального правопорушення, як їх встановив прокурор, з зазначенням як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони кримінальних правопорушень, кваліфікуючих ознак, зазначена правова кваліфікація та формулювання обвинувачення.
У тому ж випадку, якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини, то за правилами ст. ст. 337-339 КПК України прокурор має право змінити обвинувачення.
Таким чином, судом не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які є суттєвим порушенням прав особи, а також не дозволяють суду визначити межі обвинувачення, в яких має бути розглянуто кримінальне провадження.
Отже, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, та при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, а тому підстави для його повернення відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору.
Угод про визнання винуватості чи про примирення, у порядку ст. ст. 468-475 КПК України, суду надано не було. Вимоги територіальної підсудності дотримані.
Будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню справи у судове засідання, не надійшло, проти відкритого розгляду справи заперечень немає.
Керуючись ст. ст. 314-316, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, одноособово у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться 26 квітня 2024 року о 12 год 45 хв у приміщенні Червонозаводського районного суду міста Харкова, розташованого за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, 3 під'їзд.
У судове засідання викликати обвинувачених, захисників, потерпілих, прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1